Справа №1-62/08
ВИРОК
іменем України
21 квітня 2008 року Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням судді Іванків О.В.,
при секретарі Басик Г.Т.,
за участю прокурора Бондарчука А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки та мешканки с.Обава Мукачівського району Закарпатської області, освіта базова середня, невійськовозобов”язаної, непрацюючої, вдови, раніше судимої вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 10.10.2002 року за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі з однорічним іспитовим строком; вироком Радехівського районного суду Львівської області від 22.07.2004 року за ст..ст.185 ч.4. 190 ч.3, ст..ст.69, 70, 71 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; умовно-достроково звільненої постановою Малинівського районного суду м.Одеси від 16.03.2007 року на невідбутий строк покарання 1 рік 4 місяці 6 днів,
за ч.2 ст.186 КК України, -
в с т а н о в и в:
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона 15 січня 2008 року в смт.Володимирець, представившись працівником товариства «Червоний Хрест», зайшла до будинку АДРЕСА_1, звідки, скориставшись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_2, яка є інвалідом 1-ої групи, повторно відкрито викрала належні потерпілій 850 грн.
Під час досудового слідства ОСОБА_1 повністю визнавала свою вину, в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1вину визнала частково, пояснила, що вона постійно проживає в с.Обава Мукачівського району Закарпатської області разом зі своїми дітьми. До смт.Володиммирець вона приїхала разом зі своєю сестрою ОСОБА_3.ІНФОРМАЦІЯ_2 для відновлення свідоцтва про одруження в органах РАЦСу. Оскільки вирішити питання 14 січня 2008 р. не вдалось, оскільки РАЦС був закритий, вони разом з ОСОБА_3 пішли шукати квартиру, щоби переночувати. Наступного дня, 15 січня 2008 року вони знову ходили до РАЦСу. Але було багато людей, тоді вони знову пішли по смт.Володимирець, заходили до різних людей, шукаючи квартиру для ночівлі. В тому числі зайшли до старенької жінки, яка була хвора, лежала на ліжку з поломаною ногою, зараз їй відомо, що її прізвище ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_1 зайшла до хати, а ОСОБА_3. залишилась в коридорі. ОСОБА_1 представилась працівником «Червоного Хреста», почала розмовляти з незнайомою жінкою, в т.ч. спитала чи можна переночувати, розпитувала про пенсію, родичів Тоді ж витягнула з сумки купюру номіналом 200 грн. і попросила її розміняти. ОСОБА_2. відмовлялась, однак ОСОБА_1 побачила в ногах на ліжку картонну коробку, повну паперів, і переставила її на друге ліжко. Побачила в цій коробці конверт з грошима, який витягнула і поклала собі в кишеню куртки. Після цього вийшла з будинку ОСОБА_2. і разом з ОСОБА_3. поїхала в м.Кузнецовськ. Даний злочин вчинила «випадково», коли побачила конверт з грішми. Вважає, що потерпіла не бачила, як вона забирає гроші, тому заперечує проти кваліфікації своїх дій, як грабежу. Вважає, що вчинила крадіжку, у вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, не позбавляти її волі, оскільки на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, крім того стан її здоров'я є незадовільним.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудною, її вина повністю доведена сукупністю доказів, зібраних в ході досудового слідства та досліджених в судовому засіданні.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2. пояснила, що вона проживає в будинку АДРЕСА_1 в смт.Володимирець одна, після перелому ноги не може ходити, пересувається тільки у інвалідному візочку. За нею доглядає сусід ОСОБА_4, родичів чи близьких у неї немає. 15 січня 2008 року близько 10 год.30 хв. до неї зайшли дві жінки, схожі на циганок, при цьому одна залишилась в коридорчику, а друга почала її розпитувати про життя, про пенсію і т.ін., питала, хто з нею живе, чи можна переночувати. Зараз їй відомо, що цю жінку звати ОСОБА_1Ця жінка сказала, що вона з «Червоного Хреста» і принесла 100 грн. допомоги як інваліду. При цьому вона витягнула із своєї сумочки 200 грн. і сказала, що треба дати здачу. Коли ОСОБА_2. сказала, що в неї грошей немає, ОСОБА_1 взяла картонну коробку, яка стояла на ліжку в ногах у ОСОБА_2., і почала шукати в ній гроші. В цій коробці дійсно знаходились гроші в сумі 850 грн. в конверті, ці гроші ОСОБА_2. заощаджувала зі своєї пенсії. ОСОБА_1 знайшла даний конверт і поклала його в кишеню курточки. ОСОБА_2. не могла їй перешкодити в цьому, оскільки не може рухатись, однак почала кричати, кликати на допомогу. ОСОБА_1 відразу вийшла з кімнати і з будинку. Через короткий проміжок часу до хати зайшов ОСОБА_4, якому вона повідомила про викрадення грошей, і він подав заяву в міліцію. Через деякий час ОСОБА_4 повідомив, що жінку, яка викрала гроші, затримано, і гроші повернуто. Майнових претензій вона немає, т.як гроші їй повернуто, міру покарання просить обрати згідно закону.
Таким чином, в своїх показаннях в судовому засіданні, а також в письмових поясненнях (а.с.9) та під час допиту (а.с.68) в ході досудового слідства потерпіла ствердила, що вона бачила, як ОСОБА_1 заволоділа грошима, що лежали в конверті, протестувала проти цього, кликала на допомогу. Ці послідовні пояснення потерпілої спростовують твердження підсудної ОСОБА_1 про те, що викрадення грошей здійснено нею таємно.
Представник потерпілої ОСОБА_4 пояснив суду, що він проживає по сусідству з ОСОБА_2., доглядає за нею, оскільки вона немає родичів, живе одна, є інвалідом і не може самостійно рухатись. 15 січня 2008 року близько 11 години він зайшов до ОСОБА_2., і вона відразу почала йому розповідати, що до будинку приходили дві жінки, подібні зовнішністю до циган, одна з них викрала гроші, які лежали в картонному ящику, який стояв на ліжку. Він відразу пішов до міліції і написав заяву про крадіжку. Через деякий час працівники міліції повідомили йому, що жінка, яка вчинила крадіжку, затримана, і повернули йому гроші під зберігальну розписку. Про обставини вчиненого злочину йому відомо лише зі слів ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_3. пояснила суду, що вона постійно проживає в м.Здоблунів разом з чоловіком, дітьми та матір'ю. Разом з ними проживають також діти її покійного брата ОСОБА_5 і ОСОБА_6. ОСОБА_1 є вдовою її рідного брата ОСОБА_6, який помер.ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 приїхала в м.Здолбунів і попросила поїхати разом з нею в смт.Володимирець для отримання копій документів, на що ОСОБА_3 погодилась, і вони поїхали маршрутками в Володимирець. Приїхавши в Володимирець, пішли до РАЦСу, однак там було закрито, і тоді вони почали шукати квартиру, де би переночувати. Наступного дня 15.01.2008 року знову ходили в РАЦС, однак там було багато людей, і вони знову пішли по квартирах. Заходили до будинку до старенької жіночки, яка лежала в ліжку. При цьому ОСОБА_1 розмовляла з жінкою, а ОСОБА_3. стояла в коридорі. Що відбувалось в кімнаті, ОСОБА_3. не знає. Після того, як вони вийшли з будинку, на пропозицію ОСОБА_1 пішли на маршрутку, щоби їхати в м.Кузнецовськ. Не доїжджаючи м.Кузнецовськ, маршрутку зупинили працівники міліції, і тоді Світлана призналась, що в будинку старенької жінки вона вкрала гроші, скільки саме, не сказала. Особисто ОСОБА_3. в крадіжці участі не приймала, довідалась про неї лише зі слів ОСОБА_1 при її затриманні працівниками міліції.
Крім показань потерпілої, її представника, свідка ОСОБА_3., вина підсудної доведена також іншими доказами, в т.ч. протоколами огляду місця події (а.с.3-5), протоколом огляду особистих речей (а.с.6-8), протоколами огляду предметів (а.с.18-25), протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с.48-52), в ході якого ОСОБА_1особисто показала звідки і при яких обставинах вона викрала гроші з будинку ОСОБА_2., та іншими доказами.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної повністю доведена в судовому засіданні і її дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, оскільки ОСОБА_1, будучи раніше судимою за ст.185 ч.ч.3,4 КК України, судимість якої не знята і не погашена, 15 січня 2008 року біля 10 год.30 хв. перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 в присутності ОСОБА_2., відкрито викрала гроші в сумі 850 грн., що належали потерпілій.
При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винної, пом“якшуючі та обтяжуючі обставини.
Так, ОСОБА_1вчинила тяжкий злочин, негативно характеризується по місцю проживання. Крім того, 14 та 15 січня 2008 року в смт.Володимирець ОСОБА_1 також вчинила дві дрібні крадіжки грошей у мешканців смт.Володимирець ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за що постановами Володимирецького районного суду від 16.01.2008 року притягнута до адміністративної відповідальності за ст..51 КУпАП.
Доводи підсудної про те, що на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, а також про незадовільний стан здоров'я спростовано матеріалами справи. Так, з довідки №50 від 23.01.2008 року, виданої Обавською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області вбачається, що разом із ОСОБА_1 в с.Обава проживають її повнолітні діти ОСОБА_9 1987 р.н. та ОСОБА_10 1990 р.н. (а.с.94) Як вбачається з власних пояснень підсудної та пояснень свідка ОСОБА_3., неповнолітні діти ОСОБА_1- ОСОБА_5 таОСОБА_6 проживають разом із свекрухою ОСОБА_11, а неповнолітня ОСОБА_9 - з матір'ю ОСОБА_1 Як вбачається з довідки №23/01-6 від 25.01.2008 року, ОСОБА_1не перебуває на обліку в лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра (а.с.92).
Як обтяжуючу обставину суд враховує вчинення злочину відносно особи похилого віку, яка перебувала в безпорадному стані.
Як пом'якшуючу обставину суд враховує сприяння розкриттю та розслідуванню злочину, розкаяння у вчиненому.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне обрати міру покарання в межах санкції ст..186 ч.2 КК України. У відповідності до правил ст.ст.71, 81 КК України, враховуючи, що ОСОБА_1вчинила злочин під час терміну умовно-дострокового звільнення, при призначенні покарання частина невідбутого покарання підлягає частковому складанню з покаранням, призначеним за новим вироком.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
У відповідності до правил ст.71 КК України приєднати до даної міри покарання частину невідбутого покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення волі терміном 6 (шість) місяців, та обрати остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_1, тобто з 20 січня 2008 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою в СІЗО-24 м.Рівне.
Речовий доказ - гроші в сумі 850 грн. повернути потерпілій ОСОБА_2.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а підсудним, що перебуває під вартою - протягом 15 діб з часу отримання копії вироку.
Головуюча: