Справа № 22-ц-261 2008р. Головуючий у 1-й інстанції Ганзя О.Д.
Категорія 5 Суддя-доповідач Смирнова Т.В.
У Х В А Л А
іменем України
15 квітня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі - позивачки ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3., представника ТОВ МП «Пульс»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами:
1)ОСОБА_3;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Пульс»
на рішення Роменського міськрайонного суду від 27 грудня 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Пульс»,ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, до Роменського міськвиконкому, Роменського міського голови,
треті особи: Роменська державна нотаріальна контора, державний реєстратор Роменського міськвиконкому,
про визнання недійсними установчих договорів, рішень Роменського міськвиконкому, статутів ТОВ МП «Пульс», визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадщину, визнання права власності на МП «Пульс», -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2000 року ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом про виділення з майна МП «Пульс» частки померлого засновника ОСОБА_8 в натуральному вигляді у розмірі 99 158 грн.
В подальшому позивачки неодноразово змінювали свої позовні вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що вони є спадкоємцями померлого ОСОБА_8. Після смерті ОСОБА_8. його брат ОСОБА_9 повідомив, що він також є співзасновником підприємства. Коли після смерті ОСОБА_8. позивачки звернулись до нотаріальної контори із заявою про видачу їм свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_9. надав довідку, що 50% майна МП «Пульс складає 99 158 грн. 11 коп.
Позивачки просили видати їм їх частку в підприємстві, однак ОСОБА_9. цього добровільно не зробив.
В подальшому позивачі змінили позовні вимоги, а саме, позивачі вважають, що ОСОБА_8. був єдиним засновником МП «Пульс», і на момент смерті був єдиним власником МП «Пульс», оскільки позивачі вважають, що перереєстрація МП «Пульс» як власності однієї особи (приватного підприємства) в іншу організаційно-правову форму - власність двох і більше осіб (колективну власність) не здійснювалась.
Позивачі вважають, що підприємство було засноване і вже існувало у грудні 1991 року як приватне підприємство, було власністю лише однієї особи.
Позивачі вважають неукладеним установчий договір від 06 лютого 1992 року, оскільки він не відповідає вимогам закону:
- не підписаний однією з осіб, вказаних у цьому договорі, а саме ОСОБА_9.,
- немає згадок про те, що ОСОБА_9. іОСОБА_10 у будь-який спосіб придбавають право власності вже існуючого підприємства;
- відсутнє рішення власника ОСОБА_8. про прийняття зазначених осіб у співвласники.
Позивачі вважають, що не відбулось фактичної перереєстрації підприємства з приватного в інший вид, і взагалі не зазначено вид підприємства, а тому статут цього підприємства суперечить вимогам закону.
Тому позивачі вважають, що всі подальші зміни до Статуту є недійсними, оскільки вони ґрунтуються на первісних недійсних установчих документах.
В остаточній редакції позовних вимог позивачі просили:
1. Визнати неукладеним і недійсним установчий договір від 06 лютого 1992 року про заснування малого підприємства «Пульс».
2. Визнати недійсними:
1) установчий договір ТзОВ «Мале підприємство «Пульс», перереєстрований розпорядженням Роменськогоміського голови від 10 вересня 2002 року № 370;
2) статут ТзОВ «Мале підприємство «Пульс», перереєстрований розпорядженням Роменського міського голови від 10 вересня 2002 року № 370;
3) нову редакцію статуту ТзОВ «Мале підприємство «Пульс», затверджене загальними зборами учасників 23 листопада 2005 року;
4) свідоцтво про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТзОВ «Мале підприємство «Пульс», видане виконавчим комітетом Роменської міської ради 10 вересня 2002 року,
5) свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Мале підприємство «Пульс» серії А00 № 645127, виданого державним реєстратором Гусєвим М.М. номер запису 1 631 105 0004 000221.
3. Скасувати державну реєстрацію змін до Установчих документів ТОВ «Мале підприємство «Пульс», зареєстрованих державним реєстратором Гусєвим М.М. 25 листопада 2005 року.
4. Визнати незаконними:
1) п. 4 рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 12 лютого 1992 року № 35 про реєстрацію та видачу дозволу на окремі види підприємницької діяльності громадян, реєстрацію нових підприємств та перереєстрацію діючих;
2) рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 20 березня 1996 року № 83 в частині внесення змін до установчих документів МП «Пульс»;
3) рішення виконавчого комітету Роменської міської ради № 337 від 17 вересня 1997 року про державну реєстрацію змін до установчих документів МП «Пульс»;
4) розпорядження Роменського міського голови від 10 вересня 2002 року № 370 про перереєстрацію МП «Пульс» в ТзОВ МП «Пульс»
5. Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на спадщину, видане 05 листопада 1997 року державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Олійник А.Д., в частині розміру та вартості прийнятої спадщини вказаними у свідоцтві спадкоємцями.
6. Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8. право власності на Мале підприємство «Пульс» у розмірі по 1/3 частині підприємства вартістю 66 105 грн. 33 коп. за кожною.
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 27грудня 2007 року позовні вимоги позивачок задоволені частково.
Визнано неукладеним та недійсним установчий договір від 06 лютого 1992 року між ОСОБА_8., ОСОБА_10., ОСОБА_9. про утворення Малого підприємства «Пульс».
Визнано недійсними:
- установчий договір ТзОВ «Мале підприємство «Пульс», перереєстрований розпорядженням Роменського міського голови від 10 вересня 2002 року № 370.
- статут ТзОВ «Мале підприємство «Пульс», перереєстрований розпорядженням Роменського міського голови від 10 вересня 2002 року № 370.
- статут ТзОВ «Мале підприємство «Пульс», затвердженого загальними зборами учасників 23 листопада 2005 року.
- свідоцтво про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності і юридичної особи ТзОВ «Мале підприємство «Пульс», видане виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області 10 вересня 2002 року.
- свідоцтво про державну реєстрацію ТзОВ «Мале підприємство «Пульс» серії АОО № 644889, виданого державним реєстратором М.М. Гусєвим, номер запису 1 631 120 0000 000221 від 10 вересня 2002 року.
- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Мале підприємство «Пульс» серії АОО № 645127, виданого державним реєстратором М.М. Гусєвим, номер запису 1 631 105 0004 000221 від 10 вересня 2002 року.
Скасована державна реєстрація змін до Установчих документів Товариства з обмеженою відповідальності «Мале підприємство «Пульс», зареєстрованих державним реєстратором Гусєвим М.М., номер запису 16311050001000221 від 25 листопада 2005 року.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на спадщину, видане 05 листопада 1997 року державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Олійник А.Д., в частині розміру та вартості прийнятої спадщини вказаними у свідоцтві спадкоємцями.
Визнано право власності в порядку спадкування на МП «Пульс» вартістю 198 316 грн., яке належало ОСОБА_8 на момент його смерті, за ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/3 частки за кожною.
Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку виконання цього рішення суду протягом одного місяця з дня вступу його в законну силу привести установчі документи підприємства у відповідність до норм діючого законодавства.
В частині позовних вимог щодо визнання недійсними рішень Роменського міськвиконкому відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що після смерті відповідача ОСОБА_9 суд повинен був закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неукладеним та недійсним установчого договору, оскільки апелянт вважає, що дані правовідносини не допускають правонаступництва.
Апелянт вважає, що справа розглянута неповноважним суддею, оскільки не було законних підстав для передачі справи з провадження судді Кондратенко Л.П. у провадження судді Ганзя О.Д.
Апелянт вважає, що судом не застосовано наслідки визнання угоди недійсною.
Вважає, що рішення прийнято без урахування строків позовної давності, оскільки первісні вимоги позивачами заявлялись про виділення з майна МП «Пульс» долі померлого ОСОБА_8. В подальшому ж позовні вимоги стали зовсім іншими - про визнання неукладеним і недійним установчого договору були заявлені позивачами 19 листопада 2002 року, а по відношенню до цих вимог строк позовної давності пропущений.
Крім того, апелянт вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема, про не підписання установчого договору від 06 лютого 1992 року ОСОБА_9. та про не набуття ним прав учасника МП «Пульс», При цьому зазначає, що не підписаний установчий договір не був би зареєстрований виконавчим комітетом, а крім того, з документів МП «Пульс» вбачається, що всі рішення стосовно діяльності підприємства приймались спільно трьома учасниками, а також зазначає, що ОСОБА_8. при житті не оспорював участі свого брата ОСОБА_9 у підприємстві.
В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «МП Пульс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вважає, що суд не залучив до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_10, який був одним із засновників підприємства, хоча вирішив питання про визнання недійсними установчих документів, які підписувала ця особа.
Також апелянт зазначив. що рішення суду стосується прав і обов'язків відділу державних реєстраторів Святошинської районної державної адміністрації в м. Києві, бо до його компетенції входить скасування державної реєстрації ТОВ МП «Пульс», але суд не залучив цей орган до участі у справі.
Апелянт зазначає, що суд не вирішив заяву ОСОБА_11. про вступ його у справі третьою особою.
Апелянт вважає, що суд не повідомив про перерву у судовому засіданні ОСОБА_3. як законного представника неповнолітніх дітей.
Апелянт вказує, що судом невірно були оцінені докази, порушено принцип рівності та змагальності сторін, рішення суду ґрунтується на припущеннях.
Апелянт вважає, що суд послався на неналежні докази (рішення Роменської міської ради від 17.07.2006р. про скасування рішень виконкому), оскільки ці рішення Роменської міської ради від 17.07.2006р. на даний час оскаржуються у судовому порядку.
Також апелянт зазначає, що суд не мав права класти в основу рішення про визнання недійсним договору показання свідків.
Крім того, суд не застосував наслідків визнання договору недійсним і не зобов'язав сторони повернути іншій сторони все одержане за договором.
Також апелянт зазначає, що вимога про визнання недійсним установчого договору заявлена із пропуском строку позовної давності.
Апелянт вважає, що суд невірно застосував норми Закону «Про підприємництво», та не мав права застосовувати норми Закону «Про господарські товариства», оскільки його дія не поширюється на малі підприємства.
Також апелянт вважає неправильним застосування судом ст. 469 ЦК Української РСР щодо повернення безпідставно набутого майна, оскільки такі вимоги не заявлялися у позові, і не з'ясовувалися під час судового розгляду.
Крім того, апелянт зазначив. що суд по суті визнав недійними ті установчі документи - старі редакції Статуту, які раніше вже втратили силу, коли були прийняті нові редакції Статуту.
Також апелянт зазначив, що суд послався на норми Закону «Про господарські підприємства», якого ніколи не існувало.
Крім того, апелянт зазначає, що висновок суду про існування Приватного підприємства «Пульс», а не Малого підприємства «Пульс» не відповідає обставинам справи.
Заслухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_3. та представника апелянта ТОВ МП «Пульс», які підтримали апеляційній скарги, заперечення на доводи апеляційних скарг позивачки та її представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в іншому складі суду з таких підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що одним із трьох засновників (учасників) малого підприємства «Пульс» бувОСОБА_10, він підписував установчий договір цього підприємства, який оспорений позивачами, а колиОСОБА_10 виходив з числа засновників, то інші засновники навіть видавали йому його частку.
Ці обставини не спростовані сторонами у справі.
Із трьох учасників установчого договору на час розгляду справи судом двоє померли: ОСОБА_8. та ОСОБА_9., замість них участь у справі брали їх спадкоємці, а третій учасник -ОСОБА_10 участі у справі не брав, допитувався судом лише як свідок.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» № 3 від 28 квітня 1978 року зі змінами, суд повинен притягати до участі у справі відповідно на стороні позивача чи відповідача усіх учасників угоди та інших осіб, на права й обов'язки яких може вплинути рішення в справі.
Суд першої інстанції неодноразово в рішенні висловлювався про спірну угоду - установчий договір, надавав оцінку діям учасників угоди, в тому числі і ОСОБА_10, допитував його в якості свідка, і вирішуючи питання про визнання недійсними установчих документів, які підписувала ця особа, суд фактично вирішив питання про права і обов'язки ОСОБА_10, однак при цьому не притягнув його до участі у справі як учасника угоди і як сторони в цивільному процесі, чим допустив порушення його прав.
За вказаних обставин, у відповідності до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участь у справі - одного із учасників установчого договору ОСОБА_10
Одночасно, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що суд першої інстанції не обговорив питання щодо строку позовної давності, хоча вбачається, що установчий договір, який оспорюється, підписаний засновниками ще у 1991 році, а з позовом позивачка звернулась у 2000 році, ще під час дії ЦК України 1963 року.
За статтею 75 ЦК України 1963 року визначено, що позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Крім того, судом розглянуто по суті позов, заявлений не лише до спадкоємців та підприємства, але й до суб'єктів владних повноважень - Роменського міськвиконкому, Роменського міського голови про визнання недійсними їх рішень, і в позові до них судом відмовлено.
При цьому суд не обговорив питання щодо можливості розгляду в одному провадженні зазначених різнорідних по своїй суті вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів:
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Пульс» таОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду від 27 грудня 2007 року в даній справі скасувати, а справу надіслати на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий -
Судді -