Справа №22-ц-372 2008 р. Головуючий у 1-й інстанції Куц В.І.
Категорія 21 Суддя - доповідач Хвостик С.Г.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
8 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі :
головуючого - Хвостика С.Г.
суддів - Криворотенка В.І., Семеній Л.І.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі -ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дванадцятий Київський авторемонтний завод», третя особа - УОСОБА_2, про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,
в с т а н о в и л а :
27 листопада 2007 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив збільшити розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, враховуючи ріст вартості життя та збільшення мінімальної заробітної плати, до 512 грн. 88 коп. щомісячно, починаючи стягнення з 1 грудня 2007 року.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2008 року позовОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено стягувати на його користь з ВАТ «Дванадцятий Київський авторемонтний завод» по 509 грн. 40 коп. щомісячно в рахунок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, починаючи з 1 грудня 2007 року і безстроково. Стягнуто з ВАТ «Дванадцятий Київський авторемонтний завод» на користь держави 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, 51 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить це рішення суду змінити - стягнути на його користь заборгованість по відшкодуванню шкоди, завданої каліцтвом, за період з 1 березня 2007 року по 1 березня 2008 року в сумі 605 грн. та стягувати на його користь щомісячно 570 грн. 60 коп. відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, починаючи з 1 березня 2008 року, або скасувати рішення і направити справу на новий розгляд.
При цьому посилається на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначає, що судом безпідставно не збільшений розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, станом на момент постановлення рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачаОСОБА_1, який підтримав вимоги апеляційної скарги, але просив врахувати обставини того, що відповідач частково погасив заборгованість по відшкодуванню шкоди за період з 1 березня 2007 року, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 12 квітня 2006 року у справі за позовомОСОБА_1 до ВАТ «Дванадцятий Київський авторемонтний завод» про збільшення відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, у зв'язку з підвищенням вартості життя і мінімальної заробітної плати зазначене щомісячне відшкодування з 1 квітня 2006 року визначено в розмірі 395 грн. 42 коп. безстроково.
Згідно з рішенням Сумського районного суду від 22 лютого 2007 року визначено зазначене відшкодування у розмірі 440 грн. 62 коп., яке підлягало щомісячному стягненню з 1 лютого 2007 року і безстроково.
Після вказаного періоду і на час звернення позивача в суд з даним позовом двічі відбулось збільшення розміру мінімальної зарплати (з 1 квітня 2007 року та з 1 жовтня 2007 року), що відповідно до ст.1208 ЦК України є підставою для відповідного збільшення розміру відшкодування шкоди.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що розмір відшкодування завданої позивачу каліцтвом шкоди повинен збільшуватись на суму збільшення мінімальної заробітної плати, а в період між переглядами її підвищення - відповідно до щомісячного індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Розмір втраченого позивачем у зв'язку з каліцтвом заробітку, який підлягає щомісячному відшкодуванню, судом першої інстанції обраховано вірно і доводи апеляційної скарги про протилежне є безпідставними, оскільки індекси інфляції за період, що підлягає перевірці, застосовано достовірні, як і розміри мінімальної заробітної плати також.
Що стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно не стягнув заборгованість по виплаті суми відшкодування за період з 1 березня 2007 року по1 березня 2008 року, як і не визначив щомісячного відшкодування збільшеного розміру шкоди з 1 січня 2008 року і за подальший період, то воно також є надуманим, так як такі вимоги не були предметом позову, тому не можуть переглядатись і апеляційним судом.
Таким чином, ці та інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять посилань на такі порушення законодавства, що б могло бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Отже, як законне і обґрунтоване рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - відхилити.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2008 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -