Справа № 22-ц-505/2008 Головуючий у 1-й інстанції: Князєва В.Б.
категорія - 12 Суддя-доповідач - Криворотенко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Криворотенка В.І., Семеній Л.І.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
та осіб, які приймають участь у справі - представника апелянта ОСОБА_2., представника позивача Толмачова В.П., відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, від 12 жовтня 2007 року та на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 лютого 2008 року у справі за позовом малого приватного підприємства «Лібєл» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 третя особа: Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризацій» про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, -
в с т а н о в и л а:
Позивач звертаючись до суду просив договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений 22 листопада 2003 року з ОСОБА_3 розірвати та переоформити право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 187,7 м2, розташованого в будівлі під літ. „Б-ІІІ” за адресою: АДРЕСА_1, на МПП „Лібєл”.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми, від 12 жовтня 2007 року позов МПП «Лібєл» задоволено повністю.
Розірвано договір купівлі-продажу нежилого приміщення, яке складається з адміністративного корпусу загальною прощення 187,7 м2 розташованого в будівлі під літ. «Б-ІІІ» за адресою: АДРЕСА_1, що був укладений між МПП «Лібєл» та ОСОБА_3 22 листопада 2003 року.
Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 лютого 2008 року визнано за МПП „Лібєл” право власності на нежитлове приміщення, яке складається з адміністративного корпусу: приміщення №10 - площею 30,8 м2, №12 - площею 10,7 м2, №13 - площею 9,2м2, №26 - площею 2 м2, №27 - площею 1,7 м2, №28 - площею 12,2 м2, №29 - площею 26,1 м2, №30 - площею 17,5 м2, №33 - площею 16 м2, №34 - площею 4,3 м2, № 35 - площею 8 м2, №36 - площею 20,4 м2, №38 - площею 7,7 м2, №39 - площею 2,9 м2, № 40 - площею 5 м2, загальною площею 187,7 м2, розташованого в будівлі під літ. „Б-ІІІ” за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язано Комунальне підприємство „Сумське міське бюро технічної інвентаризації” переоформити право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 187,7 м2, розташованого в будівлі під літ. „Б-ІІІ” за адресою: АДРЕСА_1, на МПП „Лібєл”.
Вказані рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційних скаргах апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.
Апелянт вказує, що суд безпідставно не взяв до уваги, що ОСОБА_1 були сплаченні 8 жовтня 2007 року кошти за нежитлове спірне приміщення, а також той факт, що умови спірного договору повинні бути виконані в термін до 31 грудня 2008 року.
Судом встановлено, що 22 листопада 2003 року відповідач ОСОБА_3. придбав у МПП «Лібєл» нежитлове приміщення площею 187,7 м2 в будівлі під літ.Б-ІІІ, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, та складається з адміністративного корпусу: приміщення №10 - площею 30,8 м2, №12 - площею 10,7 м2, №13 - площею 9,2м2, №26 - площею 2 м2, №27 - площею 1,7 м2, №28 - площею 12,2 м2, №29 - площею 26,1 м2, №30 - площею 17,5 м2, №33 - площею 16 м2, №34 - площею 4,3 м2, № 35 - площею 8 м2, №36 - площею 20,4 м2, №38 - площею 7,7 м2, №39 - площею 2,9 м2, № 40 - площею 5 м2, що підтверджується фотокопією договору купівлі-продажу від 22 листопада 2003 року (а.с.7)
Згідно з пунктом 3 договору купівлі - продажу (а.с.7), продаж вчинено за 25540 гривень, в тому числі ПДВ 4590 гривень, які покупець зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок продавця, або в касу продавця рівними частинами по 5508 грн. за рік починаючи з 1 січня 2004 року на протязі п'яти років, але не пізніше 31 грудня 2008 року.
Відповідно до п.п. 4, 5 даного договору право власності на придбане не житлове приміщення, площею 187,7 м2, переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення вищевказаного договору купівлі-продажу.
24 листопада 2003 року спірне майно було передано актом прийому передачі Бєляєву В.В. (а.с.10), право власності було зареєстровано у встановленому законом порядку за відповідачем (а.с.11).
Відповідно до фотокопій свідоцтва про одруження, ОСОБА_3. з 23 квітня 1998 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_1
Відповідно до фотокопій заяви від 8 липня 2005 року (а.с.128) відповідачка ОСОБА_1 була проінформована про укладений договір купівлі - продажу спірного нежитлового приміщення її чоловіком ОСОБА_3, дану обставину відповідачка визнає.
14 грудня 2006 року рішенням зарічного районного суду м. Суми був розірваний шлюб між відповідачами.
Проте відповідач ОСОБА_3. взяті за договором зобов'язання належним чином не виконував, а тому станом на 28 листопада 2006 року у нього перед підприємством «Лібєл» утворилася заборгованість у розмірі 25540 гривень, що підтверджується довідкою від 28 листопада 2006 року. Сторони в судовому засіданні підтвердили той факт, що щорічні сплати за договором, починаючи з 1 січня 2004 року не здійснювалися.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта про задоволення апеляційних скарг та пояснення представника позивача і відповідача ОСОБА_3 про залишення рішень суду без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія судів знаходить апеляційну скаргу на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 лютого 2008 року такою, що підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, від 12 жовтня 2007 року такою, що підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Відповідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вірно встановлено місцевим судом і вбачається з матеріалів справи відповідачем ОСОБА_3 в порушення умов договору не сплачувались обов'язкові щорічні внески в розмірі 5508 грн. на рік, тобто відповідачем взагалі не виконувались умови договору купівлі-продажу в частині майнових зобов'язань.
Відсутність щорічних внесків за продане спірне нежитлове приміщення позбавило позивача можливості використовувати своєчасно кошти за продане спірне нежитлове приміщення.
Згідно ч.2 ст.695 ЦК України якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення проданого товару.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про розірвання договору купівлі-продажу та повернення у власність МПП „Лібєл” нежитлового приміщення, оскільки місцевий суд вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ч.1 ст. 212 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
Посилання апелянта на те, що вона частково оплатила вартість нежитлового приміщення хоча позивач і повернув ці кошти, не може бути підставою для скасування рішення і відмови в задоволенні позову, оскільки апелянт не була стороною по угоді, на вчинення таких дій сам боржник ОСОБА_3. не надав своєї згоди і на момент оплати сам боржник на протязі чотирьох років не виконував своїх обов'язків та не сплачував вартість придбаного приміщення.
Інші доводи апелянта висновків суду також не спростовують.
Однак суд ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення допустив порушення норм процесуального права, оскільки, відповідно до п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом позову в даній справі є, зокрема, зобов'язання КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» провести переоформлення права власності на спірне нежитлове приміщення на МПП «Лібєл».
Реєстрацію прав власності згідно з п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 28 січня 2003 року №615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28 січня 2003 року №66/7387, здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, БТІ в розумінні п.7 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа в частинні зобов'язання КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» провести переоформлення права власності на спірне нежитлове приміщення на МПП «Лібєл» є справою адміністративної юрисдикції. У відповідності з п.7 розділу : VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Проте місцевий суд в порушення даних вимог розглянув вимоги щодо КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням цього рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а провадження в даній частині закриттю відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 205, п.4 ч.1 ст.307, ст. 310 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.205, ст. 307, 310, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, від 12 жовтня 2007 року відхилити, а рішення залишити без змін.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 лютого 2008 року задовольнити частково.
Додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 лютого 2008 року в частинні зобов'язання КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» провести переоформлення права власності на нежитлове приміщення площею 187,7 м2 в будівлі під літ.Б-ІІІ, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, та складається з адміністративного корпусу: приміщення №10 - площею 30,8 м2, №12 - площею 10,7 м2, №13 - площею 9,2м2, №26 - площею 2 м2, №27 - площею 1,7 м2, №28 - площею 12,2 м2, №29 - площею 26,1 м2, №30 - площею 17,5 м2, №33 - площею 16 м2, №34 - площею 4,3 м2, № 35 - площею 8 м2, №36 - площею 20,4 м2, №38 - площею 7,7 м2, №39 - площею 2,9 м2, № 40 - площею 5 м2, на МПП «Лібєл» скасувати, а провадження в даній частині справи закрити, в іншій частині додаткове рішення залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили але може бути оскаржена на протязі двох місяців до Верховного Суду України з часу її проголошення.
Головуючий - Рибалко В.Г.
Судді - Семеній Л.І., Криворотенко В.І.