Справа № 22-ц-519/2008р.                                   Головуючий по 1-ій інстанції: Алфьоров А.М.

Категорія: 30                                                          Суддя-доповідач: Кононенко О.Ю.

 

УХВАЛА

іменем України

 

22 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

 

головуючого: Гагіна М.В.

суддів: Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.

з участю секретаря судового засідання -  Кияненко Н.М.

та осіб, які беруть участь у справі -  позивача ОСОБА_1,  її представника     ОСОБА_2., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ТОСОБА_1

на  рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 лютого 2008 року

у справі за позовом ТОСОБА_1 доОСОБА_3про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

 

в с т а н о в и л а :

 

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 1290 грн. 40 коп., 200 грн. у відшкодування моральної шкоди, 89 грн. 50 коп. - повернення сплаченого при подачі позову судового збору та витат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, 800 грн. - витрат на оплату експертизи, 412 грн. - витрат на правову допомогу фахівця у галузі права.

 

 В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

При цьому посилається на те, що суд частково задовольнив її позовні вимоги, оскільки вона не надала доказів проведення ремонтно-будівельних робіт у квартирі спеціалізованою будівельною організацією. Вважає, що висновок суду не відповідає ст.1192 ЦК України, відповідно до вимог якої суд, з урахуванням обставин справи, за її вибором може зобов'язати відповідача відшкодувати шкоду в натурі, або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Зазначає, що судом при визначенні розміру моральної шкоди не враховані вимоги ч.3 ст.23 ЦК України, оскільки залиття квартири спричинило загострення ниркової хвороби, у зв'язку з чим з 22 березня по 30 березня 2007 року вона проходила лікування у Сумській міській лікарні №1.

Вказує, що судом невірно визначено розмір компенсації витрат на правову допомогу, оскільки не враховано, що її представником вчинено і інші дії, які необхідні для розгляду справи, а саме: складання позовної заяви, заяви про призначення судової будівельно-технічної експертизи, ознайомлення з матеріалами справи, надання їй консультацій.

 

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

 

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

 

Судом першої інстанції встановлено і сторонами не заперечується, що квартира АДРЕСА_1належить на праві приватної власності ОСОБА_1. Квартира складається із однієї житлової кімнати, кухні, санвузлу, коридору, загальною площею 20,7 кв.м.

Квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_3

Із акту обстеження квартириАДРЕСА_1, проведеного ТОВ “Житловик” вбачається, що 13 березня 2007 року з вини мешканців квартири НОМЕР_1 вказаного будинку трапилося залиття квартириАДРЕСА_1, що призвело до пошкодження: стелі, стін, електропроводки, шпалер у жилій кімнаті, коридорі, кухні, ванній кімнаті.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи вартість ремонтно-будівельних робіт квартири АДРЕСА_1складає 1896 грн. з урахуванням вартості матеріалів, обов'язкових податків, зборів і платіжів. Вартість матеріальної шкоди (ремонтно-будівельних робіт і електромонтажних робіт) з урахуванням ПДВ, складає 2000 грн. 40 коп.

Висновок суду про часткове задоволення позову відповідає вимогам матеріального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у стягненні з відповідача у рахунок відшкодування майнової шкоди витрат на податок на додану вартість та інші збори, оскільки позивач не надала доказів про те, що роботи виконані спеціалізованою будівельною організацією, з урахуванням прибутку, засобів на покриття адміністративних витрат, податків, зборів, обов'язкових платежів.

Вартість ремонтно-будівельних робіт та витрат на заробітну плату робітникам-будівельникам в сумі 1186 грн., а також електромонтажних робіт в сумі 104 грн. 40 коп., яку стягнув суд, відповідає висновку будівельно-технічної експертизи (а.с.48).

 

Колегія суддів вважає, що місцевий суд, ухвалюючи рішення, врахував вимоги ст.1192 ЦК України та роз'яснення п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року №6 щодо відшкодування потерпілому в повному обсязі збитків відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб усунути негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

 

Витрати на податки та інші збори не є реальними збитками, так як на час розгляду справи ремонтно-будівельні роботи виконані не були, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними.

 

Колегія суддів погоджується з розміром моральної шкоди, визначеним судом першої інстанції і вважає, що він відповідає вимогам ч.3 ст.23 ЦК України та роз'ясненням п.п.9,10 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, оскільки судом враховано характер і обсяг страждань, характер немайнових втрат позивача та інші негативні наслідки.

Причинного зв'язку між залиттям квартири позивача та загостренням ниркової хвороби судом першої інстанції не встановлено, а відтак і посилання на ці обставини у апеляційній скарзі необгрунтовані і не є підставою для скасування рішення у цій частині.

Розмір витрат по оплаті юридичної допомоги також вірно судом визначений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, відповідно до вимог якої витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення відшкодовується іншою стороною у розмірі, що не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

 

За таких обставин, доводи апеляційної скарги і в цій частині не грунтуються на законі і не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

 

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

 

Рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, повністю відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

 

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1  ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

 

 ухвалила:

 

Апеляційну скаргу ТОСОБА_1 відхилити.

 

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 лютого 2008 року залишити без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 

Головуючий:

 

Судді: