Справа № 22-ц-540/2008р. Головуючий по 1-ій інстанції: Левченко Т.А.
Категорія: 79 Суддя-доповідач:Кононенко О.Ю.
УХВАЛА
іменем України
22 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого: Маслова В.О.
суддів: Кононенко О.Ю., Гагіна М.В.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які беруть участь у справі - відповідача ОСОБА_2., його представника адвокатаОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 18 лютого 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 18 лютого 2008 року у задоволенні позовуОСОБА_1. відмовлено за необгрунтованістю.
Стягнуто зОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. судові витрати у розмірі 200 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позову через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що його волевиявлення на передачу відповідачеві як матеріальної допомоги грошових коштів у розмірі 13 тисяч доларів США не було, оскільки гроші він передавав за умови їх повернення.
Вважає, що відповідач зберігав у себе надані ним грошові кошти, без достатньої правової підстави.
Зазначає, що судом не були враховані його пояснення та свідчення свідка ОСОБА_4. про те, що відповідно до укладеного ним договору з ОСОБА_4. він отримав 5 тисяч доларів США, які зобов'язаний був йому повернути до 1 червня 2007 року.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справидливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено і сторонами не заперечується, що позивач був одружений з матір'ю відповідача та з дитячих років виховував його. В подальшому шлюб між ними був розірваний, однак позивач продовжував підтримувати добрі сімейні стосунки з відповідачем. В зв'язку з тим, що відповідач проживав з сім'єю у однокімнатній квартирі, у нього виникла необхідність поліпшення житлових умов. ОСОБА_1, зважаючи на свої батьківські почуття, надав відповідачеві матеріальну допомогу у розмірі 13 тисяч доларів США для придбання ним квартири. В подальшому взаємовідносини між сторонами погіршились і ОСОБА_1 став вимагати щоб відповідач розірвав договір з ВАТ “Сумбуд” і повернув йому грошові кошти. Відповідач розірвав договір з ВАТ “Сумбуд” та за рахунок отриманих коштів від продажу своєї однокімнатної квартири, а також коштів, які повернуло йому ВАТ “Сумбуд” після розірвання договору, придбав двокімнатну квартиру на вторинному ринку.
Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача про безпідставність набуття відповідачем, переданих йому ним грошових коштів у сумі 13 тисяч доларів США, є необгрунтованими і його вимоги про стягнення грошової суми 65650 грн., еквівалентної 13 тисячам доларів США задоволенню не підлягають.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що волевиявлення позивача на передачу відповідачеві як матеріальної допомоги грошових коштів у сумі 13 тисяч доларів США не було, на думку колегії суддів, є безпідставним, оскільки воно спростовується матеріалами справи та доказами, яким суд першої інстанції надав належної оцінки.
Зокрема, в самій позовній заяві до суду зазначено, що позивач, зважаючи на свої батьківські почуття, вирішив матеріально допомогти відповідачу та передав йому для внесення оплати вартості квартири 13 тисяч доларів США (а.с.3).
Дану обставину не заперечував в судовому засіданні місцевого суду сам позивач, її підтвердили і допитані судом свідки ОСОБА_5.,ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Переконливих доказів того, що грошові кошти надавались за умови повернення, позивачем суду не надано, тому твердження апелянта, що відповідач зберігав у себе грошові кошти, надані ним, без достатньої правової підстави, не заслуговує на увагу колегії суддів.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував пояснення свідка ОСОБА_4 та його особисті пояснення з приводу укладеного з ним договору позики п'яти тисяч доларів США, не грунтуються на приписах ст.1046 ЦК України, оскільки відповідач не є позичальником зазначеної суми грошей і не повинен нести відповідальність по зобов'язанню, якого на себе не брав.
Крім того, відповідно до вимог ст.57 ЦПК України пояснення сторони по справі вважається доказом тільки в тому випадку, якщо ця сторона допитувалась судом як свідок. В даному випадку пояснення позивача не є доказом по справі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не дають підстав для скасування ухваленого у справі рішення.
З тих підстав, що заявлено позов, в його задоволенні відмовлено вірно.
Рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, повністю відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 18 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: