Справа № 2-91/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2008 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого-судді - Адаменко І.М.
при секретарі - Мельніковій О.С.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Усатенка В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 до обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» та Бобринецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних прав Міністерство внутрішніх справ України про визнання права власності на майно, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОКП «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно обґрунтовуючи вимоги тим, що 11 жовтня 2000 року між ним та дочірнім підприємством «Бобринецького Агро постач» агрофірми Фрунзе» укладено договір купівлі-продажу майна за яким останній продав йому адмінприміщення, сауну, склад, загальною площею 343,6 м.кв., які знаходяться АДРЕСА_1. На виконання умов договору він оплатив суму 6600 грн., а продавець передав йому по акту вказані будівлі у власність. Оскільки у зв'язку із скрутним майновим станом він своєчасно не зміг зареєструвати договір в Бобринецькому БТІ, а коли 15.09.2005 року звернувся за реєстрацією, йому було відмовлено з тих підстав, що договір не посвідчено нотаріально. Вважає, що договір між ним та ДП «Агрофірмою «Фрунзе» відповідав діючому на той час законодавству й не підлягав нотаріальному посвідченню, але оскільки вказана агрофірма «Фрунзе» ліквідована й посвідчити укладений між ними договір не є можливим, просить визнати за ним право власності на придбане майно.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, додатково пояснюючи, що на день розгляду справи спірне майно ним уже продано іншій особі, а саме ОСОБА_2.
Представник відповідача Бобринецького РВ УМВС України в Кіровоградській області, який залучено до справи за ініціативою суду, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав пояснюючи, що Бобринецький РВ УМВС України в Кіровоградській області є власником адміністративного приміщення розташованогоАДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності, до якого також відноситься й спірний сарай (гараж). Оскільки позивач претендує на майно яке є державною власністю й на момент укладення ним договору між Агрофірмою «Фрунзе» це майно вже перебувало у власності Бобринецького РВ УМВС України, просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
Представник ОКП «Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився від нього до суду надійшли заперечення в яких зазначено, що останнє не може бути відповідачем у даній справі про визнання права власності так, як відсутні будь-які спірні стосунки між сторонами, крім того вказує, що БТІ є органом, що проводить технічну інвентаризацію та реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підставі поданих власником правовстановлюючих документів, які відповідають вимогам законодавства й на час розгляду справи за спірною адресою зареєстровано два власника, а саме ОСОБА_2 та Міністерство внутрішніх справ України.
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 та представник третьої особи на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України до суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши інші докази у справі вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 11 жовтня 2000 року між дочірнім підприємством «Бобринецький агро постач» агрофірмою «Фрунзе» та ОСОБА_1 укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу адмінприміщення, сауни, складу-гаража, розташованих АДРЕСА_1, ціна договору 6600 грн. (а.с.5,8). Як встановлено із пояснень позивача цей договір нотаріально не посвідчувався.
З квитанцій до прибуткового касового ордеру №№ 135, 136, 137 від 11 жовтня 2000 року та акту прийому-передачі від цієї ж дати вбачається, що ОСОБА_1 оплатив вартість придбаних за угодою об'єктів нерухомого майна, а ДП «Агрофірма «Фрунзе» передала ці об'єкти ОСОБА_1.
Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 31.03.2008 року та листом державного реєстратора Бобринецької РДА (а.с.165-166) підтверджується той факт, що дочірнє підприємство «Фрунзе» ВАТ «Бобринецький агро постач» виключено із ЄДРПОУ 30.09.2005 року.
Зі свідоцтва про право власності виданого 09.08.2000 року виданого на підставі рішення Бобринецького виконкому міської ради від 04.08.2000 року № 411 вбачається, що власником адмінприміщення розташованого АДРЕСА_1 є ВДСО при Бобринецькому РВ УМВС. Вказане адмінприміщення наказом МВС України № 39 від 14.01.2005 року та актом прийому передачі від 24.11.2005 року передано на баланс Бобринецького РВ УМВС України в Кіровоградській області, а 05.03.2007 року на цілісний комплекс будівель, розташованих АДРЕСА_1 Бобринецькою міською радою видане свідоцтво про право власності на Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до змісту ст..ст. 1, 12 Закону України «Про власність», що діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, громадянами воно набувається на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідно до статті 30 цього Закону колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать, й це право здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).
З протоколу № 2 зборів засновників Бобринецького районного міжгосподарського підприємства по енергетиці та електрифікації «Агропроменерго» від 03.12.1997 року слідує, що вказане підприємство ліквідовано, а його основні засоби вирішено передати на баланс ВАТ «Бобринецький агро постач», але з наказу голови правління ВАТ «Бобринецький агро постач» б/н від 07.12.1997 року та акту прийому-передачі від 14.12.1997 року вбачається, що основні засоби ліквідованого «Агропроменерго» були передані всупереч рішенню його вищого органу управління та в порушення ст.. 30 Закону України «Про власність» не ВАТ «Бобринецький агро постач», а дочірньому підприємству «Агрофірмі «Фрунзе». Крім того до вказаних письмових доказів суд ставиться критично так, як в них не зазначено місця розташування об'єктів нерухомого майна, а саме адмінприміщення, сауни, складу, не зазначено, що саме у власність передається майно, й відсутнє посилання на правовстановлюючі документи, підтверджуючі право власності на них вказаних підприємств.
Оскільки позивачем не надано до суду належних доказів на обґрунтування того факту, що ДП «Бобринецький агро постач» агрофірма «Фрунзе» є належним власником адмінприміщення, сауни та складу-гаража, які розташовані АДРЕСА_1, а саме правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, тощо) то відчуження вказаного майна за договором купівлі-продажу від 11.10.2000 року відбулося без правових підстав, а тому покупець майна за цим договором, ОСОБА_1, не набув права власності на нього.
Залишились необґрунтовані позивачем також позовні вимоги до ОКП «Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації, ним не надано доказів виникнення спірних стосунків між ними, крім того вказаний відповідач у своїх письмових поясненнях заперечив наявність будь-якого спору між ним та ОСОБА_1
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на майно є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 2, 4, 12, 30 Закону України «Про власність», ст.ст. 86, 94 ЦК України (1963 р.) суд, -
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» та Бобринецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних прав Міністерство внутрішніх справ України, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на майно відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя І.М.Адаменко