ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"27" жовтня 2006 р. |
справа № 20-4/199 |
За позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2(АДРЕСА_2)
про спонукання припинення будівництва
суддя Остапова К.А.
Представники сторін
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № НОМЕР_1 від 28.08.2006;
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність ВЕС № НОМЕР_2 від 21.09.2006;
Суть спору:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2про спонукання припинення будівництва в зв'язку з порушенням при проведенні будівництва вимог Закону України «Про пожежну безпеку».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 при здійсненні будівництва порушує вимоги ст. 6 Закону України «Про пожежну безпеку»та вимоги додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92**С.73 України у частини розмірів відступу між будинками.
У судовому засіданні представник суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 змінив позовні вимоги, просить визнати незаконними дії відповідача по будівництву нового будинку на видаленні 1 метр від будинку, що належить позивачеві та вимагає припинення будівництва в зв'язку з порушенням вимог ст.ст. 18, 20 Закону України «Про планування і забудову територій», статей 8, 9, 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».
На думку позивача, незаконними діями відповідача порушені протипожежні вимоги, містобудівні норми, законні права і інтереси позивача, не забезпечено безпечне функціонування будівлі, що належить позивачу. Робочий проект на будівництво будівлі по АДРЕСА_3 виконаний з грубими порушеннями вимог чинного законодавства України, а саме: будівництво здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 незаконно.
Позивач заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, призначення судової експертизи та зупинення провадження по справі.
Представник суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2позовні вимоги не визнав, вважає, що будівництво ведеться відповідно проекту, даний проект пройшов державну експертизу й за його виконанням ведеться догляд державними службами.
Представникам сторін в судовому засіданні були роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ст. ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802-IV), ст. 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 р. № 3018-III, ст. 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 р. № 8312-XI та за клопотанням представників сторін пояснення по справі надавались ними російською мовою.
Заслухав представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 на праве приватної власності належить окремо стоячий торгівельний павільйон, розташований у м. Севастополі по АДРЕСА_3.
У серпні 2006 року відповідач -суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 почав будівництво чотириповерхової будівлі: заклав фундамент під будівництво на видаленні не більше 1 метра від протипожежного виходу належного позивачу торговельного павільйону, що на думку позивача є порушенням Протипожежних вимог.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку», п.2.7 Правил пожежної безпеки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19.10.2004 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009, забороняється будівництво, реконструкція, технічне переобладнання об'єктів виробничого і іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск вогненебезпечної продукції без попередньої експертизи (перевірки) проектної і іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Фінансування цих робіт може здійснюватися лише після отримання позитивних результатів експертизи. Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з пожежної безпеки при будівництві, реконструкції, технічному переобладнанню і експлуатації запроектованих ними об'єктів.
Експертиза проектів щодо пожежної безпеки і видача дозволу на початок робіт здійснюється органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 11.04.2002 «Про порядок затвердження інвестиційних програм і програм будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» відповідальними виконавцями комплексної державної експертизи є Центральна служба Української інвестиційної експертизи (Украінвестекспертиза), службі Укрінвестекспертизі в областях, Автономної республіки Крим, містах Києві та Севастополі, які є спеціалізованими державними організаціями, що мають право проводити таки експертизи. Частиною комплексної експертизи є державна експертиза проектно-кошторисної документації на відповідність вимогам пожежної безпеки (п. 8 Постанови КМУ № 483).
Як свідчать матеріали справи, відповідно до цих норм законодавчих актів відповідачем був отриманий експертний висновок НОМЕР_3 від 25.05.2005 Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС про відповідність проекту вимогам пожежної безпеки, позитивний комплексний висновок № НОМЕР_4 за робочим проектом «Суспільно-торговий комплекс по АДРЕСА_3»від 30.05.2005 Севастопольської міської служби Української державної інвестиційної експертизи.
Довід позивача щодо порушення відповідачем ст. 6 Закону України «Про пожежну безпеку», вимог додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92**С.73 України не приймається судом, оскільки данні нормативні акти визначають порядок виконання правил пожежної безпеки. При розгляді справи судом було встановлено, що відповідач має усі відповідні документі, що дозволяють будівництво та свідчать про відсутність з боку відповідача порушень правил пожежної безпеки.
Згідно додатку 3.1. ДБН 360-92**С.73 України відстань між житловими, суспільними, а також житловими і громадськими будівлями не нормуються при сумарній площі забудови (включаючи незабудовану площу між ними) тієї, що не перевищує максимально допустиму площу поверху між протипожежними стінами (площа пожежного відсіку на поверсі) для житлових і суспільних забудов залежно від ступеня їх вогнестійкості і поверховості згідно нормативам (примітка 8 ).
Мінімальний розмір площі пожежного відсіку поверху, при якому встановлюється ступінь вогнестійкості будівлі встановлена в 2000 м2 (п. 4.33 і таблиця № 1 вказаного ДБН). Відповідно до проекту загальна площа складських і офісних приміщень на всіх 4-х поверхах складає 1037, 69 м2. в зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що доводи позивача про необхідність відстані між будівництвом відповідача та торговим павільйоном позивача в 6 метрів не засновані на положеннях діючих нормативно-правових актах України.
У зв'язку з викладеним висновок спеціаліста № НОМЕР_5 від 03.10.2006, що наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог, не приймається до уваги.
Клопотання позивача про призначення судової експертизи, мотивоване наданням сторонами прямо протилежних висновків спеціалістів, відхилено судом, оскільки ніякі докази, в число яких входить і висновок судового експерту, не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд залишає без задоволення клопотання позивача про зупинення провадження по справі до вирішення справи № 20-8/266 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України м. Севастополя, оскільки не вбачає неможливості розгляду даної справи до вирішення вищевказаного спору.
Враховуючі Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, відповідно до пункту 3 якого умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, суд залишив без задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Примирники рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя К.А. Остапова
Рішення оформлено та підписано
в порядку ст.84 ГПК України
30.10.2006
Розсилка:
1. позивач -СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
2. відповідач -СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
3. справа,
4. наряд.