ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"25" жовтня 2006 р. | справа № 20-2/201 |
За позовом відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44) до відповідача комунального підприємства „Житлосервіс-5” (99045, м. Севастополь, вул. Дм. Ульянова, 16) про стягнення 6241,83 грн. |
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники:
від позивача –Філатова Л.Б., довіреність № 7148/0/2-06 від 11.08.2006;
від відповідача – не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (далі –ВАТ ЕК “Севастопольенерго”) звернулось у господарський суд міста Севастополя з позовом до комунального підприємства “Житлосервіс №5” (далі –КП “Житлосервіс № 5”) про стягнення заборгованості у сумі 6 241,83 грн., з посиланням на ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193, 275-277 Господарського кодексу України та статі 26, 27 Закону України “Про електроенергетику”.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову не заперечує, визнає заборгованість у повному обсязі та просить надати розстрочку на шість місяців відповідно до наданого ним графіку (арк. с. 81-83).
У судовому засіданні 14.09.2006 та 09.10.2006 у передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України порядку розгляд справи відкладався на 02.10.2006 та 25.10.2006 відповідно, у судовому засіданні 02.10.2006 оголошувалась перерва до 09.10.2006.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд
ВСТАНОВИВ:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
01.06.2003 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” та КП “Житлосервіс № 5” укладений Договір № 4124-Л про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 8-17).
Цей договір не був розірваний. Натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало КП “Житлосервіс № 5” електроенергією, а КП “Житлосервіс № 5” користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а КП “Житлосервіс № 5” користувалось електроенергією на підставі Договору № 4124-Л від 01.06.2003 (далі –Договору).
Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов’язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.
Відповідач здійснює оплату спожитої електроенергії у строк остаточного розрахунку –20 числа календарного місяця (пункт 8.4 Договору).
На підставі звіту про витрати електроенергії позивачем здійснювалось нарахування за спожиту електроенергію та виставлялись відповідні рахунки (арк.с. 18-29, 39-49).
Відповідачем виставлені рахунки оплачені частково, у зв’язку з чим за період з 09.07.2005 по 07.07.2006 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6 241,83 грн., яка ним визнана у повному обсязі, але у зв’язку з скрутним фінансовим становищем не сплачена.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем належним чином не виконані зобов’язань за договором № 4124-Л від 01.06.2003, заборгованість на день прийняття рішення не погашена.
Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 6 241 грн. 83 коп. обґрунтованими, у зв’язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
18.10.2006 відповідач у відзиві на позовну заяву в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України просить надати розстрочку виконання рішення суду на шість місяців (вх. № 18789 від 18.10.2006) у зв'язку з важким фінансовим становищем.
Позивач у судовому засіданні проти задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду по справі не заперечує.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання комунального підприємства “Жилсервіс № 5” про надання розстрочки виконання рішення по справі, розстрочити сплату суми боргу в розмірі 6241,78 грн. строком на 6 місяців.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з комунального підприємства “Житлосервіс №5” (99045, м. Севастополь, вул. Дм. Ульянова, 16, код в ЄДРПОУ 32296972, р/р 26004945157701 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрусталева, 44, код в ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038333335510 у ПІБ м.Севастополя, МФО 324515) заборгованість у сумі 6241 грн. 83 коп. (шість тисяч двісті сорок одна грн. 83 коп.).
Надати розстрочку виконання рішення на 6 місяців та вчиняти стягнення наступним чином:
листопад 2006 року –1040,30 грн.,
грудень 2006 року –1040,30 грн.,
січень 2007 року – 1040,30 грн.,
лютий 2007 року –1040,30 грн.,
березень 2007 року –1040,30 грн.
квітень 2007 року –1040,33 грн.
3. Стягнути з комунального підприємства “Житлосервіс №5” (99045, м. Севастополь, вул. Дм. Ульянова, 16, код в ЄДРПОУ 32296972, р/р 26004945157701 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 30.10.2006