АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-3421/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1 Ткаченко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВініченка Б.Б.
суддівХрапка В.Д., Бондаренка С.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відноситься до категорії «діти війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При зверненні позивачки до УПФ України про перерахунок пенсії, їй було відмовлено. Посилаючись на те, що передбачене законодавством, підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати таку бездіяльність УПФ неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_5 до пенсії щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, неправомірною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 15 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно за виключенням коштів, виплачених в 2008 році.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області просить постанову суду скасувати, як постановлену з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, а по справі постановити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, судова колегія приходить до висновку про розгляд справи в письмовому провадженні відповідно до п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін
до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України №2195-1У
відповідно до якого виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.
Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань», оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 200 КАС України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2010 року відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії ухвали особам, які приймають участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :