Справа № 2/0529/185/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 січня 2011 року     Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі :           головуючого -           судді Токарєва А.Г.

                                        при секретарі -          Ліпскіс О.О.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ТОВ «Донвуглепоставка» про стягнення  заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що з 01.11.2008 року по 15.01.2011 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Донвуглепоставка». На даному підприємстві він працював гірничим робітником підземним з повним робочим часом в шахті. 17.01.2011 року. На день звільнення з роботи підприємство нарахувало йому суму у розмірі 3532,23 грн., але виплатити її внаслідок відсутності коштів відмовилось. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати, а також моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.

Позивач у судове засідання не з’явився надав заяву про розгляд справи у його відсутність, відмовляється від позовних вимог стосовно стягнення заробітної плати, оскільки вона була йому сплачена, на інших позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача  у судове засідання не з’явився надав заяву про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, інфляційних відмовити.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 117 КЗпП України у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України при відсутності суперечки про їхній розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за увесь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.11.2008 року по 15.01.2011 року  перебував у трудових відносинах з ТОВ «Донвуглепоставка»працював гірничим робітником підземним з повним робочим часом в шахті. Даний факт підтверджується записами в його трудовій книжці (а.с. 5-10).

Заборгованість, згідно довідки (а.с.19) по заробітній платі станом на 12.12.2011 року складає: 3532,23 грн. Дана заборгованість  відповідачу відшкодована у повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку, суд виходить з наступного.  

На підставі п. 1 розділу I и п. 2 розділу  II Порядку нарахування середньої заробітної  плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, з послідуючими змінами та доповненнями, середній заробіток позивача для нарахування   середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні повинен розраховуватися    за два місяці до звільнення.

Середньоденна заробітна плата за два місяці до звільнення позивача 19.09.2011 року згідно довідки складає 139,97 грн. (а.с. 19)

Позивачем заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує, що відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»при частковому задоволенні позову працівника, суд визначає розмір відшкодування на час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї  частки порівняно  із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

З урахуванням викладеного та розміру невиплачених розрахункових сум, суд вважає за можливе зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та на користь позивача стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 3532,23  грн.

Щодо вимог позивача про стягнення на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі, суд дані вимоги вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги статті 625 ЦК України не можуть бути застосовані до взаємовідносин, які виникають із норм трудового права, оскільки трудові відносини регулюються іншими нормами права –КЗпП України, законом «Про оплату праці»та іншими.

Стосовно вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог ст. 237-1 ч. 1 КЗпП України, працівникові проводиться відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що діями відповідача позивачу спричинені моральні страждання, пов’язанні із тим, що затримка розрахунку належних їй сум відобразилася на її матеріальному стану. Він був вимушений позичати гроші. Тобто був порушений його звичайний уклад життя, він став нервуватися, у нього порушився сон. Дана ситуація є прямим наслідком дій відповідача у добровільній невидачі належних позивачу грошових коштів.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину душевних страждань позивача, і виходячи з засад розумності та справедливості, задовільняє позовні вимоги ОСОБА_1 та стягує на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.   

           На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 117, 225, 233 Кодексу Законів про  працю України,  п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213-218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3532 (три тисячі п’ятсот тридцять дві) грн. 23 коп.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відшкодування моральної шкоди 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка» на користь держави судовий збір у розмірі 94 (дев’яносто чотири) грн.. 10 коп.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                    Суддя                                                            А.Г. Токарєв