Справа № 2-а-4444/11

П  О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2011 р.                                                                                           м.Бережани

Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Музика Я.М., розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Бережани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі про зобов'язання перерахувати пенсію за віком, та виплатити різницю недоотриманої суми пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області із вимогою зобов’язати відповідача здійснити перерахунок  і виплату їй її пенсії за віком з 22 серпня 2011 року  відповідно до вимог ст. 40 та частини 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції від 09 липня 2003 року №-1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 рік.

В обґрунтування своїх вимог, позивачка зазначила, що є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України  в Бережанському районі Тернопільської області, одержуючи державну пенсію за віком, продовжує працювати і, відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.4 ст.42 вказаного Закону. В серпні 2011 року звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі.  Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197, 91 грн., а не за показником за 2010 рік –за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як це передбачено Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. У зв’язку з чим, вона (позивачка) отримує пенсію нижчу, ніж це передбачено вказаним Законом.

Ухвалою суду від 26 серпня 2011 року  відкрито скорочене првадження у справі за заявленими вимогами.

Від представника відповідача 13 вересня 2011 року в адресу суду надійшло письмове заперечення на згаданий позов, із проханням відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.  В обґрунтування заперечень зазначено, що внаслідок визнання змін,  внесених до ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, неконституційними виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. У зв’язку з цим, перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 “Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян”. Крім цього зазначено, що кожний перерахунок пенсії проводиться  не раніше, як через два роки  після попереднього перерахунку з урахуванням  страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, або за періоди  страхового стажу, зазначені  в ч.1 ст.40 цього Закону.  Із наведених підстав вважають позов таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Суд, вважає достатніми підстави для прийняття законного та обгрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами шляхом дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, продовжує працювати і, відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.4 ст. 42 вказаного Закону, в серпні 2011 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2010 рік –за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв’язку з чим позивачка отримує пенсію в розмірі меншому, ніж при перерахунку пенсії за показником за 2010 рік, що не заперечує представник відповідача.

В серпні 2011 року позивачка  звернулася  до відповідача із заявою проводити перерахунок її пенсії з 22 серпня  2011 року  з дорахуванням страхового стажу та заробітної плати із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік.

Разом з тим, листом відповідача від 22 серпня 2011 року №208/С-11 позивачці було відмовлено у зв’язку з відсутністю на те законодавчо обґрунтованих підстав.

Виходячи з викладених вище обставин, суд вважає даний позов поданий  позивачкою в межах встановленого ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з 22 серпня 2011 року.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Підпунктами  9, 10 п.35 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”було внесено зміни до ст.ст.40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.     

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, фактично виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними і юридично неспроможними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як вбачається з Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу та на момент розгляду справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж встановлений ст. ст.40, 42 цього Закону, законами України не встановлено.

Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачці у 2010 році за показником 2007 року на підставі відповідного листа - роз’яснень Мінпраці та Пенсійного Фонду України, є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вказаним вимогам закону, і має наслідком звуження змісту та обсягу прав позивачки.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх без заперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

На підставі вищевикладеного, суд надходить до висновку про протиправність дій відповідача із застосуванням при здійсненні у 2010 році за ч.4. ст.42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” перерахунку пенсії за віком позивачці - показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог в частині зобов’язання останнього провести перерахунок пенсії за віком у 2010 році за ч. 4 ст.42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням з 22 серпня 2011 року показника середньої заробітної плати за 2010 рік, тобто з дати подання заяви про здійснення перерахунку пенсії.

Керуючись ст.ст.  19, 22, 75, 92 Конституції України, статтями 40, 42, 45, 48 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163, 167,183-2 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі .

Зобов’язати відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі Тернопільської області здійснити перерахунок  і виплату пенсії за віком позивачці ОСОБА_3  з 22 серпня 2011 року  відповідно до вимог ст. 40 та частини 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції від 09 липня 2003 року №-1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 рік,  та здійснити виплату різниці  недоотриманої суми пенсії.

Сплачений позивачкою судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 коп. –відшкодувати ОСОБА_3   за рахунок  Державного бюджету України.

Постанова суду підлягає негайному виконанню. Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційного скарги через Бережанський районний суд Тернопільської області.

                     Суддя                                                                                               Я.М. Музики