Справа № 2-а-1592/11

ПОСТАНОВА

іменем України

24 жовтня 2011 року                                                                                                                  

                                                                                                Верхньодніпровський районний суд

                                                                                               Дніпропетровської області

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Трофимова Н.А. розглянувши в порядку скороченого провадження, відповідно до ст. 183-2 КАС України,  адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

          04 жовтня 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації, в яком вказував,  що він перебуває на обліку відповідача та має посвідчення  особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії. Відповідно до ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-ХІІ) він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 (п’яті) мінімальних заробітних плат, але відповідач не виплачує йому допомогу в розмірі, встановленому Законом  № 796-ХІІ. Просив суд визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та невиплати позивачеві щорічної державної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2011 рік;  зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області провести перерахунок  та  стягнути на користь позивача недоплачену суму щорічної державної допомоги на оздоровлення, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2011 рік  в розмірі 4700 грн.

Ухвалою суду від 13 вересня 2011року відкрито скорочене провадження по справі та запропоновано відповідачу подати до суду  письмові заперечення проти позову та необхідні документи, зокрема відомості про розмір фактично виплачених сум державної допомоги позивачеві. Відповідач надав суду заперечення в яких вказував, що він нараховує та сплачує допомогу на оздоровлення у 2011 році у сумі 100 грн. особам які віднесені до другої категорії, відповідно до Постанови КМУ України від 12.07.2005 р. №562. Просив відмовити в задоволенні позову (а.с. 11).

          Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін та дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, другої категорії, що підтверджується Посвідченням  серії НОМЕР_1 (а.с. 5) та Листом управління праці та соціального захисту населення  Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (а.с. 7).

           Відповідач нарахував позивачу щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2011р. в розмірі 100 грн. (а.с. 7; 10-11).

          Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції Закону України №2638-ІІІ від 11.07.2001 року,  передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2-категорії в розмірі п’яті мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати  визначається на момент виплати.

          Пунктом 28 статті 67 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни до ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

          Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008  визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

          Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Таким чином, з 22.05.2008 року поновлена редакція 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2-категорії виплачується в розмірі п’яті мінімальних заробітних плат.

          Оскільки  закони мають пріоритет над підзаконними актами, то суд не погоджується з доводами відповідача про обґрунтованість застосування Постанови КМУ України від 12.07.2005 р. №562 «Про щорічну допомогу на  оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо виплати позивачу допомоги у розмірі 100 гривень з посиланням на чинність Постанови КМУ України від 12.07.2005р. №562 та невизнання неконституційної цієї Постанови. Крім того, стаття 67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо підвищення розмірів всіх доплат, пенсій і компенсацій.

          Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати  визначається на момент виплати.

Відповідач нарахував позивачеві щорічну допомогу за 2011 р. у розмірі 100 грн. що не відповідає вимогам ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За такими обставинами позовні вимоги позивача про визнання незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати позивачеві, щорічної державної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії в розмірі 5-ті мінімальних заробітних плат за 2011 рік та про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області провести перерахунок позивачеві недоплаченої суми щорічної державної допомоги на оздоровлення, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії в розмірі 5-ті мінімальних заробітних плат за 2011 рік –підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на його користь недоплаченої суми щорічної державної допомоги на оздоровлення, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії в розмірі 5-ті мінімальних заробітних плат за 2011 рік  в розмірі 4700 грн, оскільки  згідно з положеннями статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги на оздоровлення за своєї правовою природою не є  відшкодуванням шкоди, тому позов в частині стягнення сум  задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст. ст. 6, 17-19, 94, 99-100,  105, 158, 161- 163, 183-2, 256  Кодексу адміністративного судочинства України , суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної державної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії в розмірі 5-ті мінімальних заробітних плат за 2011 рік.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, майд. Щербицького, 5)  провести перерахунок ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) недоплаченої суми щорічної державної допомоги на оздоровлення, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії в розмірі 5-ті мінімальних заробітних плат за 2011 рік,  з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позову, -  відмовити.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з  дня  отримання  копії  постанови.   Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя                                                                                          Н.А. Трофимова