АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-720/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.1 ст. 263 КК УкраїниГибало О.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2011 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Охріменко І.К.
суддів Тапала Г.К., Літ вінцева В.М.
за участю прокурора Свищ Л.А.
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31.08.2011 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженець та житель
АДРЕСА_1,
українець, громадянин України, з
середньою спеціальною освітою,
одружений, на утриманні має одну
неповнолітню дитину, працюючий на
станції м. Т.Шевченка, судимий:
- 05.04.2011 року Соснівським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.201 КК України – на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
засуджений за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частково невідбуте покарання згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 квітня 2011 року вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі і остаточно визначено ОСОБА_3 – 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 змінений з підписки про невиїзд на тримання під вартою з зали суду.
Стягнуто з засудженого на користь НДЕКЦ УМВС України в Черкаській області витрати за проведення криміналістичних експертиз в сумі 7398 грн. 60 коп.
Вирішена доля речових доказів та судових витрат по справі, відповідно до вимог ст.ст.81, КПК України,-
встановила:
Згідно вироку, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він в період осені 2010 року в лісовому масиві «Юрова Гора», який знаходиться біля західної околиці м. Сміла на території Смілянського районного району Черкаської області, з допомогою металошукача «GARRET 2500» незаконно виявив і вилучив з–під листя та грунту обріз гвинтівки конструкції Мосіна зразка 1891/30 років калібру 7.62 мм заводського виробництва, який є нарізною вогнепальною зброє та того ж дня переніс його до гаража АДРЕСА_2, де незаконно зберігав до його вилучення у нього під час обшуку 20 червня 2011 року працівниками міліції.
Він же, в період осені 2010 року, перебуваючи в лісовому масиві в районі східної околиці м. Сміла, з допомогою металошукача «GARRET 2500» незаконно виявив та вилучив з грунту ручну осколкову наступально-оборонну гранату РГД – 33, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв та споряджена зарядом вибухової речовини (тротил) масою 140 грамів. Вказану гранату того ж дня він незаконно переніс до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_1, де її незаконно зберігав до 20 червня 2011 рок, коли під час обшуку вона була виявлена і вилучена працівниками міліції.
Він же, в період осені 2010 року, перебуваючи втому ж самому місці, за допомогою металошукача «GARRET 2500» незаконно виявив і вилучив з грунту 15 бойових гранат, 7 з яких є осколкові наступальні гранати М-39 німецького виробництва, 3 – ручні осколкові наступальні гранати РГ-42, 1 ручна протитанкова кумулятивна граната «G Pzgr» німецького виробництва, 1 осколкова граната RG34 (M-34) чеського виробництва, 3 ручні осколкові наступально-оборонні гранати РГД-33, які того ж дня переніс до гаража АДРЕСА_2, де їх незаконно зберігав до 20 червня 2011 року, коли вони були у нього під час обшуку виявлені і вилучені працівниками міліції.
Він же, в період осені 2010 року та весни 2011 року, в різний час перебуваючи в лісових масивах, як в районі східної та і західної околиць м. Сміла, за допомогою металошукача «GARRET 2500» незаконно виявив і вилучив з грунту 56 патронів калібру 7.62 мм до гвинтівки Мосіна виробництва СРСР, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї придатними до стрільби, які переніс в приміщення гаража АДРЕСА_2, де незаконно зберігав до 20 червня 2011 року, коли вказані патрони у нього під час обшуку були виявлені та вилучені.
В своїх апеляціях:
- прокурор не оспорюючи доведеності вини засудженого у вчиненні ним цього злочину та правильності кваліфікації скоєного, просить вирок суду скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та призначити йому покарання за ч.1 ст. 263 КК України – 3 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання згідно вироку Соснівскького районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2011 року у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі і остаточно визначити ОСОБА_3 – 6 років 1 місяць позбавлення волі.
- засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду першої інстанції змінити в частині застосування покарання і призначити покарання із застосуванням ст. 70 КК України.
В обґрунтування своєї апеляції ОСОБА_3 вказує на те, що злочин, який він вчинив передбачений за ч.1 ст.263 КК України був скоєний до вступу в законну силу вироку Соснівського районного суду Черкаської області від 05 квітня 2011 року, а тому в даному випадку слід призначати покарання за сукупністю злочинів із застосуванням ст. 70 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, пояснення засудженого ОСОБА_3, який просив вирок суду змінити, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 70 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вказані вимоги кримінально-процесуального закону судом першої інстанції були виконані в повній мірі, а тому вирок відносно ОСОБА_3 є законним та обґрунтованим.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відповідає матеріалам справи та ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданні, відповідно до ст. 299 КПК України, яким суд дав належну правову оцінку і не оспорюються в апеляціях прокурора та засудженого.
Суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України, а при призначенні йому покарання відповідно ст. 65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законодавець відносить до категорії середньої тяжкості, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, дані про особу, які характеризують його з позитивної сторони, те, що ОСОБА_3 розкаявся в скоєному, з’явився з зізнанням, проте раніше притягувався до кримінальної справи за вчинення злочинів.
Отже, обране судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.
Посилання засудженого ОСОБА_3 в своїй апеляції щодо неправильного застосування ст. 71 КК України є надуманим та безпідставним, оскільки, злочин передбачений ч.1 ст. 263 КК України є триваючий, тобто безперервно здійснювався протягом невизначеного часу і пов’язаний з тривалим невиконанням обов’язків, покладених на винного законом.
Закінчення злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України вчиненого ОСОБА_3 є момент настання події, тобто явка з повинною 21.06.2011 року, яка припиняє це діяння, «злочинний стан винного».
Отже, суд вірно, відповідно до ч.1 ст. 71 КК України призначив покарання за сукупністю вироків, так як до повного відбуття покарання він вчинив новий злочин і суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Враховуючи вище наведене, доводи апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 є необґрунтованим, а тому колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни вироку.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним в порядку ст. 365 КПК України, зарахувати в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 термін перебування його під вартою 24 та 25 червня 2011 року (а.с.114, 128 т.1).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_3, залишити без задоволення.
Вирок Смілянського районного суду Черкаської області від 31.08.2011 року, відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
В порядку ст. 365 КПК України зарахувати в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 термін перебування його під вартою 24 та 25 червня 2011 року.
Головуючий
Судді