АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-2595/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.2 Дубенець М.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Трюхан Г. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоТрюхана Г.М.
суддівМагди Л.Ф., Сіренка Ю.В.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій недійсними, обов’язок здійснити перерахунок пенсії та стягнення заборгованості.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Представник позивача ОСОБА_6-ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій недійсними, обов’язок здійснити перерахунок пенсії та стягнення заборгованості, в якій просив визнати незаконним рішення Управління Пенсійного фонду м. Канева, щодо нарахованого ОСОБА_6 розміру пенсії на пільгових умовах за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказав, що ОСОБА_6 являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, визнаний інвалідом ІІ групи. В січні 2010 року він звернувся до пенсійного фонду м. Канева із заявою про перерахунок пенсії, але йому було відмовлено. Просив суд визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м Каневі зробити перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_6 з травня 2008 року, призначивши йому державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75%мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стягнуто з управління Пенсійного фонду України на користь позивача ОСОБА_6 заборгованість за період травень 2008 р.- листопад 2009 року, яка складається з різниці між загальною сумою державної і додаткової пенсії в належному розмірі та фактично отриманої позивачем за двадцять місяців.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 лютого 2010 року адміністративний позов ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6. задоволено.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі про відмову ОСОБА_6 у перерахуванні пенсії по інвалідності у відповідності до приписів ст.. 50 та частини 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Каневі перерахувати ОСОБА_6 пенсію по інвалідності відповідно до ст.. 50, 54, ч.4 ст 67, ч.3 ст 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімум для непрацездатних осіб та додаткової пенсії із розрахунку 75% від мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі на користь ОСОБА_6, невиплачені суми в належному розмірі державної та додаткової пенсії протягом травня 2008 р.- листопада 2009 р. з урахуванням фактично сплачених сум пенсій відповідачем позивачу за вказані періоди.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області просить скасувати постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.02.2010 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.
Так, судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкаси.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв'язку із втратою годувальника. Згідно ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до ІІ категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в зазначені вище ст.ст. 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту - суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
А посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України - є безпідставними, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком. Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, - немає.
Враховуючи зазначене, суд не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
А, отже, суд першої інстанції вірно встановив, що права позивача були порушені діями Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області по неповній виплаті йому належної пенсії як інваліду - чорнобильцю.
За викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни постанови суду першої інстанції, і відповідно до положень ст. 200 КАС України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаській області відхилити.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій недійсними, обов’язок здійснити перерахунок пенсії та стягнення заборгованості,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :