АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-2825/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 37 Маринчук М.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Пономаренко В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В.В.,

суддівГончар Н.І., Ювшина В.І.

при секретаріЧуйко А.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Уманської міської ради, третя особа: Уманська міська Державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Уманської міської ради, третя особа: Уманська міська Державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Умань помер ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки після смерті ОСОБА_7 ніхто до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, то позивачка, протягом встановленого законом терміну звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як проживала з ОСОБА_7 однією сім'єю у незареєстрованому шлюбі з 1995 року по день його смерті, разом вели спільне господарство, харчувалися, ремонтували, облаштовували житло, мали спільний бюджет більше 15 років. Позивачка сплачувала комунальні послуги за квартиру та взяла на себе витрати на похорони ОСОБА_7

Уманською державною нотаріальною конторою, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність доказів родинних відносин.

Позивачка вказує, що, оскільки вона проживала зі спадкодавцем однією сім'єю більш, як п'ять років, то має право на спадкування за законом у четверту чергу, що передбачено ст.1264 ЦК України, а тому просить суд встановити факт її проживання з ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1995 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнати її спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_7 та визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2011 року в задоволенні позову  ОСОБА_6 відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, просила скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку,  встановленому цим  Кодексом,  звернутися до  суду за захистом  своїх  порушених,  невизнаних  або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із    встановлених    обставин;    яка    правова    норма    підлягає    застосуванню    до    цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Відповідно до ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відносини, які склалися між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не можна віднести до сімейних, подружніх, з правами та обов'язками спільного проживання чоловіка і жінки, оскільки це не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи. Суд першої інстанції вважає, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були дружні відносини без прав та обов'язків один перед одним, які притаманні сімейним стосункам, як того вимагає закон, з чим не погоджується колегія суддів.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача суд першої інстанції мотивував своє рішення показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що він ОСОБА_7 знав давно зустрічався з ним, спілкувався. ОСОБА_7 говорив йому, що приписаний до кафе "Троянда", куди ходив обідати. Були випадки коли він бачив як на вулиці ОСОБА_7 спілкувався з ОСОБА_6 Чи це були сімейні стосунки він не знає. Він також бачив як ОСОБА_7 сам ходив у магазин «Харчі» за продуктами. На його запитання чи є у нього якась жінка для сім'ї ОСОБА_7 говорив, що у нього є подруга для моральної підтримки, а так у нього для життя є все та свідка ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_7, якого він знав дуже давно по спільній роботі в тресті «Уманьпромжитлобуд», жив зі своєю матір'ю, одруженим ніколи не був. Він пам'ятає, як в червні 2007 року до нього прийшов ОСОБА_7 з позовною заявою до нього КП «Уманьводоканал» про стягнення боргу за постачання води. Потім він пішов до ОСОБА_7 додому, щоб допомогти у справі за позовом, а для цього потрібні були книжки на сплату комунальних послуг. Коли він зайшов до нього у квартиру то побачив кучу сміття, на ОСОБА_10 були порвані, брудні носки, сам він був не бритий, на диванах не було ні постелі, ні покривал. Він купив ОСОБА_7 пачку лезів до безпечної бритви, дві пари носків, дві пари трусів, взяв його штани для того, щоб дружина випрала, а потім відремонтував у них замок (блискавку ) та відніс ОСОБА_7

Він   також   представляв   інтереси   ОСОБА_7   у   суді   за   позовом   КП "Уманьводоканал". При підготовці для участі в суді він встановив, що облік одержаних комунальних послуг та їх оплата були запущені, так як ОСОБА_7 його вів недбало.

Після смерті матері ОСОБА_7 почав випивати і завжди був випивший, а для цього ОСОБА_6 носила йому самогон.

Через деякий час після суду за його порадою ОСОБА_7 приватизував спірну квартиру.

У квартирі він бачив, що ОСОБА_7 вживав їжу з табуретки, а не зі столу, на столі було повно пилі, бігали таргани та стояв неробочий телевізор. Кухня була у кіптяві. Вся обстановка у квартирі свідчила про те, що там жінки немає. Були випадки коли він приход до ОСОБА_7 і виносив сміття по два пакети зразу. ОСОБА_7 говорив йому, що живе один, у нього нікого немає.

Сам він відвідував ОСОБА_7 один раз на тиждень чи у два тижні, бував у нього годинами, купляв йому все необхідне на його прохання. Жіночих речей у квартирі ОСОБА_7 не було.

Крім того, суд першої інстанції посилався на довідку управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради №1750/01 від 3.06.2011 року про те, що ОСОБА_7, проживав АДРЕСА_1 знаходився на обслуговуванні у відділенні управління праці та соцзахисту населення з 13.06.2009 року по 25.07.2010 року, користувався послугами, як то харчування в кафе "Троянда" одержував продуктові набори, талони на послуги перукаря.

Згідно довідки ЖБК -14, від 29.06.2011 року, ОСОБА_6 проживає одиноко АДРЕСА_2 на протязі 24 років по день видачі довідки.

Як видно з книжки одержання комунальних послуг за водопостачання ОСОБА_7 в грудні 2008 року оплатив КП «Уманьводоканал» 223 грн. 91 коп., у березні 2009 року - 204 грн.

В матеріалах справи є рішення Уманського міськрайонного суду від 9.07.2007 року, яким задоволено позов КП «Уманьводоканал» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з 2004 року по 1.07.2007 року.

При цьому суд критично віднісся до показань інших свідків  та письмових доказів, що маються у справі, з чим не погоджується колегія суддів.

Так, встановлено, що згідно технічного паспорта, витягу №14539605 від 14.05.2007 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.05.2007 року ОСОБА_7 був власником з приватною формою власності квартири АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 19.10.2010 року, актовий запис №756.

Згідно довідки салону ритуальних послуг м. Умань «Скорбота» ритуальні послуги на поховання ОСОБА_7 готівкою в сумі 3491 грн. оплатила ОСОБА_6

Спадкоємців за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_7 не мається, ніхто до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався окрім позивачки, яка протягом встановленого законом терміну звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини зазначаючи, що вона проживала з ОСОБА_7 однією сім'єю у незареєстрованому шлюбі з 1995 року по день його смерті, разом вели спільне господарство, харчувалися, ремонтували, облаштовували житло, мали спільний бюджет більше 15 років. Позивачка сплачувала комунальні послуги за квартиру та взяла на себе витрати на похорони ОСОБА_7

Уманською державною нотаріальною конторою, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність доказів родинних відносин.

Звертаючись з позовом до суду позивачка вказує на те, що оскільки вона проживала зі спадкодавцем однією сім'єю більш, як п'ять років, то має право на спадкування за законом у четверту чергу, що передбачено ст.1264 ЦК України, а тому проситла суд встановити факт її проживання з ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1995 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнати її спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_7 та визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1

При вирішенні питання про встановлення факту проживання позивача зі спадкодавцем однією сім'єю більш, як п'ять років до відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 року, суд відповідно до ст. 1264 ЦК України, мав встановити чи проживала позивач зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та чи має вона право на спадкування за законом у четверту чергу.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування", при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Судом першої інстанції не вірно критично оцінено довідку Уманського РЕУ №1 від 29.10.2010 року за № 1597 про те, що позивач дійсно проживала спільно однією сім'єю з ОСОБА_7 з 1995 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1 вели спільне господарство, мали спільний бюджет більше 15 років, оскільки факт того, що ОСОБА_7 проживав з позивачем в її квартирі АДРЕСА_2, що їх відносини пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, підтверджується   поясненнями голови   Уманського   ЖБК-14   ОСОБА_11, як даними заяви позивача до начальника Уманського РЕУ-1 від 26.10.2010 року так і її показами, як свідка в судовому засіданні.

Те, що ОСОБА_7, як одинока особа був поставлений на харчування в кафе "Троянда" за направленням управління праці та соціального захисту населення, де нібито щоденно з 13.00 до 14.00 отримував обіди з 13.06.2009 року, не спростовує того факту, що спадкодавець спільно проживав з позивачем, що втни були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

В довідці Уманського управління праці та соціального захисту населення № 1750/01 від 03.06.2011 року, вказано проте, що ОСОБА_7 знаходився на обслуговуванні у відділенні управління праці та соціального захисту населення з 13.06.2009 року по 25.07.2010 pоку, користувався безкоштовними соціальними послугами (талонами на харчування в кафе "Троянда", продуктовими наборами, талонами на послуги перукаря), однак дані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, які б спростовували, що позивач та спадкодавець спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Не знаходять свого підтвердження посилання в рішенні суду на те, що ОСОБА_7 після смерті матері вживав чи зловживав спиртними напоями і цьому спонукала позивач.

Колегія суддів критично ставиться до показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9, оскільки вони не знаходять свого документального підтвердження та спростовуються показаннями свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про те, що позивач та спадкодавець спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки на протязі останніх п'яти років до відкриття спадщини.

В матеріалах справи є рішення Уманського міськрайонного суду від 9.07.2007 року, яким задоволено позов КП «Уманьводоканал» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з 2004 року по 1.07.2007 року, відповідно до якого з ОСОБА_7 було стягнуто заборгованість в сумі 52 грн. 18 коп., але це не свідчить про те, що позивач та спадкодавець спільно не проживали, не були пов'язані спільним побутом, не мали взаємних прав та обов'язків на протязі останніх п'яти років до відкриття спадщини.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає до часткового задоволення, рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового про задоволення позову частково, а саме: про встановлення факту  проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_7 однією сім'єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнання ОСОБА_6 спадкоємцем четвертої черги на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в розумінні ст.1264 ЦК України.

Встановлення факту проживання позивача з спадкодавцем однією сім'єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини та визнання позивача спадкоємцем четвертої черги на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є підставою для видачі позивачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-

в и р і ш и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Уманської міської ради, третя особа: Уманська міська Державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на спадкове майно - скасувати та ухвалити нове.

Позов  ОСОБА_6 до Уманської міської ради, третя особа: Уманська міська Державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити частково.

Встановити факт  проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_7 однією сім'єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати ОСОБА_6 спадкоємцем четвертої черги на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає чинності одразу після проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :