Судове рішення #20494154

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ



Справа № 22-а-3409/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.2 Фролова О.Л.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Бородійчук В. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          16 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоБородійчука В.Г.

суддівВасиленко Л.І., Подороги В.М.



розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення сум невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, -

в с т а н о в и л а :

11 вересня 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення сум невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІІ групи за 2004-2006 роки у відповідності до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.

На підставу своїх позовних вимог посилався на те, що він як інвалід ІІІ групи, захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується висновком Черкаської обласної спец ЛКК прийнятим на засіданні № 32 від 20 вересня 1993 року, відноситься до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням громадянина який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_1 виданого 29 серпня 1997 року. Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому, як інваліду ІІІ групи належить щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. В той час, як він у відповідності із довідкою УПСЗН Тальнівської районної державної адміністрації № 479 від 07 вересня 2007 року, отримав за 2004 рік - 21 грн. 50 коп., за 2005 рік - 90 грн., за 2006 - рік 90 грн..

Відповідно до розрахунку який позивач виклав в позовній заяві, на даний час існує заборгованість в розмірі 4368 грн. 50 коп., як невиплачена щорічна допомога на оздоровлення як інваліду ІІІ групи, що і змусило його звернутись до суду.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2007 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Стягнуто з відповідачів Головного Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_5 3674 грн. 50 коп. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення з 2004-2006 роки.

У поданій апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області просить скасувати постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2007 року як незаконну.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом позивач ОСОБА_5 є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом третьої групи, відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України.

Згідно п.2 постанови КМУ "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20 вересня 2005 року №936 розпорядником бюджетних коштів вищого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики АРК, головні управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів. Згідно п.п. №.4 Постанови встановлено, що нарахування та виплати компенсацій, допомоги певних видів, передбачених Законом України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться управлінням праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що обов'язок щодо виплати спірних сум покладено саме на вказані органи і стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинні здійснюватися з рахунків управлінь праці та соціального захисту населення.

Судом першої інстанції встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області виплатило позивачу допомогу на оздоровлення не у відповідності із ст.48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у твердій грошовій сумі, визначеній постановою КМУ № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року.

Відповідно до статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри щорічних грошових витрат на оздоровлення значно нижчі за відповідні розміри, передбачені ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" кратні розміри заробітної плати, і тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин у цій частині суд правильно застосував нормативний акт вищої юридичної сили - Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року.

Відповідач, як орган якому делеговано повноваження щодо виплати допомоги на оздоровлення, у встановлених Законом розмірах не виплачував чим і вчинив неправомірні дії.

Проте, колегія суддів вважає, що суд, не звернувши увагу на те, що позивач не просив у своїй позовній заяві поновити строк для звернення до суду у зв’язку з порушенням його прав та безпідставно поновив його.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України (на момент розгляду справи районним судом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки строк звернення до суду поновлено безпідставно, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення перерахованих сум допомоги підлягають задоволенню в межах річного строку.

Позивач звернувся до суду 11 вересня 2008 року та просив стягнути з відповідача недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за період з 2004 по 2006 роки в сумі 4 368 грн..

Як встановлено вище, допомога позивачу у 2004-2006  роках була здійснена в розмірах, встановлених постановою КМ України № 562 від 12 липня 2005 року.

Зупинення дії статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007  від 09 липня 2007 року.

Згідно з ст.147 Конституції України Конституційний суд України вирішує питання про відповідальність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто Рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

З огляду на це висновок суду щодо стягнення з відповідача на оздоровлення за 2004-2006 роки є безпідставним, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги зміни, внесені у статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», були діючими, тобто виплата проведена до Рішення Конституційного Суду України про неконституційність положень Державного бюджету України на 2007 рік, а відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому в цій частині позовні вимоги не обґрунтовані, оскільки в 2004-2006 роках Рішень Конституційного Суду України щодо даного питання не приймались.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги спростовують доводи суду першої інстанції, а апеляційна скарга в підлягає задоволенню із скасуванням рішенням та винесенням нового рішення про відмову в задоволенні у зазначеній частині та відмовою в задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія, -

п о с т а н о в и л а :

 Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області задовольнити.

Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2007 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення сум невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії постанови особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.


Головуючий :

          Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація