АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-2511/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10 Шарко О.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Бондаренко С. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          01 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренка С.І.,

суддівНовікова О.М., Храпка В.Д.

при секретаріБєлан О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_13, ОСОБА_14, Лисянської селищної ради про встановлення права користування чужою земельною ділянкою (земельного сервітуту),-

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_13, ОСОБА_14, Лисянської селищної ради про усунення перешкод в користуванні проїздом шляхом визнання незаконними державних актів на земельні ділянки , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що присадибні ділянки позивачів розміщені впродовж річки Гнилий Тікач в смт. Лисянка Черкаської області. Для користування своїми земельними ділянками позивачі використовували проїзд між будинками НОМЕР_1 громадянина ОСОБА_15 та НОМЕР_2 громадянина ОСОБА_13 по АДРЕСА_1. Даний  проїзд використовували не тільки позивачі по справі, а також й інші власники земельних ділянок, та громадяни, які проживають по вулиці Червоноармійській та користувалися перехідним містком на протилежну сторону річки Гнилий Тікач для виходу до центру селища, а також для під’їзду для забору води.

В 2003 році відповідачі вирішили закрити проїзд та звернулися до Лисянської селищної Ради, яка 14 квітня 2003 року, не вивчивши питання та не вникнувши в суть справи приймає рішення № 10-3  про передачу безоплатно у користування для ведення підсобного господарства ОСОБА_14 земельну ділянку розміром 0,06270 га /Державний акт ЧР № 028593/. 28 серпня 2003 року рішенням Лисянської селищної Ради № 13-3 передано земельну ділянку для ведення підсобного господарства ОСОБА_13 розміром 0,1453 га. /Державний акт на землю ЧР № 028608/.

Наділи земельних ділянок ОСОБА_14 та ОСОБА_13 призвели до ліквідації технологічного проїзду по АДРЕСА_1 між будинковолодіннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 до річки Гнилий Тікач та стали перешкодою в користуванні під’їздом до своїх городів жителям АДРЕСА_1. А тому дані обставини змусили позивачів звернутися з позовом до суду в якому останні просили усунути перешкоди в користуванні проїздом між садибами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 шляхом: визнання недійсним рішення Лисянської селищної Ради №10-3 від 14.04.2003 року та незаконним державний акт на землю ЧР № 028593 від 31.07.2003 р. виданий громадянину ОСОБА_14; визнання недійсним рішення Лисянської селищної Ради №13-3 від 28.08.2003 року та незаконним державний акт на землю ЧР № 028608 від 08.10.2003 р. виданий громадянину ОСОБА_13 Відновити проїзд з АДРЕСА_1 між садибами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 до річки Гнилий Тікач.

В подальшому позивачі подали заяву про зміну позовних вимог та просили встановити за ними право земельного сервітуту, право проходу і проїзду до річки Гнилий Тікач, по земельній ділянці, яка розташована між будинковолодіннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1. Визначити межі дороги розміром 3х32 м.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14 липня 2011 року в задоволенні позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, а  висновки суду не відповідають обставинам справи, просить скасувати рішення суду та винести нове рішення, яким задоволити заявлені позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів  апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції , правомірно виходив з того , що потреби позивачів можуть бути задоволені іншим способом , а тому підстави для встановлення сервітуту відсутні.

Як зазначили позивачі в своїх вимогах , встановлення сервітуту їм необхідно для користування присадибними ділянками розміщеними вздовж річки Гнилий Тікач.

Відповідно до частини 1 статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки , інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

З вказаної норми слідує , що одною з обов’язкових умов для встановлення сервітуту , є відсутність іншого способу задовольнити потреби особи .

З матеріалів справи вбачається , що згідно стереотопографічної зйомки 1992 року виготовлення , а також ескізного нового генерального плану селища 1995 року виготовлення до городів на АДРЕСА_1 можливий пішохідний прохід від садиби АДРЕСА_2 та садиби АДРЕСА_3 (а.с.131).

Посилання апелянта на те , що такий прохід є порушенням статей 61 ЗК України та 88 Водного Кодексу України не відповідає дійсності , оскільки прохід по прибережним захисним смугам не обмежений статтями 61 Земельного Кодексу України та 89 Водного Кодексу України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку , що підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення не має.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу  ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 20 днів.

Головуючий :

          Судді :