П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а-6358/11

17 січня 2012 року                                                                                           м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області  Юдіна С.  Г., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірних дій та зобов’язання усунення порушень щодо працюючого пенсіонера, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірних дій та зобов’язання усунення порушень щодо працюючого пенсіонера.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що перебуває на обліку у відповідача відповідно  до  дії  Закону  України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  Після призначення пенсії продовжує працювати. 23 травня 2011 року позивач  звернулася  до відповідача з вимогою провести перерахунок пенсії. Однак відповідач не зважаючи на вимогу провести перерахунок з розрахунку показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2010 рік, здійснив перерахунок з урахуванням показників 2007 року, тим самим порушив право позивача на отримання передбаченої законом пенсії.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позовних вимог, де зазначив, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалась під час призначення пенсії, тобто це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії ( але не за її перерахунком).

Дослідженням наявних доказів по справі, було встановлено, що позивач дійсно є пенсіонером, перебуваючи на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком та працює. Ці обставини не потребують доказуванню так як визнаються сторонами.

З’ясувавши обставини справи та дослідивши доводи сторін, яким вони обґрунтовували свої позиції по справі, вважаю що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 цього Закону.

Пунктом 26 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Частина 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»( в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визнавався згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з січня 2008 року були внесені зміни до Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»», зокрема до ч. 4 ст. 42.

Після прийняття Рішення Конституційним судом України від 22 травня 2008 року відновили свою дію положення частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у первинній його редакції, які і підлягають застосуванню, виходячи із загальних засад пріоритетності законів від іншими підзаконними нормативними актами.

Зі змісту цих положень випливає, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалась під час призначення пенсії, тобто це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії ( але не за її перерахунком). Тобто при кожному наступному перерахунку пенсії залишається незмінною величина середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, змінюються лише кількість місяців страхового стажу та сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми  і види пенсійного забезпечення.

За таких підстав вважаю, що дії відповідача щодо перерахування розміру пенсії позивачу з 01 червня 2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, є правомірними, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.  2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 183-2 КАС України, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірних дій та зобов’язання усунення порушень щодо працюючого пенсіонера, - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя:С. Г. Юдіна