РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р.                                                           Справа №10/174-08

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                          Демидюк О.О.

судді                                                   Грязнов В.В. ,
 судді                                                   Бригінець Л.М.   

при секретарі Головченко Д.М.

за участю представників сторін:

за участю представників:

апелянта - не з'явився

боржника - ОСОБА_1 (довіреність №595 від 30.12.2010р.)  

кредитора НАК "Нафтогаз України" ДК "Газ України" - ОСОБА_2 (дов. №104/10 від 26.12.2011 року)

від прокуратури Рівненської області - не з'явився

кредиторів - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу господарського суду Вінницької області від 18.10.2011 року у справі №10/174-08.

Ініціюючий кредитор: Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області

Боржник:  Державне підприємство "Барський спиртовий комбінат"

про визнання банкрутом

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області №10/174-08 від 18.10.2011 року (суддя Бенівський В.І.) відмовлено у визнанні заявлених вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву м.Київ  до боржника - ДП "Барський спиртовий комбінат" в сумі 5 096 147,07 грн., з яких: 2 598 450,50 грн. основного боргу, 1 601 045,00 грн. штрафу, 896 652,07 грн. пені.

Ухвала господарського суду Вінницької області мотивована тим, що заявником не доведено наявність заборгованості ДП "Барський спиртовий комбінат" перед скаржником.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державне агентство резерву України оскаржило її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі та поясненнях заявник просить суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду та визнати вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву м.Київ  до боржника - ДП "Барський спиртовий комбінат" повністю. Апелянт посилається на те, що на відповідному зберіганні Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" знаходились матеріальні цінності державного резерву - мазут марки М-40 у кількості 489 тонн та мазут марки М-100 у кількості 530 тонн, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні боржника.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №10/174-08 від 21.11.2011 року колегією суддів відновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято до розгляду апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу господарського суду Вінницької області від 18.10.2011 року у справі №10/174-08.

Державним підприємством "Барський спиртовий комбінат" подано суду відзив на апеляційну скаргу та уточнення до заперечень на апеляційну скаргу, в якому боржник просить суд залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №10/174-08 від 05.12.2011 року та від 19.12.2011 року розгляд апеляційної скарг колегією суддів відкладався в зв'язку з ненадходженням матеріалів справи від господарського суду першої інстанції та в зв'язку зі вступом у справу заступника прокурора. Також, апелянтом не надано суду докази надіслання копій апеляційної скарги всім учасникам провадження у справі.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №10/174-08 від 10.01.2012 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Щепанської Г.А., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Грязнов В.В., суддя Бригінець Л.М..

Представники кредиторів (крім НАК "Нафтогаз України" ДК "Газ України"), органу прокуратури та апелянта в судове засідання 11.01.2012 року не з'явились. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Судова колегія вважає, що неявка представників не перешкоджатиме перегляду ухвали господарського суду Вінницької області від 18.10.2011 року у справі №10/174-08.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, неодноразово заслухала представників учасників провадження у справі, органу прокуратури, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2008 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство №10/174-08, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ДП "Барський спиртовий комбінат" (код ЄДРПОУ 00376372, адреса: вул.Б.Хмельницького, 34, м.Бар, Вінницька область, 23000).

Ухвалою підготовчого засідання від 15.12.2008 року визнані безспірні вимоги заявника - Управління Пенсійного фонду України у Барському районі 512 816,51 грн..

Розпорядником майна Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М.

28.01.2009 року в газеті "Голос України" №14 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат".

Державним комітетом України з державного матеріального резерву подано з урахуванням уточнень  від 10.06.2010 року, до господарського суду Вінницької області заяву, про визнання кредитором боржника на суму  5 096 147,07  грн. (т.3, 44-49, т.9, а.с.134,138).

Зазначені вимоги Держкомзему України не визнані боржником у повному обсязі (т.6, а.с.140).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 року  по справі №10/174-08 (суддя Даценко М.В.) відмовлено Державному комітету України з державного матеріального резерву у визнанні кредиторських вимог до боржника в сумі 5 096 147,07  грн.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 року по справі №10/174-08 ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 року скасовано в частині відмови у визнанні вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву на суму боргу в розмірі 2 463 300,00 грн., в іншій частині ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 року залишено без змін, визнано вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву на суму 2 463 300,00 грн., інші вимоги кредитора до боржника відхилено, а справу повернуто до господарського суду Вінницької  області.

Постановою Вищого господарського суду України №10/174-08 від 21.06.2011 року постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12 .2010 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.06.2010 року по  справі № 10/174-08 скасовано, справу №10/174-08 в частині розгляду кредиторських вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву направлено на новий розгляд до господарського суду Вінницької  області.

Скасовуючи процесуальні документи попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України у своїй постанові №10/174-08 від 21.06.2011 року виходив з наступного.

Суди  першої та апеляційної  інстанції, належним чином не з'ясували дійсні обставини справи, не дали належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки.

Судом касаційної інстанції було встановлено, що 26.01.1993 року, на підставі розпорядження №38-рс від 20.01.1993 року, Держкомрезерв України повідомив Вінницьке управління по забезпеченню нафтопродуктами про можливий відпуск матеріальних цінностей - топочного мазуту марки М-100, які знаходяться на зберіганні підприємств, в тому числі ДП "Барський спиртовий комбінат" (т.7, а.с.12).

Платіжним дорученням №249 від 12.03.1993 року ДП "Барський спиртовий комбінат" перерахувало Вінницькому обласному управлінню Держкомнафтопродукт грошові кошти в розмірі 34 249 723 крб. (т.7, а.с.10).

Дирекція АКАБ "Україна" по Вінницькій області листом від  29.03.2000 року №06-ІІ/1399 підтвердило проплату платіжним дорученням №249 від 12.03.1993 року Барським спиртовим комбінатом 34 249 723 крб. за мазут, згідно накладної №7/34 розбронювання на місці 966 тонн.

На зазначені обставини справи, суди попередніх інстанцій уваги не звернули та не дали їм ніякої оцінки.

Господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено  фактичних обставин щодо кредиторських вимог Держкомзему України до ДП "Барський спиртовий комбінат", а саме:  не було звернуто увагу на розбіжності,  які містяться у актах форми Р-16 від 29.06.1992 року, щодо переданих боржнику матеріальних цінностей, не було досліджено питання стосовно того, які відносини існували між боржником та Вінницьким державним обласним управлінням Держкомнафтопродукт відносно закупівлі та поставки мазуту, враховуючи розпорядження КМУ від 22.12.1992 року №862-Р, не з'ясовано  питання на підставі чого було поставлено боржником мазут Вінницькому державному обласному управлінню Держкомнафтопродукт, не було належним чином досліджено акти взаємозвірок від 25.05.2010 року між ДП "Барський спиртовий комбінат" та Держкомзему України.

Отже, господарські суди попередніх інстанцій, в порушення  вимог закону,  постановили  судове рішення по справі без всебічного, повного і об’єктивного розгляду  всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду слід  врахувати вище викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів прийшла до висновку, що при повторному розгляді вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до боржника місцевим господарським судом враховано зауваження господарського суду касаційної інстанції.

Так, ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.07.2011 року призначено судове засідання з метою розгляду заяви Державного комітету України з державного матеріального резерву про визнання кредиторських вимог до боржника з врахуванням уточнення, в сумі 5 096 147,07 грн., з яких 2 598 450,50 грн. основного боргу, 1 601 045,00 грн. штрафу, 896 652,07 грн. пені, нарахованої за період з 19.11.2005 року по 12.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.07.2011 року доручено Сектору з питань банкрутства у Вінницькій області організувати проведення бухгалтерської експертизи фінансового становища ДП "Барський спиртовий комбінат", в тому рахунку і з питань господарських відносин останнього з Державним комітетом України з державного матеріального резерву.

Сектор з питань банкрутства у Вінницькій області листом №03-575 від 16.08.2011 року на виконання ухвали господарського суду Вінницької області від 21.07.2011 року щодо організації проведення експертизи фінансового становища ДП "Барський спиртовий завод" за періодз 1992 року по даний час у частині поставок Держкомрезервом на відповідальне зберігання боржнику мазуту повідомив наступне

Листом №02-519 від 28.07.2011 року Сектор з питань банкрутства звернувся до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області з проханням провести перевірку по зазначених поставках та проведених розрахунках між постачальником і зберігачем. До інших експертів чи аудиторів Сектор не звертався, оскільки у них послуги платні, а в кошторисі Сектору на 2011 року не передбачено коштів для фінансування таких послуг.

КРУ у Вінницькій області листом від 09.08.2011 року №02-10-20-14/6162 повідомило Сектор, що у нього відсутні достатні правові підстави для проведення позапланової перевірки, зазначивши при цьому, що підставою для проведення позапланової перевірки, зазначивши при цьому, що підставою для позапланового контрольного заходу може бути надходження доручення щодо проведення ревізії у підконтрольних установах від Кабінету міністрів України, органів прокуратури, державної податкової інспекції, Міністерства Внутрішніх справ, Служби безпеки України.

При винесенні оскаржуваної ухвали, господарським судом Вінницької області враховано зауваження Вищого господарського суду України та встановлено наступне.

Державний комітет України з державного матеріального резерву обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що на відповідному зберіганні Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" знаходились матеріальні цінності державного резерву - мазут марки М-40 у кількості 489,000 тонн та мазут марки М-100 у кількості 530,000 тонн, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні боржника.

Факт закладення на відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву у боржника підтверджується двома приймальними актами форми Р-16 від 29.06.1992 року.

26 січня 1993 року Держкомрезерв України на підставі Розпорядження №38-рс від 20.01.1993 року надав Вінницькому управлінню по забезпеченню нафтопродуктами повідомлення №7/34 в якому повідомив про відпуск в січні 1993 року шести спиртовим підприємствам, у тому числі Барському спирткомбінату, топочного мазуту держрезерву, який знаходився у них на зберіганні. В повідомленні також зазначено, що спиртзаводи зобов’язані сплатити визначені суми грошей та залізничний тариф за поставку мазуту на підприємство. В разі несплати визначеної суми у 5 денний строк вона буде стягнена з підприємства в безакцептному порядку.

Отримавши від Вінницького управління по забезпеченню нафтопродуктами копію вказаного повідомлення та  рахунок з банківськими реквізитами на сплату грошей за мазут, ДП "Барський спиртовий комбінат" 12 березня 1993 року платіжним дорученням №249 сплатив Вінницькому обласному управлінню Держкомнафтопродукт за розбронювання на місці вартість 966 тонн мазуту, про що свідчить лист №06-11/1399 Агропромбанку "Україна" по Вінницькій області від 29 березня 2000 року.

Таким чином ДП "Барський спиртовий комбінат" в договірні зобов'язання з Держкомрезервом щодо зберігання матеріальних цінностей не вступав, що підтверджується листом Вінницького виробничого об'єднання спиртової промисловості №10-15 від 23.06.1992 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги Держкомрезерв України, посилається на акти форми Р-16 від 29.06.1992 року, відповідно до яких у боржника на відповідальному збереженні знаходились матеріальні цінності, а саме мазут марки М-40 у кількості 489,000 тонн та мазут марки М-100 у кількості 530,000 тонн.

Однак господарський суд Вінницької області оглянувши акти форми Р-16 від 29.06.1992 року, на які посилається заявник, встановив, що мазут саме марки М-100 по даним актам на Барський спиртовий комбінат на відповідальне зберігання не закладався. В одному з актів Р-16 перераховані номери цистерн та зазначено "мазут (група вагонів) накладна 868 033-530,0 т.", в іншому зазначено, що прийнято по документу "мазут М-40 (група вагонів) накладна 868 033 - 530 000 кг." та по інших дев'яти накладних 436 000, всього 489 000 кг.

Актом від 18.11.2005 року перевірки наявності кількісного стану, умов зберігання, обліку та звітності мазуту держрезерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні ДП "Барський спиртовий комбінат", яка проведена головним спеціалістом Центрального регіону Департаменту внутрішнього фінансового контролю та Департаменту Держкомрезерву України  Перелигіним М.А., стверджується, що під час перевірки рух матеріальних цінностей державного резерву прослідкувався виходячи з наданих Держкомрезервом України копій актів форми Р-16 та представлених підприємством копій повідомлення від 26.01.1993 року №7/34 про наступний відпуск із першої групи 966,0 т. мазуту марки М-100, платіжного доручення №249 від 12.03.1993 року в оплату розброньованих 966,0 т. мазуту державного резерву на розрахунковий рахунок Вінницького управління нафтопродуктів  та листа ДАКАБ "Україна" по Вінницькій області №06-11/1399 від 29.03.2000 року про  достовірність проведеної оплати.

Місцевим господарським судом встановлено, що у 1991 та 1992 роках відповідальними особами Барського спиртового заводу та Вінницького управління нафтопродуктів під час закладки і відпуску матеріальних цінностей з державного резерву були допущені грубі порушення при оформленні документів на їх закладку та відпуск, а саме: в актах чітко не відображено, якої марки та якої якості закладався до державного резерву мазут. Крім цього, в акті від 29.06.1992 року б/н було допущено помилку в розрахунках кількості закладеного мазуту, що привело до різниці з обліковими даними підприємства та Держкомрезерву України по мазуту марки М-100 на 53,0 т., яку до теперішнього часу не усунуто і що не дає можливості встановити достовірність надходження мазуту марки М-40 до державного резерву у 1992 року, тому у 1993 році Держкомрезервом України надавалось повідомлення №7/34 від 26.01.1993 року про наступний відпуск 966,0 т. мазуту державного резерву марки М-100, відповідно актів форми Р-16 у 1992 році Держкомрезервом України на облік було прийнято 530,0 т. мазуту марки М-100 та 489,0 т. марки М-40.

Дане повідомлення попереджує що в разі відмови від оплати мазуту, гроші будуть стягнуті в безакцептному порядку.

Виконуючи вимоги повідомлення ДП "Барський спиртовий комбінат" 12.03.1993 року за дорученням №249 перераховано Вінницькому обласному управлінню нафтопродукту 34 249 723,00 крб. Відповідно до акту взаємозвірки від 23.04.1999 року між ВАТ "Вінницянафтопродукт та Держкомрезервом будь-якої заборгованості між ними вже не було. Таким чином, мазут ДП "Барський спиртовий комбінат" оплатив повністю.

Дирекція АКАБ "Україна" по Вінницькій області листом від 29.03.2000 року №06-ІІ/1399 підтвердило проплату платіжним дорученням №249 від 12.03.1993 року Барським спиртовим комбінатом 34 249 723 крб. за мазут, згідно накладної №7/34 розбронювання на місці 966 тонн.

Посилання заявника на вищезазначені акти Р-16 та звіт боржника не може прийматись як доказ в обґрунтування заявлених вимог стосовно марок мазуту.

Акти взаємозвірки між ДП "Барський спиртовий комбінат" та Держкомрезервом України підписані двома сторонами в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для  господарського  суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського  суду не є обов'язковим.

Таким чином, враховуючи вищевикладене господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про відмову Державному комітету України з державного матеріального резерву, м.Київ у визнанні заявлених вимог по основному боргу та санкціях.

А тому, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала господарського суду Вінницької області від 18.10.2011 року у справі №10/174-08 відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 18.10.2011 року у справі №10/174-08 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу господарського суду Вінницької області від 18.10.2011 року у справі №10/174-08 - залишити без задоволення.

2. Справу №10/174-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                                       Демидюк О.О.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Бригінець Л.М.  

01-12/65/12  65/12