Справа № 2-3436/11

                                                              2011 р.

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

20 вересня 2011 року                                                                                  м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

          головуючого –одноосібно судді  Толкаченко О.О.,

          при секретарі –Ткаченко О.М.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,

ВСТАНОВИВ:

          Позивачі –ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, а саме просять суд, визнати за ними солідарно право власності на самовільно побудовані: сарай літ. «Д», сарай літ. «Є», навіс літ. «Ж», сарай літ. «І», сарай літ. «К», літню кухню літ. «В», які розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Десантників, 45.

          Представник позивача –ОСОБА_2 –ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

          Позивач –ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, з проханням розглядати справу без його участі, та зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

          Представник відповідача –виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради – ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без участі представника виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, та зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

          Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВМС № 646228 від 19.03.2009 року посвідченого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, та зареєстрованого в реєстрі за № 1263 на правах власності належить ? частка житлового будинку, який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Десантників, 45, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22591456 від 28.04.2009 року.

          Іншому позивачу ОСОБА_2 підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВМС № 646227 від 19.03.2009 року посвідченого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, та зареєстрованого в реєстрі за № 1270 на правах власності належить ? частка житлового будинку, який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Десантників, 45, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22591629 від 28.04.2009 року.

          Згідно рішення Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів за № 332-ХХІІ від 26.02.1998 року «Про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок на території міста Білгород-Дністровський», було передано безоплатно в приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 1500 кв.м. по вулиці Десантників 45 з них для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель 1000 кв.м. та для ведення особистого підсобного господарства 500 кв.м..

          Згідно свідоцтв про право на спадщину серії ВМС № 646227 та № 646228  від 19.03.2009 року посвідчених державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, та зареєстрованих в реєстрі за №№ 1263, 1270 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_6, яка померла 19 лютого 2008 року.

          Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

          Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України  право власності вважається набутим  правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

          Згідно ст. 131 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

          Отже, на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Десантників, 45, та яку було передано безоплатно в приватну власність ОСОБА_6, та згідно ст. 1225 ЦК України, яка на загальних підставах перейшла до спадкоємців –ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із збереженням її цільового призначення, позивачі самовільно збудували: сарай літ. «Д», сарай літ. «Є», навіс літ. «Ж», сарай літ. «І», сарай літ. «К», літню кухню літ. «В».

          Згідно технічного висновку розробленого ПП «Малахіт»про стан основних несучих та огороджуючих конструкцій самовільно збудованих будівель, самовільно збудовані будівлі знаходяться в доброму стані та можуть бути здані до експлуатації.

          В результаті самочинного будівництва права інших осіб не порушені. Є узгодження сусідів на розміщення самовільних будівель.

          Згідно ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України –право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

          Згідно ч.1 ст.376 ЦК України –житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Згідно  ч.3 ст. 376 ЦК України –право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

          Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України - на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, що самовільно побудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.

          Керуючись ч.3 ст. 375 ЦК України, ч.1 ст. 376 ЦК України, ч. 3 ст. 376 ЦК України, ч.5 ст. 376 ЦК України,   213, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво –задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку самовільно побудованих споруд: сарай літ. «Д», сарай літ. «Є», навіс літ. «Ж», сарай літ. «І», сарай літ. «К», літню кухню літ. «В», які           розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Десантників, 45.

          Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку самовільно побудованих споруд: сарай літ. «Д», сарай літ. «Є», навіс літ. «Ж», сарай літ. «І», сарай літ. «К», літню кухню літ. «В», які розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Десантників, 45.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                                             О.О.  Толкаченко