Справа №1-57/2008р

ВИРОК

   іменем України

24 квітня 2008 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:  головуючого -  судді Гончарука О.Н.,

                              за участю  секретаря - Яцюри Н.М.,

                              прокурора - Кучера А.А.,

                            потерпілої - ОСОБА_1,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Осівці, жителя села Грудки Камінь-Каширського району Волинської області, громадянина України, українця, з базовою вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей,  військовозобов'язаного, приватного підприємця, не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366  КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 будучи службовою особою - суб'єктом підприємницької діяльності, умисно, в порушення вимог ст.ст.21, 24, 24-1 Кодексу законів про працю України, ст. ст.1, 3, 21, 23, 24, 30 Закону України “Про оплату праці”, ст.ст.1, 3, 17 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. ст.14, 15, 17 Закону України “Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування”, в період з серпня 2007 року по квітень 2008 року використовував найману працю потерпілої ОСОБА_1 без укладення з нею трудового договору, без сплати за неї страхових внесків до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі.

         Такими діями підсудного грубо порушено законодавство про працю, що потягло в свою чергу суттєве порушення трудових та конституційних прав потерпілої, а саме, право на працю шляхом укладення трудової угоди, на включення часу роботи в трудовий стаж, право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування, права на пенсійне забезпечення, на соціальні виплати у випадку повної або тимчасової втрати працездатності, права на щорічні відпустки із збереженням заробітної плати, на отримання заробітної плати не нижче встановленого законодавством розміру, на захист у суді при вирішенні трудових спорів.      

         Крім цього, ОСОБА_2 будучи суб'єктом підприємницької діяльності та службовою особою в період з 01 серпня 2007 року по лютий 2008 року складав і вносив в щомісячні звіти розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, подані ним до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі, та до квартальних звітів за третій та четвертий квартали 2007 року, поданих ним до Камінь-Каширської МДПІ  про податковий розрахунок сум доходу, перерахованого (сплаченого) на користь платників податку, із сум утримання з них податку за формою №1 ДФ, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 29.09.2003 року №451, завідомо неправдиві відомості про кількість працюючих у нього найманих працівників, вказуючи в цих документах про те, що в нього працює не двоє, а один працівник.

         ОСОБА_2 винність свою у вчинених злочинах визнав повністю і показав суду, що він є суб'єктом підприємницької діяльності і для її здійснення використовує найману працю.

         З серпня 2007 року по квітень 2008 року в належному йому магазині, що в с.Грудки Камінь-Каширського району, в нього працювала потерпіла ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Трудової угоди з потерпілою він не укладав, щомісячну заробітну плату в сумі приблизно 350 - 400 грн. виплачував їй без будь-якого обліку.

         У складених і поданих ним звітах до Камінь-Каширської МДПІ форми №1 ДФ  за третій та четвертий квартали 2007 року, та щомісячних звітах розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з серпня 2007 року по лютий 2008 року, поданих до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі,  кількість працюючих у нього працівників вказано без потерпілої ОСОБА_1

         Крім визнавальних показань підсудного, його винність у вчинених злочинах доведена іншими доказами.

         Зокрема, потерпіла ОСОБА_1 суду ствердила, що вона з серпня 2007 року по квітень 2008 року працювала в належному ОСОБА_2магазині, що в с.Грудки Камінь-Каширського району, без укладення письмової трудової угоди.

         Письмова трудова угода між нею і підсудним укладена в квітні 2008 року.

         Щомісячну заробітну плату підсудний їй виплачував в межах 350 - 400 грн. Відомість на заробітну плату не складалась і вона в ній не розписувалась. 

         Як вбачається із квартальних звітів форми №1 ДФ щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з  них податку, складених і поданих підсудним до Камінь-Каширської МДПІ за третій та четвертий квартали 2007 року відповідно 04.10.2007 року та 05.01.2008 року (а.с.24, а.с.25), та з щомісячних звітів  розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, складених і поданих ним до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі за період з серпня 2007 року по лютий 2008 року (а.с. а.с.31-46), в них підсудним вказано на одного працюючого в нього працівника.

         Те, що підсудний є фізичною особою - підприємцем, з правом здійснення роздрібної торгівлі, стверджено свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 04 грудня 2002 року та свідоцтвом про сплату єдиного податку (а.с.19, а.с.20).

         Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд кваліфікує дії підсудного щодо порушення ним стосовно потерпілої ст. ст.21, 24, 24-1 Кодексу законів про працю України, ст. ст.1, 3, 21, 23, 24, 30 Закону України “Про оплату праці”, ст.ст.1, 3, 17 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. ст.14, 15, 17 Закону України “Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування” за ч.1 ст.172 КК України як грубе порушення законодавства про працю, а щодо складання звітів форми №1 ДФ за третій та четвертий квартали 2007 року поданих до Камінь-Каширської МДПІ, та щомісячних звітів  розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з серпня 2007 року по лютий 2008 р., поданих до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі, за ч.1 ст.366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

         Призначаючи покарання суд, враховуючи вчинення підсудним злочинів невеликої тяжкості, відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність обставин, які його пом'якшують, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на його утриманні двоє неповнолітніх дітей, дані про його особу, який раніше злочинів не вчиняв, по місцю проживання характеризується позитивно, доходить висновку про можливість його виправлення при призначенні йому покарання у виді штрафу.

         Враховуючи наявність зазначених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винного, суд на підставі ч.2 ст.69 КК України вважає за доцільне не призначати підсудному за ч.1 ст.366 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

         На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів.

         Вирішуючи в порядку ст.81 КПК України питання про долю речових доказів, якими є податкові звіти форми №1 ДФ, та щомісячні звіти  розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд вважає за необхідне залишити їх при справі.

         Керуючись  ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в  :

     ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України, та призначити йому покарання:

     - за ч.1 ст.172 КК України - у виді штрафу в розмірі  600 (шістсот) гривень;

     - за ч.1 ст.366 із застосуванням ч.2 ст.69 КК України  - у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

         На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_2остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) гривень  без позбавлення його права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

         Після набрання вироком законної сили обраний засудженому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасувати.

         Речові докази: два податкові звіти форми №1 ДФ за третій та четвертий квартали 2007 року, та щоквартальні звіти  розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з серпня 2007 року по лютий 2008 року, залишити при справі.

         Вирок може бути оскаржено до судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області протягом  п'ятнадцяти діб  з моменту його проголошення шляхом подачі апеляцій через Камінь-Каширський районний суд.

Головуючий -підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Камінь-Каширського

районного суду                                                                  О.Н. Гончарук