Справа № 2-233/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2008 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Рибчинського В.П.
при секретарі Горбенко Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В:
29.01.2008 року позивачка звернулася до суду з цією позовною заявою, в якій просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на самочинно побудоване нерухоме майно: гараж літ. «Б», погріб літ. «Б/під», вартістю 1284 грн. біля будинку АДРЕСА_1 та зобов»язати КП « Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» провести відповідну державну реєстрацію.
В судовому засіданні Позивачка ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача Подзігун Є.П. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала повністю пояснила, що не заперечує, щоб за позивачкою було визнано право власності на самочинно побудовані споруди.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
Зазначені правовідносини регулюються ч. 1, 2, 3, 5 ст. 376 ЦК України, де вказано, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до заповіту, посвідченого 08.04.1992 року Немирівською державною нотаріальною конторою (Р № 940) ОСОБА_2 заповіла належну її квартиру, а також все майно, де б воно не було і з чого б не складалось ОСОБА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 сестра позивачки ОСОБА_2, яка постійно проживала і була зареєстрована АДРЕСА_1 померла.
Позивачка є єдиною спадкоємницею після смерті сестри за заповітом. Інших спадкоємців, крім неї, немає.
Позивачка спадщину прийняла вчасно та після закінчення шестимісячного строку отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВКЕ № 200930, виданого 23 січня 2008 року Немирівської державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі № 58 позивачці ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1.
При оформленні прав на спадкове майно виявилось, що сестра позивачки ОСОБА_1в 1975 році самочинно побудувала біля вищезазначеного будинку на земельній ділянці, яка була відведена для будівництва та обслуговування житлового будинку і належить Немирівській міській раді гараж і погріб. Дані будівлі були побудовані із цегли.
Гараж літ. «Б», погріб літ. «Б/під» побудовані сестрою позивачки біля будинку АДРЕСА_2 самочинно, без дозволу від органів місцевого самоврядування , проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, але з дотриманням відповідних будівельних правил та норм.
В даний час, з метою визнання права власності, в порядку спадкування на самочинно побудовані будівлі, позивачка звернулась в міську раду, але отримала відмову, оскільки із введенням в дію нового Цивільного кодексу України з 01.01.2004 року право власності на самочинно побудоване нерухоме майно визнається в судовому порядку.
Сестра позивачки тривалий час (близько 32 років) користувалась, а в даний час вона користується самочинно побудованими гаражем та погрібом. При цьому ніхто і ніколи не пред»являв до сестри , а тепер - до неї ніяких претензій з приводу зазначених споруд.
Таким чином, враховуючи, що самочинно збудоване нерухоме майно не порушує права інших осіб, тому позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.376, 392 ЦК України та ст. ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на самочинно побудоване нерухоме майно: гараж літ. «Б», погріб літ. «Б/під», вартістю 1284 грн. біля будинку АДРЕСА_1.
Зобов»язати КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» провести відповідну державну реєстрацію.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення , а апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: (підпис)
Рішення набрало законної сили 31 березня 2008 року.
Згідно оригіналу
Голова Немирівського
районного суду В.П. Рибчинський