17.01.2012  

Справа № 1-494/11

Справа №1-494/11

В И Р О К

І М’Я М     У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 року                                                             Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі :

головуючого судді:    Ковбаси Ю.П.

при секретарі:             Шевчук О.В., Коровай А.А.,.

адвоката:                       ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, працюючого, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 125  КК України, -

В С Т А Н О В И В :

30.01.2011 року, приблизно о 23.20 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з особистих неприязних стосунків вчинив сварку із ОСОБА_4 в ході якої діючи умисно ОСОБА_3 наніс удар телефонною трубкою по голові, рукою по обличчю в ділянці носа, завдаючи удари по правій руці, а також наносив удари ногами по сідницям та тягнув її за волосся  по підлозі, в результаті нанесених ударів ОСОБА_4 отримала легкі тілесні ушкодження.   

Відповідно до акту судово-медичного обстеження № 185 від 31.01.2011 року у ОСОБА_4  виявлено синець, осадження шкіри та крововилив на обличчі, синець в ділянці правого променево-зап’ясного суглобу та в ділянці правого стегна та належать до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,  не визнав та суду пояснив, що в той вечір 30.01.2011 року він разом із донькою пішли на день народження. Повернувшись, донька піднялася до квартири, а він залишився курити в під’їзді. Потім донька повідомила, що двері квартири зачинені. Піднявшись до квартири, він почав стукати у двері та повідомив сестру, що його не пускають. Потрапивши додому, він   стояв на балконі та сварився із жінкою ОСОБА_4, однак він не наносив їй тілесні ушкодження.

Не зважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_3 його винуватість у спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 повністю підтверджується показаннями потерпілої та свідків, наданими та дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 30.01.2011 року ОСОБА_3, який є її чоловіком, разом із їх дитиною був на дні народження своїх родичів на «Старому місті». Їй зателефонувала дружина дядька, у якого в гостях був чоловік, та повідомила, що у них була сварка та попередила, що він може «протягати руки до неї».  Вона хвилювалася за дитину, оскільки були такі ситуації, що він залишав дітей у під’їзді та ішов  кудись, а вони залишалися плакати. Зателефонувавши чоловікові, вона зрозуміла, що він знаходиться у сестри свекрухи.  Поїхавши до неї разом зі своїм плимінником, остання їй повідомила, що чоловік разом із донькою поїхали додому. Приїхавши додому, до неї вибігла донька та сказала, що батько –ОСОБА_3 її ледь не викинув із вікна. Зайшовши у квартиру, між нею та чоловіком виникла сварка, він їй погрожував вбити. Вона повідомила, що викличе міліцію та пішла до дитячої кімнати щоб викликати міліцію.  Потім чоловік –ОСОБА_3 почав наносити їй удари. Її племінник –ОСОБА_5 почав «боротися»із її чоловіком у коридорі. Під час вказаних подій ще були бабуся та донька. Після чого приїхала міліція та вона поїхала до відділу міліції, в подальшому отримала направлення на проходження судово-медичної експертизи. Просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1 500 грн. та 2 000 грн.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він працює дільничним інспектором, в той вечір, 30.01.2011 року, він виїхав на виклик, як йому повідомили –на сімейну сварку. Приїхавши на місце він не бачив, що ОСОБА_3 наносив ОСОБА_4 удари.

Свідок ОСОБА_7  в судовому засіданні пояснив, що він працює дільничним інспектором, в той вечір, 30.01.2011 року, він виїхав на виклик. Приїхавши на місце, жінка повідомила, що чоловік її ображає. Вони доставили чоловіка у відділення, він був у збудженому стані.  

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснив, що він є племінником ОСОБА_4 В той вечір він проводив ОСОБА_4 до квартири. Потім зустрів її чоловіка ОСОБА_3 у нетверезому стані. Спускаючись донизу, він почув крики та повернувся до квартири, зайшовши побачив, що чоловік тримає ОСОБА_4 за одежу, у неї було пошкоджено лице. Він їх розборонив та тримав ОСОБА_3 хвилин 20 та викликав міліцію.     

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 30.01.2011 року вона була на дні народження, туди приїхав її брат ОСОБА_3 разом із донькою. Почала телефонувати його дружина ОСОБА_4, брат сказав адресу. Після чого вона провела брата до таксі. Через деякий час зателефонував брат та повідомив, що його дружина не пускає додому. Вона приїхала до нього та стояла у під’їзді. В цей час приїхала міліція, і забрали її та брата у відділення міліції. Наступного дня вона бачила ОСОБА_4, однак синців у неї не було.

                    Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_3 його винуватість у спричиненні легких тілесних ушкоджень потерпілій повністю доводиться доказами зібраними та дослідженними в судовому засіданні, а саме:

-          скаргою до суду ОСОБА_4 та постановою суду про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, де зазначено про заподіяння їй умисних тілесних ушкоджень  підсуднім (а.с.1-4, 28);

-          постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.03.11р. по заяві ОСОБА_4 на підставі ст.6 п.2 КПК України відносно ОСОБА_3 де зазначено про погрози фізичною розправою підсудним потерпілій (а.с. 5);

-          копією позовної заяви ОСОБА_4 (а.с. 24);

-          висновком експерта №185 від 31.01.2011 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 виявлено синець, осадження шкіри та крововилив на обличчі, синець в ділянці правого променево-зап’ясного суглобу та в ділянці правого стегна та належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в строк, 30.01.2011 року (а.с. 8);

-          матеріалом про відмову в порушенні кримінальної справи  №1095/2 по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_3 у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_4  доведена повністю в судовому засіданні.

Отже, як під час проведення дізнання (відмовний матеріал № 1095/2), так і під час судового слідства потерпіла ОСОБА_4 давала повні і послідовні покази, не змінюючи їх, та підтвердила факт умисного спричинення їй тілесних ушкоджень з боку чоловіка ОСОБА_3 на грунті неприязних відносин.  

Вказаний висновок зроблено судом на підставі показів потерпілої та свідка ОСОБА_5, який вказав в судовому засіданні, що чоловік потерпілої ОСОБА_3 в той вечір був у нетверезому стані та прийшовши в квартиру ОСОБА_3, він бачив, що останній тримав потерпілу ОСОБА_4 за одяг та у неї було пошкоджено лице. Він їх розборонив та тримав ОСОБА_3 хвилин 20.     

           Так, згідно матеріалів справи (а.с.5) по заяві потерпілої ОСОБА_4 24.03.11р. прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо підсудного за ст.296 КК України, згідно якої вбачається, що із підсудним було проведено бесіду профілактичного характеру і йому було винесено офіційне застереження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї.

                    Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_8 щодо відсутності у потерпілої ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та не нанесення їх останній ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.   

                    Крім того при вирішенні питання оцінки доказів у даній кримінальній справі суд не приймає до уваги постанову старшого слідчого СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Сташка Ю.А. від 19.04.2011 року про порушення кримінальної справи по факту шахрайських дій по відношенню ОСОБА_10, яка  є свекрухою ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину  і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено  обвинувальним  вироком суду. Оскільки суду не надано відповідну копію вироку суду, тому твердження адвоката в інтересах підсудного щодо винуватості потерпілої у вчиненні зазначеного вище злочину є передчасними, а тому судом до уваги не приймаються.  

                    Заперечення підсудним ОСОБА_3 факту вчинення заподіяння умисного тілесного ушкодження та його пояснення щодо непричетності до отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 суд оцінює критично, як спосіб захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

         За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов до висновку за доцільне призначити підсудному  покарання у виді штрафу в дохід держави.

Потерпілою ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов в частині стягнення  моральної шкоди в розмірі –5 000  грн. та витрат на правову допомогу в сумі 3 500 грн.

На думку суду, цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі –2 000 грн., оскільки внаслідок встановленого судом факту заподіяння тілесних ушкоджень, потерпілій було заподіяно моральні страждання та переживання, принижено її честь і гідність, були спричиненні ушкодження  здоров’я, втрати нормальних життєвих зв’язків.

Суд також вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь потерпілої судові витрати на правову допомогу в сумі 3 500 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

З  А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1  ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу  в дохід держави в розмірі -   680 (шість сто вісімдесят) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 2 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати на правову допомогу в сумі 3 500 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя