Справа №  2-а-4/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

   05 січня 2012 року  Баришівський районний суд Київської області в складі  головуючого судді                          Коваленко К.В.

при секретарі  Ярмолюк Л.П

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області про зобов’язання вчинити дії, зокрема нарахувати  та виплатити суми недоплаченої допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку , -

В С Т А Н О В И В:

 Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 вона  народила доньку, ОСОБА_3. Управлінням праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації їй була призначена допомога при народженні дитини у сумі 12240 гривень. У порядку, встановленому Кабінетом міністрів, одноразово я отримала 4800 грн. Решту суми нараховували  упродовж 12 місяців по 620 грн. щомісячно. Відповідна державна допомога була призначена  з урахуванням  положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Окрім того, з травня місяця 2009 року позивачка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 09 липня 2007 року Конституційний Суд України визнав неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо обмеження розміру виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (абзац третій частини другої статті 56), встановивши таким чином, що зазначені виплати не можуть бути меншими, аніж передбачений законодавством розмір прожиткового мінімуму для особи віком до шести років, як це вказано у ст. 46 Конституції України та передбачалося ст.. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”

В супереч вимогам закону відповідач нараховував та сплачував їй кошти керуючись не вимогами закону , а відповідно до п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім"ям з дітьми (із змінами), затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751, згідно якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Просить суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації з нарахування і виплат їй суми соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації призначити, здійснити перерахунок та виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 15 травня 2009 р. до 15 травня 2012 р., у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6 років.

Представники відповідача Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області Сірик Олексій Миколайович та Полякова Світлана Анатоліївна в судовому засіданні проти заявленого позову заперечили. Надали суду письмові заперечення в яких просять застосувати строк позовної давності відповідно до ст.99 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Так, відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом 02.12.2011 року, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог за 2009-2010 роки та за перші п’ять місяців 2011 року.

Щодо позовних вимог з червня 2011 року, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач є матір’ю дитини, якій не виповнилось три роки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач – є працюючою особою, а тому є застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а отже, правовий статус позивача щодо невиплати недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. були внесені зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

У відповідності до вказаних змін ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» була виключена. Разом з тим, згідно з Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» були внесені зміни, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» як незастрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, так і застрахованим особам, а також в частині визначення розміру такої допомоги.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Проте, зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI, згідно з яким ст. 43 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» була виключені, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Згідно з вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Таким чином з дня визнання підпункту 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI неконституційним, відновлюється попередня редакція ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», згідно з якою, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному регулюють спірні правовідносини з приводу виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для працюючих, тобто застрахованих осіб в системі загальнообов’язкового соціального страхування.

Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, суд зважає на наступне.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. При наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 фактично змінено положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а редакція Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» діяла з 01 січня 2008 року, який діяв у часі раніше, застосуванню до правовідносини з приводу виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для працюючих, тобто застрахованих осіб в системі загальнообов’язкового соціального страхування підлягає з 22 травня 2008 року Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік» затверджено на 2011 рік такий прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років:, з 1січня 2011 року - 816 гривень; з 1квітня 2011 року - 832 гривень; з 1 жовтня 2011 року - 853 гривень; з 1грудня 2011 року - 870 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідок  та письмового заперечення відповідача при нарахуванні виплат останній керувався не законами України а проводив нарахування відповідно до п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім"ям з дітьми (із змінами), затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.

За таких обставин позовні вимоги за період з2009 року по 01 червня 2011 року включно задоволенню не підлягають, а позовні вимоги за період з 01 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог щодо зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати допомогу на дитину, суд зазначає, що дані вимоги не відповідають змісту законодавства, адже, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

При цьому, положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином,  суд вважає, що адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Керуючись   ст.ст. 8,9,71,99,159 -163  КАС України, суд -

 ВИРІШИВ:

         Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області про зобов’язання вчинити дії, зокрема нарахувати  та виплатити суми недоплаченої допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 02 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року –неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з 02 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011» на відповідні місяці з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови буде виготовлено на протязі 5 днів.

  Суддя   Баришівського

районного суду  К. В. Коваленко