Справа № 2-163/2008

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 квітня 2008 р.                                          смт. Широке

                                   Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді                                                                                       Ліснецького І.В.

при секретарі                                                                                               Піско Л.В.

за участі сторін: позивача                                                                           ОСОБА_1

представника позивача                                                                              ОСОБА_2

відповідача                                                                                                  ОСОБА_3

представника відповідача                                                                          ОСОБА_4

представника Широківського районного відділу земельних ресурсів        Славінської О.В.

заяви: третіх осіб                       Розилюксембурзької сільської ради Широківського району

    Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру України

                          Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив суду, що дійсно 01 лютого 2007 року він уклав з відповідачем договір оренди землі з додатком і акт передачі землі все в один день, і почав сільськогосподарські роботи на землі з 2007 року, також 19 березня 2008 року він звернувся до Широківського відділу Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” для реєстрації вище зазначеного договору оренди землі, вважає, що на момент укладення договору оренди землі волевиявлення позивача ОСОБА_1 було вільним і направлене на укладення договору, а також не реєстрація договору оренди землі в структурному підрозділі Центру державного земельного кадастру не тягне його недійсність, що підтримала і його представник, просять суд відмовити в задоволенні позову.

Представник Широківського районного відділу земельних ресурсів Славінська О.В. позов підтримує і заперечень не має, суду пояснила, що до реєстрації договору оренди землі в структурному підрозділі Центру державного земельного кадастру приступати до використання земельної ділянки забороняється, відповідач порушив закон і незаконно використовує землю позивачки. Просить суд позов задовольнити.

Треті особи Розилюксембурзька сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська регіональна філія Центру Державного земельного кадастру України та Широківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області просять суд справу розглянути за їх відсутності і з позовом згодні, про що суду надано відповідні письмові заяви /а.с. 36, 53, 35/.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі недійсним вказуючи, що у його приватній власності мається земельна ділянка площею 4, 9238 га, яка розташована на території Розилюксембурзької сільської ради. Приблизно у серпні 2006 року до нього звернувся відповідач з пропозицією укладення договору оренди землі. Вислухавши його пропозиції щодо умов укладення договору та розрахунку по ньому позивач погодився на укладення договору оренди земельної ділянки. Однак, в жовтні місяці 2007 року позивачеві стало відомо, що укладений між ними договір оренди землі не був зареєстрований у Розилюксембурзькій сільській раді, внаслідок чого чинності він не набув і відповідач не мав права користуватися належною йому земельною ділянкою, крім того один примірник договору відповідачем йому не було надано, тому позивач не мав змоги контролювати виконання умов договору. Як потім з”язувалося, відповідачу це було потрібно для внесення в договір, без його відома, змін стосовно дати його укладення, строку його дії та інше.  

Про порушене право він дізнався в жовтні 2007 року коли звернувся до районного відділу земельних ресурсів і ознайомився зі змістом договору оренди землі, а також виявив, що договір був укладений у серпні 2006 року, однак, у договорі мається інша дата його укладення - 1 лютого 2007 року; договір не був належним чином зареєстрований у відповідних державних органах, до нього не додано пакету документів, передбачений ч. 4 ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, а саме: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/; акт приймання-передачі об”єкта оренди; проект відведення земельної ділянки, а також відсутність у договорі оренди істотних умов. Згідно умов договору строк дії договору - 15 років, тоді як між ними строк дії договору обумовлювався в 5 років, крім того в договорі не конкретизовано ані вид сільськогосподарської продукції, якою буде проводиться розрахунок, ані кількість цієї продукції, лише зафіксована умова оплати від кадастрової оцінки землі.

З вказаних підстав просить суд задовольнити його позов і визнати Договір оренди землі укладений 01 лютого 2007 року між ним і ОСОБА_3 недійсним.

В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали і просять суд його задовольнити.

А також судом дослідженні: копія державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1; копія договору оренди землі від 1 лютого 2007 р.; копія акту про прийом та передачу земельної ділянки в натурі  та інші матеріали справи.

Судом встановлено, 01 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем по справі  ОСОБА_3 було укладено Договір оренди землі площею 4,9238 гектарів /а.с. 9-10/, яка належить позивачеві на праві приватної власності на підставі Державного акту ІІ-ДП № 034217, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право  приватної власності на землю за Шр № 283/2423 /а.с. 8/, договір оренди землі в органах державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки не зареєстрований і відповідно запису у Державному реєстрі земель не вчинено /а.с. 10, зворотній бік/.

            Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України № 161-ХІV від 06 жовтня 1998 року “Про оренду землі” із змінами та доповненнями орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України і договором оренди землі.

            Відповідно до  ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Відповідно до ст. 20 Закону України № 161-ХІV “Про оренду землі” із змінами та доповненнями укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

       Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України № 1952-ІV від 01.07.2004 року “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” місцевими органами державної реєстрації прав є відділення державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центру державного земельного кадастру). Відповідно п. 1.2  Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам № 174 від 02.07.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за № 641/7962 “Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель” державну реєстрацію договорів оренди (суборенди) землі, ведення книги реєстрації здійснюють структурні підрозділи Центру державного земельного кадастру.

            Відповідно до  ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

            Так як відповідач ОСОБА_3, не є суб»єктом права власності на вище зазначену земельну ділянку і не є представником такого суб»єкта і ним не було зібрано в повному обсязі пакету реєстраційної справи, передбаченого ст. 24 Закону України № 1952-ІV від 01.07.2004 року “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, тому договір оренди землі який було укладено 01 лютого 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3, який надійшов до Широківського відділу Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» актом прийому-передачі 19 березня 2008 року та висновком районного відділу земельних ресурсів про дозвіл державної реєстрації № 1/03-1201 від 26.04.2007 року, станом на 01 квітня 2008 рік не зареєстрований Широківським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» /а.с. 55/.

            Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України  від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями договір, який підлягає державній реєстрації є укладеним з моменту його державної реєстрації.

            Так, згідно ст. 15 Закону України № 161-ХІV від 06 жовтня 1998 року “Про оренду землі” із змінами та доповненнями істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

            В порушення вимог чинного законодавства в договорі оренди землі укладеного 01 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 зазначено що оренда плата вноситься орендарем у формі продукції виробника, однак не вказано в такому випадку  її переліку, кількості або частки продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки; не передбачено відповідальності за несплату орендної плати.

            Згідно ч. 3 ч. 2 ст. 6  Цивільного кодексу України  від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства. Якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов”язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

            Крім того, договором оренди землі укладеного 01 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 передбачені невід”ємні його частини, а саме: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/; проект відведення земельної ділянки, у випадках передбачених Законом, тоді як вони до договору не додані.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому, з врахуванням вище викладеного суд вважає, що позов вмотивований і підлягає задоволенню з тих підстав, що договір оренди землі укладений 01 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3не набрав чинності і відповідач здійснював сільськогосподарські роботи на землі з 2007 року незаконно і є всі підстави для визнання спірного договору оренди землі недійсним, захистивши порушене право позивача. Також відповідно до  ст. ст. 88, 89 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп., а також і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ст. 81 ЦПК України в розмірі 7  грн. 50 коп.

            Керуючись ст. 640 Цивільного кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 11 , ст.213-215, ст.218 ЦПК України , суд - ,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, - задовольнити.

Визнати договір оренди землі, укладений 01 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3- недійсним.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  сплачений ним судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп., а також і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ст. 81 ЦПК України в розмірі 7  грн. 50 коп.

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі , а також особи , які не брали участі у справі , якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки , мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково . Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження . Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано . Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк , встановлений статтею 294 ЦПК України , рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

                        Суддя                         І.В. Ліснецький