Справа № 2- 1621 / 08 року
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Міста МИКОЛАЄВА
_______________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2008 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого по справі судді - Олефір М.В.,
при секретарі судового засідання - Семеновій О.О.
за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Виконкому Миколаївської міської ради в особі Адміністрації Ленінського району м. Миколаєва про визнання права власності на самочинне будівництво,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинне будівництво, в якій вказала, що 06 березня 1963 року вона відповідно до договору купівлі-продажу укладеного в нотаріальній формі, купила житловий будинок АДРЕСА_1. Для поліпшення житлових умов нею самочинно було збудовано вбиральню, два сараї, душ, три навіси, погріб з шиєю та літню кухню переобладнану з літньої кухні-сараю. Вказані споруди збудовані на земельній ділянці, що відведена під будівництва житлового будинку відповідно до договору про надання земельної ділянки в безстрокове користування для будівництва жилого будинку, посвідченою Миколаївською нотаріальною конторою 12 травня 1954 року за № 6186 зареєстрованого в міжміському бюро технічної інвентаризації міста Миколаєва за № 7058 від 19 березня 1958 року. Вказані самочинно зведені будівлі були нею зареєстровані в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» та вона отримала технічний паспорт. Збудовані нею споруди відповідають вимогам будівельних, санітарно-епідеміологічних, архітектурних норм та правил, дотримано вимоги технічної безпеки. Головним управлінням містобудування та архітектури розглянуто звернення позивачки щодо можливості оформлення самочинно збудованих споруд. При цьому права інших осіб порушені не були, а тому вона просить суд визнати за нею право власності на вказані самочинно збудовані споруди, що розташовані поАДРЕСА_1.
ОСОБА_2 в судове засідання з'явилася, позов підтримала та просила суд його задовільнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, але від нього надійшла заява про можливість слухання справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи пояснення позивачки, вважаю, що позовОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному об'ємі так як відповідно до вимог ч.3 ст. 376 ЦК України - право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України - на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими матеріалами справи, що в 09 березня 1963 року позивачка придбала житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою та зареєстровано в реєстрі за №4-923 /а.с.11-12/, для покращення житлових умов позивачкою було самочинно добудовано ряд споруд на земельній ділянці, що відповідно до договору про надання земельної ділянки в безстрокове користування для будівництва жилого будинку, посвідченою Миколаївською нотаріальною конторою 12 травня 1954 року за № 6186 зареєстрованого в міжміському бюро технічної інвентаризації міста Миколаєва за № 7058 від 19 березня 1958 року була надана для будівництва житлового будинку; самочинні будівлі були зареєстровані позивачкою в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації та вона отримала Технічний паспорт /а.с.13-14/; самочинне будівництво було нею узгоджено в Головному Управлінні містобудування та архітектури м.Миколаєва /а.с.17/, самочинні забудови відповідають вимогам санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджується відповіддю на запит за № 3/3 -33358 від 12.12.2007 року /а.с.15/, вказане будівництво узгоджено з відділенням державного пожежного нагляду Ленінського району м.Миколаєва /а.с.16/. При цьому права інших осіб порушені не були, що підтверджується письмовими поясненнями сусідів позивача. А тому суд вважає, що вимоги Корнюшкіної є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Тому на підставі викладеного та керуючись ст. 10,60,212,213, 215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
ПозовОСОБА_1 в особі Адміністрації Ленінського району м. Миколаєва про визнання права власності на самочинне будівництво задовільнити.
Визнати право власності заОСОБА_1не самочинно збудовану вбиральню розміром 1,0х1,4м. /літ М/, сарай розміром 1,40+2,07/ 2х5,30 м. /літ.О/, сарай розміром 3,10х3,15м. /літ.П/, душ розміром 1,73х1,40 м. /літ.Н/, навіс розміром 2,40х3,65м. /літ. К/, навіс площею забудови 35,8 кв.м. /літ. Л/, навіс розміром 2,50х4,0 м. /літ. Р/, погріб з шиєю розміром 1,0х0,40+2,75х2,05м. /літ. Дпд/, літню кухню переобладнану з літньої кухні-сараю /літ Б/, що складають одне ціле з житловим будинком № 26 по вул. 9-та Лінія в м.Миколаєві.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий по справі суддя: М.В. ОЛЕФІР