АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-3162/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Діденко Т.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренко В.В.,
суддівГончар Н.І., Корнієнко Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, -
в с т а н о в и л а :
В березні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, посилаючись на те, що він, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, а тому згідно ст.6 Закону позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але в розмірах визначених Законом відповідач надбавку в 2006-2008 роках не виплачував. А тому позивач просив відновити пропущений строк звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3944 гривні 30 копійок.
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по невиконанню з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Зобов’язано управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру, який встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за 2007 рік - з 09.07.2007року по 31.12.2007 року, за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. При нарахуванні підвищення до пенсії за вказані періоди врахувати підвищення (надбавку) в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яке було нараховане та виплачене позивачу у відповідні місяці 2008 року.
У решті позовних вимог відмовлено.
Управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області не погоджуючись з постановою подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Особи, які беруть участь у справі, не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова зміні.
Вирішуючи справу суд правильно виходив з того, що позивач має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитина війни.
Суд у постанові всебічно і повно проаналізував Закони та інші нормативні акти, які регулюють правовідносини сторін. Висновки суду відповідно аргументовані, і якихось суперечностей у них колегія суддів не вбачає. Суд правильно визначив періоди часу дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Разом з тим, суд, при вирішенні даного спору, безпідставно ухвалою поновив строк звернення позивача до суду та не застосував наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, які передбачені ч.1 ст.100 КАС України, на чому наполягав відповідач, в частині визнання дій управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області, щодо визнання не проведення нарахування підвищення до пенсії як дитині війни протиправними та в частині неповного нарахування та виплати зазначеного підвищення за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно. Оскільки доказів про поважність причини пропуску річного строку для звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України – позивач не надав. Натомість з матеріалів справи вбачається, що позивач знав, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але не звертався до суду за захистом своїх прав щодо вимог про виплату 30% - го підвищення до пенсії ні в 2007, ні в 2008 році. А тому, не зважаючи на наявність фактів порушення прав позивача, суд мав відмовити йому в захисті за вказаний період, з підстав пропущення строку, виклавши такий висновок в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи. Тому, з названих підстав та враховуючи, що позивач звернувся в суд з позовом лише 18.03.2009року, рішення суду в цій частині підлягає до зміни.
Керуючись ст.ст.197,201 КАС України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області 15 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду змінити в частині визначення періоду, за який підлягає відновленню порушене право та виплати не донарахованої пенсії.
Абзац другий та третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:
Визнати дії та бездіяльність управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області щодо не нарахування та не виплати доплати до пенсії ОСОБА_5, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року неправомірними.
Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням сплачених сум.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :