Справа № 2а-2136/11

        П О С Т А Н О В А

        І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 грудня 2011 року                                                                                                    м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання рішення і дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

          14.10.2011  р. позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить: визначити неправомірними рішення та дії відповідача в частині відмови у перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.04.2011 р.; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до ст.5, п.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.04.2011 р.  Покликається на те, що є потерпілим від Чорнобильської катастрофи і віднесений до І категорії з ІІІ групою інвалідності, що настала внаслідок аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФ України в Галицькому районі м.Львова. Оскільки пенсії виплачуються в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просить провести їх перерахунок з 01.04.2011 р., виплативши недоплачені суми.

Ухвалами судді від 04.11.2011 р. позовну заяву в частині вимог за період з 01.04.2011 р. по 13.04.2011 р. включно залишено без розгляду та відкрито скорочене провадження в частині вимог з 14.04.2011 р.

          Відповідач подав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в позові відмовити за безпідставністю.

          Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення.

          Позивач ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи і віднесений до І категорії, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, що настало внаслідок аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим перебуває на обліку у відповідача - УПФ України в Галицькому районі м.Львова.

          Відповідно до ст.50 ч.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції станом на 2011 р. з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р.) особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи –50% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

У ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції станом на 2011 р. з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р.) визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до І категорії. Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі –6 мінімальних пенсій за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме такий встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що позивачу державна та додаткова пенсії у вищезгаданих розмірах не виплачувались та, здійснюючи нарахування таких, відповідач керувався постановами КМУ №654 від 16 липня 2008 р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»та №530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відтак, враховуючи положення ч.4 ст.9 КАС України, застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто встановлено пріоритетність законів на підзаконними нормативно-правовими актами, а отже позивач має право на пенсії в розмірах, встановлених вищезгаданим Законом, а не постановами КМУ.

Разом з тим, пунктом 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 р. (Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»доповнено пунктом 4), який набрав законної сили 19.06.2011 р., встановлено, що у 2011 р. ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 р. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання даної норми закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 р. прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 р.

Зокрема, п.п.1,3 даної постанови встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, виплачується у розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, зокрема інвалідам ІІІ групи –15%. Встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче, зокрема інвалідам ІІІ групи –600 грн.

Відтак, наявні два закони –Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»,  які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлюють розмір пенсій.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прийнятий пізніше, є чинним та не визнавався неконституційним, а тому його норми мають пріоритет над нормами  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Аналогічна позиція викладена в інформаційних листах ВАСУ від 22.07.2011 р. та від 06.09.2011 р., в яких, роз’яснено, що до набрання чинності нормативно-правового акта КМУ, прийнятого на виконання  вимог пункту 4 Прикінцевих положення Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», тобто в даному випадку до 22.07.2011 р., застосуванню підлягають положення Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”. З 23.07.2011 р. правомірність дій субґєктів владних повноважень в даній категорії справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»та постанови КМУ від 06.07.2011 р. №745.

Крім того, не приймаю до уваги покликання відповідача про недопустимість застосування до даних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, враховуючи положення ч.7 ст.9 КАС України, яка зазначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком наведене у вищезгаданій статті (за відсутності встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком) можна застосувати для визначення розмірів пенсій відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату, передбачених Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” пенсій, то таке не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, враховуючи практику та зокрема, рішення Європейського суду з прав людини у справі „Кечко проти України”, які є джерелом права  і обов’язковими для застосування згідно із положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень за застосування практики Європейського суду з прав людини».

 Щодо способу захисту порушеного права, то згідно ст.2.2 п.6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фону України від 30.04.2002 р. №8-2 (в редакції від 25.02.2008 р. №5-5) управління призначає (здійснює перерахунок) та виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Таким чином управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова, в якому позивач перебуває на обліку, є належним відповідачем по справі та з врахуванням того, що суд не може перебирати на себе функцію, покладену законодавством на відповідний орган, то  відповідача слід зобов’язати до вчинення дій, а саме здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії.

На підставі вищезазначеного, вимоги позивача є підставними та підлягають до часткового задоволення, а доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах закону. Зокрема, слід визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсії відповідно до ст.50, 54 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 14.04.2011 р. /період відкриття провадження по справі/ по 22.07.2011 р. /до набрання постановою КМУ законної сили/ включно. В решта позову відмовити за безпідставністю.

На підставі ст.ст.49, 50, 53, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., , постанови КМУ від 06.07.2011 р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та керуючись ст.ст.2, 6, 9, 11, 17, 18, 70, 71, 99, 158-163, 183-2 КАС України, с у д , -

п о с т а н о в и в :

позов задоволити частково.  

          Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова неправомірними та зобов’язати його провести ОСОБА_1 нарахування і виплату у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.04.2011 р. і до 22.07.2011 р. включно, з врахуванням виплачених сум.

          В решта позову відмовити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова виконати постанову суду негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                                                    О.В.Тімченко

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.