Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-292/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

        “12“ грудня 2011 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді                              ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі                                        ТИМКОВИЧ С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

          ПАТ «УкрСиббанк» 25.06.2010 року звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та про солідарне стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що між АКІБ «УКРСИББАНК» (на даний час назву змінено на АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 були укладені наступні договори: 1) договір про надання споживчого кредиту з правилами № 11393188000 від 11.09.2008року на споживчі цілі. Згідно Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 49000 доларів США, що становило 237733,30грн. під 16% річних; 2) договір про надання споживчого кредиту № 11306940000 від 28.02.2008 року з додатковою угодою № 1 від 18.08.2009 року  на споживчі цілі. Згідно цього Договору відповідач отримав кредит в розмірі 122 000,00 доларів США, що становило 616100,00 під 13,90% річних. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договори іпотеки, предметом яких виступало нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності. Між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 до кредитного договору було укладено договір поруки від 28.02.2008 року, за яким поручитель несе солідарну відповідальність з відповідачем ОСОБА_1 по зобов’язаннях останнього.  Однак відповідачі не виконують взятих на себе договірних зобов’язань.

Позивач неодноразово подавав уточнення до позовної заяви, зокрема, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог від 23.11.2011 року, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за Кредитним договором № 11393188000 від 11.09.2008 року в загальній сумі 174 186,12 доларів США, що становить 1 390 405,84 грн., та за Кредитним договором № 11306940000 від 28.02.2008 року в розмірі 129 386,58 доларів США, що становить 1 032 802,49 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з врахуванням поданих уточнень до позову.

Відповідачка ОСОБА_1, представляючи також інтереси відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні проти позову заперечила, 24.01.2011 року подала суду клопотання про зменшення неустойки у зв’язку з важким матеріальним та сімейним становищем. Також подала письмові заперечення, в яких вказала, що кредитні договори між нею та позивачем слід вважати неукладеними. Просила в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суд, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що між АКІБ «УКРСИББАНК» (назву змінено на АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 були укладені два договори. 28.02.2008року укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11306940000 з додатковою угодою № 1 від 18.08.2009 року на споживчі цілі. Згідно цього Договору відповідачка отримала кредит в розмірі 122 000,00 доларів США, що становило 616100,00грн., під 13,90% річних строком до 28.02.2018р.

Крім того, 11.09.2008 року укладено Договір про надання споживчого кредиту з правилами № 11393188000 на споживчі цілі. Згідно цього Договору відповідачка отримала кредит в розмірі 49 000 доларів США, що становило 237733,30грн., під 16% річних строком до 11.09.2023р.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 28.02.2008р. та 11.09.2008р. було укладено договори іпотеки, предметом яких виступало нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності.           Між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 28.02.2008 року в порядку забезпечення виконання кредитного договору № 11306940000 від 28.02.2008 року з додатковою угодою № 1 від 18.08.2009 року було укладено договір поруки.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629,525 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов забороняються.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Банк свої обов’язки перед позичальником виконав, вказані у договорах кредитні кошти були перераховані та видані відповідачці ОСОБА_1

Також судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 через деякий час після укладення договорів кредиту стала періодично порушувати графіки погашення кредиту. Внаслідок цього у неї утворилася заборгованість.

Відповідно до поданих позивачем розрахунків станом на 15.11.2011р. відповідачка має заборгованість за договором №11393188000 від 11.09.2008р., що складається з простроченої частини кредиту в сумі 5087,92 доларів США, що по курсі НБУ становить 40613,00грн. Заборгованості по відсотках відповідачка не має, що підтвердила в судовому засіданні представник позивача.

Крім того, позивачем нараховано 721,12 долар США пені, що становить 5756,19грн., 62,64 долари штрафу, що становить 500,00грн.

Позивач ставить вимогу про дострокове повернення всієї несплаченої частини кредиту в розмірі 44015,78 доларів США, що становить 351347,16грн., пені та штрафу.

Суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує висновки Конституційного Суду України, зроблені у рішенні від 10.11.2011р. по справі №1-26/2011. Так Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків, має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Держава, як вказується у цьому рішенні, забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин ( споживача) а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.

Також Конституційний Суд України у своєму рішенні зазначив, що споживач за договором споживчого кредиту має право не бути примушеним достроково повернути суму споживчого кредиту у разі незначних порушень.

У даному випадку суд вважає, що порушення відповідачкою ОСОБА_1 графіку погашення кредиту за договором №11393188000 від 11.09.2008р. не можуть вважатися значними або істотними. При цьому суд враховує, що розмір простроченої частини кредиту складає 5087,92 доларів США із загальної суми непогашеного кредиту 44015,78 доларів США. Заборгованості по сплаті відсотків за кредитом відповідачка не має. Строк дії договору завершується 11.09.2023р. Відповідачка постійно здійснює платежі на сплату відсотків та кредиту. Суд також враховує ті обставини, що на утриманні відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться троє неповнолітніх дітей, їх сім’я має статус багатодітної. Дитина ОСОБА_3, 1994р.н., є дитиною-інвалідом.

Враховуючи всі наведені вище обставини суд вважає, що підстав для дострокового стягнення з відповідачів всієї несплаченої частини кредиту в розмірі 44015,78 доларів США, що становить 351347,16грн., 721,12 доларів США пені, що становить 5756,19грн., та 62,64 долари штрафу, що становить 500,00грн., немає.

Щодо Договору про надання споживчого кредиту № 11306940000 від 28.02.2008 року з додатковою угодою № 1 від 18.08.2009 року судом встановлено, що станом на 15.11.2011р. відповідачка має заборгованість по кредиту 23607,43 долари США, що по курсу НБУ становить 188 441,07грн., заборгованість по відсотках в розмірі 19 197,61 долари США, що по курсу НБУ становить 153 241,08грн. Загальна несплачена частина кредиту становить 105 720,54 долари США.

У зв’язку з несвоєчасним погашенням заборгованості по кредиту позивачем нарахована пеня в розмірі 2735,08 доларів США, що становить 21 832,23грн., за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках нарахована пеня в розмірі 1670,71 доларів США, що становить 13 336,11грн.

Крім того, відповідно до п.4.3 Договору про надання споживчого кредиту № 11306940000, передбачено сплату неустойки (штрафу) в розмірі 500грн. за порушення позичальником зобов’язань, передбачених п.3.4.2 цього Договору.

Суд вважає, що вимоги банку про дострокове стягнення всієї суми несплаченого кредиту за вищевказаним договором та відсотків є підставною. При цьому суд виходить з положень п.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» якою передбачено випадки, за яких кредитодавець може використати своє право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав. Суд враховує значну затримку сплати частин кредиту, наявність заборгованості по відсотках, а також те, що сума заборгованості по кредиту 23607,43 долари США більш як на десять відсотків перевищує суму кредиту.

Щодо вимоги банку про стягнення пені за несвоєчасне погашенням заборгованості по кредиту в розмірі 2735,08 доларів США, що становить 21 832,23грн., та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках в розмірі 1670,71 доларів США, що становить 13 336,11грн., в загальній сумі 4405,79 доларів США, що становить 35 168,34грн., то суд вважає, що така вимога підлягає лише до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення.

В даному випадку будь-які відомості про нанесення Банку збитків у зв’язку з неналежним виконанням відповідачами умов Договору про надання споживчого кредиту № 11306940000 суду не подані. Суд вважає істотними обставини, що вказувалися вище, а саме те, що сім»я відповідачів має статус багатодітної, в цій сім»ї є дитина-інвалід, відповідачі затрачають значні зусилля та кошти для лікування цієї дитини та інших двох дітей, які також хворіють. Відповідачка ОСОБА_1 є приватним підприємцем і єдина утримує сім»ю, оскільки чоловік ОСОБА_2 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Суд вважає, що нараховану Банком пеню слід зменшити до 100 доларів США, що по курсу НБУ станом на 15.11.2011р. складає 798грн. 23коп.

Згідно Договору поруки від 28.02.2008р. ОСОБА_2 взяв на себе обов’язок перед Банком відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1 усіх зобов’язань, що виникли з кредитного договору №11306940000 від 28.02.2008р. та нести солідарну з божником відповідальність.

У зв’язку з порушенням графіку сплати кредиту та відсотків та простроченням платежів Банк направляв боржнику та поручителю письмові вимоги про погашення заборгованості. Проте ці вимоги ними виконані не були.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачки ОСОБА_1 в котрих вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог Банку покликаючись на те, що Договір про надання споживчого кредиту № 11306940000 кредиту та Договір про надання споживчого кредиту з правилами № 11393188000 не є укладеними та не створюють прав та обов’язків для сторін. Покликання відповідачки на те, що Банк не попередив її про валютні ризики під час укладання цих договорів є голослівним.

Оскільки в порушення норм закону та умов договору відповідачі зобов’язання за кредитним договором №11306940000 від 28.02.2008р. та договором поруки від 28.02.2008р. не виконали, з них достроково підлягає стягненню в примусовому порядку 105 720,54 долари США несплаченої частини кредиту, що по курсу НБУ станом на 15.11.2011р. складає 843 893грн.07коп., 19 197,61 долар США прострочених відсотків за користування кредитом, що по курсу НБУ станом на 15.11.2011р. складає 153 241грн 08коп., а також 100 доларів США пені, що по курсу НБУ станом на 15.11.2011р. складає 798грн. 23коп., 500грн. штрафу.

З відповідачів слід стягнути в користь позивача судові витрати відповідно до розміру частини задоволених позовних вимог в сумі 1820грн.

          Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підлягає до часткового задоволення.

          Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за Договором про надання споживчого кредиту № 11306940000 від 28.02.2008р. достроково 105 720,54 долари США несплаченої частини кредиту, що по курсу НБУ станом на 15.11.2011р. складає 843 893грн.07коп., 19 197,61 долар США прострочених відсотків за користування кредитом, що по курсу НБУ станом на 15.11.2011р. складає 153 241грн 08коп., 100 доларів США пені, що по курсу НБУ станом на 15.11.2011р. складає 798грн. 23коп., 500грн. штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 1820грн. судових витрат.

У задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення коштів за Договором про надання споживчого кредиту № 11393188000 від 11.09.2008р. – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Суддя:Н. Л. Луців-Шумська