Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2-9/2007

17 серпня 2007 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі:    головуючого судді                                   Андреева П.Ф.

при секретарі                                       Коверченковій М.О.

за участю адвоката                              ОСОБА_2

позивача                                               ОСОБА_1

представника відповідача                   Чалого М.М.

зацікавленої особи                                ОСОБА_3

представника зацікавленої особи Нікітіна В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства Добропіллявугілля"  ВП "Добропільська автобаза",  зацікавлена особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП „Добропіллявугілля" ВП "Добропільська автобаза", зацікавлена особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування своїх вимог у судовому засіданні позивач вказав, що 1 липня 2005 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, на автодорозі Олександрівка-Красноармійськ, водій "Добропільської автобази" ДП "Добропіллявугілля" ОСОБА_3 керуючи автобусом "ПАЗ" державний номер НОМЕР_1 біля комбінату шахти „Піонер" Добропільського району Донецької області, рухаючись з боку села Іверське в напрямку села Самойлівка Олександрівського району, біля правого узбіччя в напрямку руху, знизивши швидкість, приблизно до 6 км/год, проїжджаючи біля автобусної зупинки, що знаходиться на правій стороні, включивши покажчик лівого повороту, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що рухаються в тім же напрямку, почав виконувати лівий поворот. У цей час позад нього в тім же напрямку, частково виїхавши на смугу зустрічного руху, став виконувати обгін автобуса зі швидкістю приблизно 50-60 км/годин, автомобіль "Опель-Кадет" державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який керував автомобілем на підставі технічного паспорту, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів і їм були заподіяні механічні ушкодження.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась з вини відповідача, її автомобілю були заподіяні механічні ушкодження.

Діями відповідача їй заподіяна матеріальна шкода, що виразилась у вартості ремонту ушкодженого автомобіля "Опель-Кадет" - 12198грв., понесені судові витрати судовий  121грв.98коп., за інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи ЗОгрв..,. витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 430грв.., послуги адвоката 400грв.

Крім того, вважає, що їй заподіяна і моральна шкода, тому що після дорожньо-транспортної пригоди в результаті якого був ушкоджений приналежний їй автомобіль, стан її здоров'я погіршився, викликане переживаннями з приводу пригоди, тому що після ДТП вона була позбавлена можливості користуватися автомобілем, що порушило її нормальне життя. Крім того, тривале відмовлення відповідача в добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду доставляє їй психічні переживання. Моральну шкоду оцінює в розмірі 12000грв.

Позовні вимоги підтримує цілком, просить суд їх задовольнити.

Представник ДП ,,Добропіллявугілля" начальник по безпеці руху ВП „Добропільська автобаза" Чалий М.М. позов не визнав і пояснив, що заявлені позивачами вимоги про відшкодування моральної шкоди являються перебільшеними. Крім того, вважає, що вини водія автобази ОСОБА_3 у скоєні ДТП немає, тому що водій ОСОБА_4 не вибрав небезпечну дистанцію і з його вини відбулася дорожньо-транспортна пригода. Просить у позові відмовити.

Зацікавлена особа ОСОБА_3 позов не визнав і підтримав позицію представника ДП ,,Добропіллявугілля", оскільки не вважає себе винним у ДТП. Просить у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що 1 липня 2005 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, на автодорозі Олександрівка-Красноармійськ, водій "Добропільської автобази" ДП "Добропіллявугілля" ОСОБА_3 керуючи автобусом "ПАЗ" державний номер НОМЕР_1 біля комбінату шахти „Піонер" Добропільського району Донецької області, рухаючись з боку села Іверське в напрямку села Самойлівка Олександрівського району, біля правого узбіччя в напрямку руху, знизивши швидкість, приблизно до 6 км/год, проїжджаючи біля автобусної зупинки, що знаходиться на правій стороні, включивши покажчик лівого повороту, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що рухаються в тім же напрямку, почав виконувати лівий поворот порушивши п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України. У цей час позад нього в тім же напрямку, частково виїхавши на смугу зустрічного руху, почав виконувати обгін автобуса зі швидкістю приблизно 50-60 км/годин, автомобіль "Опель-Кадет" державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 який керував автомобілем на підставі технічного паспорту, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів і їм були заподіяні механічні ушкодження..

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 1 липня 2005 року автомобілю "Опель-Кадет"" приналежного ОСОБА_1 були заподіяні механічні ушкодження.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди, підтверджуються наявним у справі 

відказаним матеріалом №253 Олександрівського РВ УМВС України в Донецькій області, протоколом огляду ДТП, схемою і фототаблицею до нього, висновком спеціаліста №647 від 19 липня 2005 року, адміністративним протоколом серії АД №453337 від 17 липня 2005 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУАП.

ОСОБА_4 суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 є його сестрою і він керує приналежним її автомобілем „Опель-Кадет" на підставі запису у технічному паспорту. 1 липня 2005 року він керував вказаним автомобілем і рухався біля шахти „Піонер". Попереду нього рухався автобус „ПАЗ" який став виконувати маневр та приймати до узбіччя. Він став його об'їжджати і в цей момент автобус різко за 10 метрів до нього став виконувати лівий поворот. Він не зміг зреагувати із-за малої відстані, внаслідок чого відбулося зіткнення його автомобіля лівої стороною в ліву сторону заднього колеса автобуса. Автомобіль був пошкоджений. Крім того, його пасажиру ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що робив на автобазі села Тверське. Робив водієм автобуса. 1 липня 2005 року на момент ДТП, став автобусом з правої сторони біля комбінату шахти „Піонер". Почув писк та удар в задню частину автобуса „ПАЗ" який був на своїй частині руху, автомобіль „Опель-Кадет" на правій стороні руху.

Із висновку автотехнічної експертизи №4492/18 від 12 січня 2007 року Донецького науково-дослідного інсгитуту судових експертиз, слідує, що в обстановці даної пригоди водій автобуса „ПАЗ-3205" ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти події шляхом належного виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього Руху України;

В даній дорожній обстановці, в діях водія ОСОБА_4 були відсутні невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які б знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної події.

Із пояснень зав. лабораторією судово-автотехнічних досліджень Донецького НДІСЕ Полуницького В.І. даних сторонам у судовому засіданні, слідує, що автобус „ПАЗ" знаходився під кутом згідно схеми ДТП та встановлено розташування транспортних засобів, виходячи з пошкоджень транспортних засобів. Тих даних, що містяться в протоколах було достатньо для встановлення міста розташування транспортних засобів. Відтворення обстановки обставин події проводиться для того, щоб доповнити недостачу інформації, в даному випадку схема містить всі інформативні відомості необхідні для проведення авто технічної-експертизи.

Досліджуючи надані докази, суд дійшов висновку про те, що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 1 липня 2005 року між транспортними засобами під керуванням водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4, послужило невиконання водієм ОСОБА_3 п.10.1 Правил дорожнього руху України і внаслідок цього настання шкідливих наслідків, що знаходяться в безпосередньому прямому причинному зв'язку з зазначеними порушеннями.

У зв'язку з цим, твердження представника відповідача, зацікавленої особи ОСОБА_3 та його представника про відсутність провини водія ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді, є неспроможними і цілком спростовуються вищевикладеними доказами.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим

немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст.. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберіганням або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд вважає, що провина водія ОСОБА_3 у дорожньо-транспортної пригоді, цілком доведена, а його дії з находяться в прямому причинному зв'язку зі шкідливими наслідками, що наступили, для позивача.

Однак, як роз'яснено п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди", не є джерелом підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, що керує джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин із власником цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.)

Представником відповідача ДП „Добропіллявугілля" не оспорюється факт, що водій ОСОБА_3 знаходиться в трудових відносинах з їх підприємством і зробив ДТП під час виконання своїх трудових обов'язків.

Тому шкода, заподіяна ОСОБА_1 внаслідок ДТП 1 липня 2005 року повинна бути відшкодована ДП „Добропіллявугілля".

Відповідно до ст.1192 ГК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Визначаючи розмір відшкодування шкоди, суд виходить із наступного.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №2708 від 27 серпня 2005 року по факту заподіяння аварійних ушкоджень автомобілю "Опель-Кадет" державний номер НОМЕР_3 приналежного ОСОБА_1, кошторису (розрахунок) суми матеріальної шкоди складає - 12198грв.

Саме на цю суму претендує позивач, як реальну суму витрат для відновлювання ремонту автомобіля.

Оскільки відповідач не заперечує проти вказаної суми, суд приймає її, як таку, що відповідає дійсній вартості проведення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля позивача.

З обліком викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ДП Добропіллявугілля" на користь позивача ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріального збитку 12198грв., за проведення автотоварознавчої експертизи 430грв..

Розглядаючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд знаходить, що вимоги в цій частині є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що діями відповідача позивачу заподіяні моральні і психічні страждання, заподіяні власником джерела підвищеної небезпеки, винного в ушкодженні приналежного йому транспортного засобу, позбавлення можливості

 користування транспортним засобом, що значною мірою змінило та вплинуло на його спосіб життя. Тому ці життєві обмеження повинні бути відповідним чином компенсовані.

З урахуванням суті позовних вимог, обставин справи, характеру діяння відповідача, що заподіяв шкоду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивача 1500грв.

В іншій частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до СТ..88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 121грн.98коп., витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗОгрв.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу також підлягають задоволенню, тому що згідно ст.. 84 ЦПК України витрати , повязані з оплатою правової допоги адвоката або іншого фахівця права, несуть сторони. Відповідно до довідки адвоката ОСОБА_2, діюча на підставі ордера, вартість послуг за складення позовної заяви та участі у справі становить 400 грн., яка була сплачена позивачем.

Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215,218 ЦПК України, на підставі ст.ст.1166,1167,1187,1192 ГК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства ,,Добропіллявугілля" на користь ОСОБА_1 рахунок відшкодування матеріальної шкоди зв'язаної з ушкодженням автомобіля 12198ірв..(дванадцять тисяч сто дев'яносто вісім гривень), у рахунок відшкодування моральної шкоди 1500грв.(одна тисяча п'ятсот гривень), понесені витрати по оплаті за проведення товарознавчої експертизи у сумі 430грв.(чотириста тридцять гривень), судові витрати судовий збір у розмірі 121грв.98коп. та інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи 30фв.(триддять гривень), витрати на правову допомогу адвоката 400грв.(чотириста гривень), а всього 14679грв.98коп.(чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять гривень дев'яносто вісім копійок).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження яка може бути подана протягом 10 днів з дна проголошення рішення.

Складено власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.