справа №1-346/07 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2007 року м. Житомир
Королівський районний суд м.Житомира в складі:
Головуючого-судді Побережного В.Й.,
при секретарі Бачинській Л.П.,
прокурора СупруноваМ.В.,
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу
по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 освіта середня, не працюючого, одруженого, має донькуОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, військовозобов»язаного, судимого: -ІНФОРМАЦІЯ_3 Богунським районним судом м.Житомира за ст.ст.206 ч.2, 46-1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6 місяців; -ІНФОРМАЦІЯ_4 Богунським районним судом м.Житомира за ст.ст.140 ч.2, 43 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; -ІНФОРМАЦІЯ_5 Богунським районним судом м.Житомира за ст.ст.17 ч.2, 140 ч.3, 206 ч.3, 101 ч.1, 42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; у вчиненні злочину, передбаченого ст.185ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_213.02.2007 p. близько 18 год. 45 хв., перебуваючи в салоні тролейбусу маршруту №3, який рухався по вул.В .Бердичівській м.Житомира, на зупинці громадського транспорту «Старий бульвар», скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, лівою рукою відкрив блискавку жіночої сумки потерпілої ОСОБА_4, звідки таємно, повторно викрав її майно, а саме:
· мобільний телефон «Нокіа 6230», вартістю 2500 грн. з карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились кошті в сумі 25 грн.;
· шкіряний чохол до мобільного телефону вартістю 30 грн. з плюшевим брелоком, вартістю 5 грн., а всього на загальну суму 2570 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму і з місця злочину зник.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та суду показав, що 13.02.2007 р. близько 18 год. він по своїх справах на маршрутному таксі поїхав в місто. На вул. Театральній він зустрів свого знайомого ОСОБА_5 з яким зайшов до салону тролейбусу №3, що рухався в напрямку Смолянки. На зупинці «Старий бульвар» він побачив, як до тролейбусу зайшла незнайома жінка, в руках у якої була жіноча сумка. Він непомітно для оточуючих, лівою рукою розстебнув блискавку сумки, яку тримала ця жінка, та дістав звідти мобільний телефон у шкіряному чохлі та заховав його собі в кишеню своєї куртки. На зупинці «Педуніверситет» він разом з ОСОБА_5 вийшли з тролейбуса, де показав останньому викрадений мобільний телефон. Мобільний телефон він залишив собі, а картку викинув. Через декілька днів він був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього викрадений мобільний телефон.
Підсудний вину усвідомив, щиро розкаявся у вчиненому.
Крім визнавальних показань підсудного ОСОБА_2 його винність у вчиненому також стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні слідуючими доказами:
- протоколом усної заяви про злочин від 13.02.2007 р., в якій потерпіла
ОСОБА_4 повідомила про викрадення у неї мобільного телефону «Нокіа
6230», вартість якого становить 2500 грн. (а.с.2);
· протоколом огляду місця пригоди від 15.02.2007 р., в ході якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа 6230» (а.с.38);
· протоколом огляду речових доказів від 16.02.2007 р., в ході якого було оглянуто мобільний телефон «Нокіа 6230», вилучений у ОСОБА_2 (а.с.59);
· протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16.02.2007 р. за участю ОСОБА_2 який на місцевості вказав та пояснив про обставини викрадення мобільного телефону «Нокіа 6230» (а.с.61-67).
Суд, оцінивши зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до переконання, що винність підсудного ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, доведено повністю і кваліфікує його дії за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України..
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину підсудним Корнєєвим О.С., дані про його особу, обставини справи, що пом"якшують та обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України, є середньої тяжкості.
До обставин, що пом"якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд відносить, - усвідомлення ним вини, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає, - рецидив злочину.
Із-за таких обставин та враховуючи те, що підсуднийОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і знову вчинив корисливий злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, не займається суспільно-корисною працею, суд вважає, що його виправлення та
перевиховання можливі лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_2у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та за цим законом призначити йому покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття його під варту, - з 13.08.2007 p., зарахувавши в цей строк перебування його під вартою, в порядку ст.115 КПК України, - з 15 по 17 лютого 2007 р.
Міру запобіжного заходу підсудномуОСОБА_2, залишити попередню, -тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області 70,62 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судово-товарознавчої експертизи.
Речові докази по справі, - мобільний телефон «Нокіа 6230», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4, після набрання вироком чинності, - повернути останній.
Вирок суду може бути оскаржено та на нього може бути внесено апеляційне подання до Житомирського апеляційного суду через Корольовський райсуд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в тому ж порядку і в той же строк з моменту отримання копії вироку.