справа №  2-а-6500/11  року

ПОСТАНОВА

іменем України

  16.01.2012     року

          Суддя Чечельницького  районного суду Вінницької області Моцний В.С., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

          23.06.2011 року позивач  звернувся в суд з зазначеним позовом до  управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області просить: 1) визнати дії відповідача неправомірними щодо невиплати щомісячної державної соціальної доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком; 2) зобов'язати відповідача здійснити нарахування і виплатити надбавки до пенсії за шестимісячний період, що передує зверненню до суду та виплачувати відповідно до чинного законодавства до припинення прева на такі виплати .

          З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Виплата позивачу пенсії здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян”.

          Також в запереченні вказано, що 19.06.2011 року згідно Закону України  "Про внесення змін" до Закону України "Про державний бюджет України на 20011 рік" від 14.06.2011 року №3491-VI набули чинності зміни, що внесені до ст.ст.39,59,51,52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ, статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" згідно зазначених змін розмір виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

          Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

          Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (далі - Управління) і має статус дитини війни.

          Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп) дітям війни виплачується щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          З матеріалів справи вбачається, що позивачу ця допомога виплачується у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 530. Цей розмір значно менший, ніж передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Суд вважає, що при нарахуванні позивачу  цієї допомоги відповідач зобов'язаний був керуватись Законом, оскільки цей правовий акт має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів (ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

          Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитись нарахування позивачу  державної соціальної допомоги, відповідачу  слід врахувати, що Законом України "Про соціальний  захист  дітей війни" передбачено, що ця допомога має обраховуватись у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" основні державні соціальні гарантії встановлються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

          При цьому, ст. 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України  визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлено названим законом, для розрахунку державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни.

          Суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відсутність у державному бюджеті достатніх  коштів на виплату щомісячних   надбавок  дітям війни створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватись зазначена надбавка. Разом з тим, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Посилання відповідача на відсутність  коштів, як на причину не виконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги.

          Європейський суд з прав людини (справа  "Кечко проти України" та інші) константував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину не виконання своїх зобов'язань.

          Вважаю, що при нарахуванні позивачу пенсії відповідач зобов'язаний був керуватись Законом, оскільки цей правовий акт має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та від 26.07.1996 року № 836 (ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

          Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

          Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

          Якщо з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, ніж норми Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів держаного бюджету" від 06 липня 2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року,  на виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” Кабінетом Міністрів України установлено  інші розміри доплати до пенсії та додаткової пенсії, відмінні від тих, що установлені ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, і які підлягають застосуванню при нарахуванні та виплаті доплат до пенсії з 23.07.2011 року.

          Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 17, 18, 71, 99, 158, 159, 161, 162, 183-2, 256 КАС України, ст. ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп,-

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити.

          Визнати дії управління Пенсійного фонду України у  Чечельницькому районі Вінницької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1  щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправними.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому  районі Вінницької області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум з 24.12.2010 року  по 22.07.2011 року.

          Звільнити позивача  від сплати судового збору, як особу, віднесену до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

          Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її отримання.

 Суддя :