ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 р.                                                                                  < Текст >Справа № 44548/09

           Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                    Коваля Р.Й.

суддів                                                                         Судової-Хомюк Н.М., Пліша М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області на постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 22 06.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій неправомірними та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась 10.06.2009 року в суд з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача, щодо виплати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в заниженому розмірі починаючи з лютого 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є матір’ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В зв’язку із чим має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка у 2007 році виплачувалась у значно нижчому розмірі.

Постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 22 06.2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше  прожиткового мінімуму. встановленого для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року . Врешті позову відмовлено.

Суд виходив з того, що дії відповідача щодо виплати допомоги позивачці не відповідають ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким обмежувались виплати названої вище допомоги, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління праці та соціального захисту населення Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову.  

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент відповідних виплат.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір). Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії їх прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки вона не була виплачена за помилкової аргументації відповідача, а саме відсутність бюджетних асигнувань.

Доводи відповідача з приводу відсутності коштів на подібні цілі не можуть слугувати аргументом у відмові в позовних вимогах.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  управління праці та соціального захисту населення Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області залишити без задоволення, постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 22 06.2009 року по справі № 2а-1400/09/0704 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                   Р.Й. Коваль

Судді                                                                                         Н.М. Судова-Хомюк

                                                                                                  М.А. Пліш