ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р.                                                                                  Справа № 18801/11

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді:                                               Ліщинського А.М.,

суддів:                                                             Носа С.П., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 26.01.2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії.

Вимоги мотивовані тим, що набувши статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він має право на одержання пенсії, підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком із 09.07.2007 року. Однак, відповідачем вказану вимогу закону не було виконано, у 2007 році надбавка не виплачувалась, в 2008 – 2009 роках, та по даний час така надбавка виплачувалась не в повному обсязі. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 – 2009 роки» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України. Просить визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати зробити перерахунок щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по теперішній час відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2011 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області в частині позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 25.07.2010 року залишено без розгляду в зв’язку з пропуском строку позовної давності на підставі ст. 100 КАС України.

Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2011 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26.07.2010 року по 03.02.2011 року, з врахуванням виплачених сум.

Суд виходив з того, що з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 позивачу повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак безпідставно із-за відсутності належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було, хоча подібне не доведено останнім, а також невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Покликання маються на те, що встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст. 183-2 цього Кодексу.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно застосував вимоги ч. 1 ст. 100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Оскільки позивач звернувся до суду 26.01.2011 року та не навів жодних поважних причин пропуску ним строку звернення до суду суд першої інстанції правильно залишив без розгляду позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Такі ж норми містить Закон України «Про Державний бюджет на 2010 рік». Таким чином, відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому, оскільки позивач звернувся до суду 26.01.2011 року, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах піврічного строку звернення до суду за період з 26.07.2010 року по 03.02.2011 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 195, 196 ч. 4, 197, 198 п. 1 ч. 1, 183-2 ч. 10, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2011 року по адміністративній справі №2а-314/11 – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Головуючий суддя          А.М. Ліщинський

          Судді          С.П. Нос

          Р.М. Шавель