У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних та адміністративних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді: – Ковальчук Н.М.,
суддів – Ковалевича С.П., Собіни І.М.,
секретар судового засідання – Сеньків Т.Б.,
з участю представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Костопільського районного суду від 16 грудня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства „Костопількомуненергія”, третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зобов”язання провести розподіл особового рахунку,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Костопільського районного суду від 16 грудня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до КП «Костопількомуненергія», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про зобов’язання провести розподіл особового рахунку відмовлено.
Вважаючи рішення таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для розгляду спору по суті, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.Вказує, що він є лише співвласником квартири АДРЕСА_1, хоча особовий рахунок відкрито на всю квартиру на нього. Інші співвласники: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з ним не проживають, про що свідчить акт перевірки паспортного режиму від 24.12.2007 року. Також вказує на те, що між ним та ОСОБА_5 розірвано шлюб, і що остання зобов”язувалася оплачувати всі комунальні послуги по згаданій вище квартирі в розмірі 50% їх вартості, про що надала відповідну розписку. Проте свої зобов”язання вона не виконує.Зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача про розподіл особового рахунку, але йому було відмовлено. Вважає, що відповідач зобов”язаний провести розподіл особового рахунку, відкритого на оплату комунальних послуг в квартирі АДРЕСА_1. Просить рішення суду І інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. ________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 22-218/12 Головуючий у 1 інстанції –Олійник П.В.
Доповідач – Ковальчук Н.М.
Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначений позивачем спосіб захисту цивільних прав та інтересів, зокрема розподіл особового рахунку, не передбачений ст.16 ЦК України, оскільки не може існувати як самостійний спосіб захисту цивільних прав. Лише визначення порядку користування майном між співвласниками або поділ майна, що є у спільній сумісній власності, між співвласниками є підставою для незалежного здійснення кожним із них обов”язку по утриманню цього майна та достатньою юридичною підставою укладення в добровільному порядку з відповідними підприємствами договорів щодо надання комунальних та інших послуг.
З таким висновком місцевого суду погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7). Власники квартири не визначили частки у праві спільної сумісної власності.
Відповідно до акту перевірки паспортного режиму від 24.12.2007 року у вказаній квартирі зареєстровані усі співвласники цієї квартири, однак фактично проживає один позивач ОСОБА_4.(а.с. 8).
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 не заперечує того факту, що інші співвласники не проживають з ним у квартирі.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції, що за відсутності поділу між співвласниками спільної сумісної власності на спільну часткову, заявлені позивачем вимоги є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке б призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Костопільського районного суду від 16 грудня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя підпис Ковальчук Н.М.
Судді : підпис Собіна І.М.
підпис Ковалевич С.П.
Згідно:Суддя-доповідач Ковальчук Н.М.