ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-2219-274/11
Головуючий у 1-й інстанції: Борсук В.О.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Чемеровецького районного суду Хмельницької області з позовом про визнання дії відповідача неправомірними та про стягнення з відповідача недоплаченого підвищення до пенсії у вигляді державної соціальної допомоги як дитині війни.
Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2011 року даний позов задоволено частково, а саме: зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області провести перерахунок пенсії позивачу із врахуванням підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням різниці, яка була виплачена, за період з 14 липня 2010 року по 14 січня 2011 року.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Таким чином, колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З огляду на матеріали справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень статей 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачі звернулися до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області про нарахування та виплату 30% надбавки до пенсії як дитині війни.
Відповідач здійснював виплати у меншому розмірі ніж передбачено Законом України "Про соціальний захист дітей війни .
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Враховуючи ст. 99 КАС України, позивачі мають право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідачем не здійснено. Всупереч положенням вищенаведеної норми права позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
В свою чергу, з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, що дає підстави зробити висновок про неправомірність виплати відповідачем щомісячного підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 10-рп-/2008 від 22.05.2008 р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності у відповідача обов’язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
На підставі наведеного, враховуючи положення ст. 195 КАС України та беручи до уваги надане суду апеляційної інстанції право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2011 року –без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає
Головуючий < Список > Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді < Список > Матохнюк Дмитро Борисович
< Список > Залімський Ігор Геннадійович
< Список >
< Список >