26.09.2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.09.2011 року                                                                                Справа № 2а-862/2011 р.

Суддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Котлярова І.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року позивачка звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що виплата відповідачем їй підвищення до пенсії у розміру меншому ніж встановлено Законом суперечить вимогам Конституції України. У зв’язку із чим, позивачка просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати відповідача виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 р. по дату винесення рішення та продовжити нарахування у майбутньому.

Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Також, в Державному бюджеті на 2011 рік не передбачено фінансування виплат підвищення до пенсії “дітям війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалою Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 26.08.2011 року вимоги позивачки щодо здійснення перерахунку за період з 01.01.2006 року по 22.02.2011 року були залишені без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що відповідачем у своєму запереченні не оспорюється.

Позивачка зверталась до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак у такому перерахунку їй було відмовлено (а.с. 14).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 70 Закону України “Про Державний бюджет на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 року встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

З 2011 року дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у частині розміру підвищення до пенсії, виплачуваного особам, які мають правовий статус “дитина війни”, тобто 30% мінімальної пенсії за віком не зупинялась. Законом України від 14.06.2011 № 3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прикінцеві положення останнього Закону доповнені пунктом 4, за яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України,  виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання цього закону 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка, відповідно до п. 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно правових актів та набрання ними чинності»від 10.06.1997 р. № 503/97,  набрала чинності 23.07.2011 року. Зазначеною постановою Кабінетом Міністрів України було встановлено розміри підвищення до пенсії, що виплачуються дітям війни, тобто виплата позивачці підвищення до пенсії, у розмірах, встановлених ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” повинна здійснюватись по 22.07.2011 року включно.

Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, повинні здійснюватися відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 23.02.2011 року по 22.07.2011 року. Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачці підвищення до пенсії у встановленому діючим законодавством розмірі у зазначений період.

Враховуючи, що позивачці з 01.01.2011 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 23.02.2011 року по 22.07.2011 року відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

Що стосується вимог позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу у розмірі 300 гривень, то суд зазначає наступне.

Порядок стягнення судових витрат на правову допомогу, визначений ст. 90 КАС України, за приписами якої витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони,  крім  випадків  надання  безоплатної  правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат  на  правову  допомогу встановлюється законом.

До набрання чинності таким законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу відповідно до п. 2 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення КАСУ встановлено постановою КМУ від 27.04.2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, за приписами якої якщо компенсація сплачується за рахунок держави, то така компенсація не повинна перевищувати 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день особи, яка надавала правову допомогу. Позивачем під час розгляду справи у суді не надано розрахунку витрат на правову допомогу відповідно до наданих вимог. В матеріалах справи відсутні підтвердження, що представник позивача приймав участь у справі в судових засіданнях.

За таких обставин, суд  вважає, що вимоги позивачки щодо стягнення на її користь витрат на правову допомогу у сумі 300 гривень не підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивачки щодо зобов’язання відповідача утриматись від самостійного відходу від встановленого судом порядку нарахування пенсії, то вимогами КАС України не передбачено такого виду захисту прав. Крім того, з урахуванням вимог частини 1 статті 2  КАС України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому виконувати які-небудь дії або утриматись від їх виконання є безпідставним.  Тому, вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачкою, присуджуються їй відповідно до задоволених вимог, а відповідачу —відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тобто, з Державного бюджету України  на користь  позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідскому районі м.Луганська щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 23.02.2011 року по 22.07.2011року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з 23.02.2011 року по 22.07.2011 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

В іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також  прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти  днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ                                                                                                                                   І.Ю.КОТЛЯРОВА