ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2012 року Справа № 22/5005/14777/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю: старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Киричок О.В.( посвідчення № 112 від 12.07.10 р.)
за участю представників сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: ОСОБА_1.( дов. № юр-999/д від 16.11.11 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 р. у справі № 22/5005/14777/2011
за позовом В.о. прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ
до Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” м. Київ
про внесення змін до договору від 27.07.2005 р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 17.11.2011 р. у справі № 22/5005/14777/2011, яке підписано 28.11.2011 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Пуппо Л.Д.), задоволено позов в.о. прокурора Баглійського району м.Дніпродзержинська, пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" м.Київ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.07.2005 р.
Вказаним рішенням змінено пункт 4.1 договору оренди земельної ділянки від 27.07.2005 р. (державна реєстрація № 02532 від 05.08.2005 p.), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" м. Київ викладено його в наступній редакції:
"п.4.1 Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні п'ятикратного земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України."
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення по даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору в позові.
Скаржник вважає, що господарським судом не досліджено та не надано належну оцінку поданим сторонами, зокрема, ПАТ "Укрнафта" доказам. При прийнятті рішення судом порушено та невірно застосовано норми матеріального права, а саме : ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі"; а також норм процесуального права, а саме: ст.ст. 1,15,17, п.п.1-1, ч. 1 ст. 80 та п.6 ч.З ст. 104 ГПК України, що призвело не неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.
В доповненні до апеляційної скарги відповідач зазначає, що ПАТ "Укрнафта", як добросовісний Орендар, жодним чином не порушив умов Договору, а отже і прав Орендодавця, у зв'язку з чим у позивача не було підстав для звернення останнього до суду.
Особа, яка подала скаргу, вказує, що судом не було враховано того факту, що ПАТ "Укрнафта" здійснило перерахунок розміру орендної плати з урахуванням вимог законодавства, та з 2008 р. замість 2,5 % від НГО почало сплачувати 3 % від НГО. Зазначене підтверджується відповідними податковими деклараціями, що були надані суду.
Крім того, відповідач зазначає, що він жодним чином не ухилявся від внесення змін до договору, однак судом проігноровано факт порушення позивачем процедури внесення змін до договорів, що є обов'язковою для виконання в силу вимог законодавства.
Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Тобто, пропозиція про внесення змін до договору повинна передувати поданню позовної заяви до суду.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, так як вважає, що рішення прийнято з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки ПАТ "Укрнафта" зареєстровано та розташовано в м. Києві, тому спір повинен був розглядатися господарським судом м. Києва.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про поважні причини неявки. Неявка позивача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.
Прокурор заперечував проти апеляційної скарги з підстав, вказаних в позовній заяві.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника прокуратури та відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та ВАТ "Укрнафта" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 27.07.2005 р.
Згідно з пунктом п. 1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 1Б, згідно з планом земельної ділянки, що додається.
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 24.06.2005 р. № 569-19/ІУ (п.1.2)
Відповідно п.2.1 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6983 га для розміщення автозаправної станції № 2.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору становила 740 921,89 грн. (п.2.2)
Договір укладено строком на десять років, (п.3.1)
Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 18523,20 грн., без ПДВ, на рік, що становить 1543,60 грн., без ПДВ, на місяць і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого подаються Орендарю додатково в письмовій формі.
Відповідно до п.4.3 орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового податкового (звітного) періоду.
Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; інших випадках, передбачених законодавчими актами України, (п. 4.4)
За умовами договору орендодавець має право вимагати збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 4.4 цього договору, (п.9.2.3).
Відповідно до п. 12.1 зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 р. в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 р.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та
господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ X Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку, п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства".
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам - як раніше чинної ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в новій редакції), так і положенням п.288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 34 статті 26, частини другої статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.
Дніпродзержинською міською радою було прийнято рішення № 116-08/УІ від 27.05.2011 р. «Про плату за землю", відповідно до якого було вирішено встановити єдині коефіцієнти, що застосовуються до розрахунку річної орендної плати у співвідношенні до земельного податку, а саме : мінімальний -3, максимальний - 5.
Згідно з додатком до рішення міської ради від 27.05.2011 р. № 116-08/УІ "Про плату за землю", коефіцієнт, що застосовується для розрахунку річної орендної плати за землю визначається відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, в даному випадку для земель, які відносяться до підрозділу 03.07 торгівля (посередництво в торгівлі) пальним, паливом, спеціалізована торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями застосовується коефіцієнт 5.
Позивачем на адресу відповідача направлялися листи № 01-14 вих/6 від 22.07.2011 р. та № 01-09 вих/2/409 з пропозицією укладання додаткових угод до спірного договору.
У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)", зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення
прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Крім того, слід враховувати, що в силу ст.4 ГК України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.
Статтею ЗО Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у випадках, встановлених договором, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 р. у справі № 22/5005/14777/2011 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О.Лотоцька
О.С. Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
12.01.2012 р.