Справа № 2-783/08

РІШЕННЯ

Іменем  України

 

               21 лютого 2008 року     Індустріальний районний суд м.

Дніпропетровська

у складі:

головуючого

судді                                                                        

Чебикіна В.П.

при

секретарі                                                                      

     Олексенко М.В.

за участю

адвоката                                                                 

ОСОБА_1.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.

Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_2до Територіальної

громади в особі виконкому Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради

“Про визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно”, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

              У лютому 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом про

визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно, посилаючись на

те, що рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради від 31.12.1945 року

батькові її чоловіка ОСОБА_3- ОСОБА_4було

надано земельну ділянку під індивідуальне житлобудівництво по АДРЕСА_1, що у даний час

перенумерована на АДРЕСА_1. На виділеній земельній ділянці

батьки її чоловіка ОСОБА_4і ОСОБА_5побудували

житловий будинок А-1, будівництво якого завершили в 1946 році. Після смерті

ОСОБА_4, який раптово помер будучи у відрядженні в Башкирії в

1948 році, ОСОБА_5прийняла спадщину після смерті чоловіка

шляхом фактичного вступу у володіння майном, оскільки  на день смерті

спадкодавця   проживала і була прописана в побудованому будинку А-1. У 1955

році ОСОБА_5зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 і змінила прізвище на ОСОБА_5. ОСОБА_7.  померІНФОРМАЦІЯ_1. У 1959 році вона (позивачка) зареєструвала шлюб  з ОСОБА_3і змінила своє дівоче прізвище на ОСОБА_5. Усі разом вони

проживали у домоволодінні АДРЕСА_1. У період спільного життя вони з чоловіком  перебудували сарай у житловий будинок Б-1, до якого зробили прибудови Б'-1, б, сараї -В і Г, туалети -Д і Ж, душ -Е, погріб -З і інші споруди № 1-7, І, ІІ, ІІІ. У серпні 1997 року померла мати її

чоловіка ОСОБА_5, та після її смерті ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу у володіння і керування

самовільно побудованим спадкоємним будинком А-1, оскільки проживав і був

прописаний у домоволодінні АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 її (позивачки)  чоловік ОСОБА_3, та

після його смерті вона прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння і

керування всім спадкоємним майном, а саме: домоволодіннямАДРЕСА_1, оскільки проживає і зареєстрована в ньому. У зв'язку з тим, що всі будівлі в домоволодінні АДРЕСА_1є самовільними, тому вона звернулася в ГлавАПУ, де їй було

надано висновок щодо згоди на оформлення на її ім'я правовстановлюючих

документів на самовільно побудовані житлові будинки А-1, Б-1, господарські

будівлі і споруди на земельній ділянці домоволодінняАДРЕСА_1за умови погодження власників суміжних домоволодінь НОМЕР_1і НОМЕР_2. Враховуючи викладене та у зв'язку з необхідністю приведення у порядок

правовстановлюючих документів у відповідності до діючого законодавства, просить

визнати за нею право власності на самочинно побудоване домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з житлових будинків А-1 і Б-1, сараїв -В і Г, туалетів -Д і Ж, душу -Е, погреба -З і інших споруджень №1-7, І, ІІ, ІІІ.

              У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та

просила суд їх задовольнити.

              Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала

проти задоволення позову та просив суд постановити рішення згідно діючого

законодавства.

             Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,

вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

             У судовому засіданні встановлено, що рішенням виконкому Амур-

Нижньодніпровської райради від 31.12.1945 року батькові її чоловіка ОСОБА_3- ОСОБА_4було надано земельну ділянку під індивідуальне житлобудівництво поАДРЕСА_1(а.с 5). На підстава рішення виконкому Індустріальної райради № 338 від 10.06.1977 року поштова адреса була змінена: АДРЕСА_1(а.с 9)

              У судовому засіданні позивачка пояснила, що на виділеній

земельній ділянці батьки її чоловіка ОСОБА_4і ОСОБА_5

побудували житловий будинок А-1, будівництво якого завершили в 1946

році. Після смерті ОСОБА_4, який раптово помер будучи у

відрядженні в Башкирії в 1948 році, ОСОБА_5прийняла спадщину

після смерті чоловіка шляхом фактичного вступу у володіння майном, оскільки  на

день смерті ОСОБА_5  проживала і була прописана в побудованому будинку А-1.

У 1955 році ОСОБА_5зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 і змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с 28). ОСОБА_6померІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с 29). У 1959 році вона (позивачка)

зареєструвала шлюб  з ОСОБА_3і змінила своє дівоче

прізвище на ОСОБА_5 (а.с 27). Усі разом вони проживали у домоволодінні АДРЕСА_1. У період спільного життя вони з чоловіком  перешикували сарай у житловий будинок Б-1, до якого зробили прибудови Б'-1, б, сараї -В і Г, туалети -Д і Ж, душ -Е, погріб -З і інші

споруди № 1-7, І, ІІ, ІІІ.  У серпні 1997 року померла ОСОБА_5(а.с 30), та після її смерті ОСОБА_3прийняв спадщину шляхом фактичного вступу у володіння і керування самовільно

побудованим спадкоємним будинком А-1, оскільки проживав і був прописаний у

домоволодінні АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3(а.с 30), та після його смерті вона

(позивачка) прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння і керування

всім спадкоємним майном, а саме: АДРЕСА_1, оскільки проживає і зареєстрована в ньому.

              Реєстрація та проживання ОСОБА_2 ., ОСОБА_6., ОСОБА_5. у домоволодінніАДРЕСА_1 підтверджується копією домової книги. (а.с 31-37)             

              Згідно висновку Головного архітектурно-планувального управління

Дніпропетровської міської ради № 3/3330 від 27.09.2004 року оформлення

правовстановлюючих документів на самовільно збудовані житлові будинки А-1, Б-1,

господарські будівлі і споруди на земельній ділянці домоволодінняАДРЕСА_1можливе за умови отримання узгодження 

власників суміжних домоволодінь НОМЕР_1і № НОМЕР_2 поАДРЕСА_1, щодо

розміщення  гаражу  та перенесення убиральні Ж. (а.с 16) Згідно розписок

ОСОБА_7., ОСОБА_8. (власників  домоволодіння № НОМЕР_2 поАДРЕСА_1

АДРЕСА_1) та ОСОБА_9. (власника домоволодіння НОМЕР_1поАДРЕСА_1

АДРЕСА_1), вони не заперечують проти узаконення самовільно збудованих

будинків та споруд  у домоволодіння № 108 поАДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську (а.с 40, 41, 42).

              Відповідно до технічного висновку  ТОВ “Стройкомплекс” загальні

несучі конструкції  обстежених будов знаходяться у задовільному стані,

відповідають будівельним нормам та придатні до подальшої експлуатації. (а.с

18-22)

              При будівництві зазначених будинків і споруд не були порушені чиї-

небудь права та охоронювані законом інтереси.

              Визнання права власності на самочинно збудовані прибудови

позивачці необхідно у зв'язку з приведенням у порядок правовстановлюючих

документів у відповідності до діючого законодавства.

              У відповідності з п. 2 ст. 331 ЦК України право власності на

новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та

проведення Державіної реєстрації. Право власності також виникає у разі

переробки речі, відповідно до ст.. 332 УК України. 

              У відповідності з п. 5 ст. 376 ЦК України за вимогою власника

земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно,

яке самовільно збудоване на земельній ділянці, якщо при цьому не порушуються

права інших осіб.

              У відповідності з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом

або за законом має право прийняти його або не прийняти його. Спадкоємець, який

постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини,

вважається таким, що прийняв спадщину.

              З урахуванням викладеного, суд вважає можливим визнати за

позивачкою право власності на самочинно побудоване домоволодіння поАДРЕСА_1

АДРЕСА_1 , що складається з житлових будинків А-1 і Б-1, сараїв -В і Г, туалетів -Д і Ж, душу -Е, погреба -З і інших споруджень №1-7, І, ІІ, ІІІ.

              На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 88,

169, 197, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. ст. 331 п. 1, 332, 375,  п. 5

ст. 376, 1268 ЦК України, суд -

 

ВИРІШИВ:

 

               Позовні вимоги ОСОБА_2  задовольнити.

                Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно побудоване домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з житлових будинків А-1 і Б-1, сараїв -В і Г, туалетів -Д і Ж, душу -Е, погреба -З і інших споруджень №1-7, І, ІІ, ІІІ.

              Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом

подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    

 

Суддя:                                                                     В.П.

Чебикін