2

 

                                                                               

 Справа № 2-871/08                            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е НЕ М   У К Р А Ї Н И

 

28  березня  2008

року                                                                           

        м. Дніпропетровськ

 

Індустріальний   районний   суд  м. Дніпропетровська у складі: головуючого

судді       Грищенко В. М.,  при секретарі Демченко О. Г., розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу

за  позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -

Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення часток у

спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування

за законом, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

В  лютому 2008 року позивачка ОСОБА_1. звернулася до Індустріального

районного суду м. Дніпропетровська  з позовною заявою  до відповідачів  про 

визначення   частки у  спільній сумісній  власності.  В обґрунтування своїх 

позовних вимог позивач в позовній заяві і в ході судового засідання  посилався

на те, що  їй, відповідачам  та чоловіку позивачки  ОСОБА_5на праві спільної сумісної власності належить приватизована

квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1чоловік позивачки ОСОБА_5.  помер.  Після його смерті відкрилася спадщина на належну їм частину квартири АДРЕСА_1.  Єдиними спадкоємцями першої черги є  позивачка по справі.  

Шоста державна нотаріальна контора відмовилася видати  позивачу свідоцтво про

право на спадщину в порядку спадкування за законом, оскільки в свідоцтві про

право власності на житло, яке  видане 22.07.1998 року управлінням житлового

господарства Дніпропетровської міської Ради право власності на квартиру

визначено, як спільна сумісна власність.    Просив   визнати, що  розмір часток

у праві спільної сумісної  власності в АДРЕСА_1між власниками є рівними і становить за  ОСОБА_5. (померлим)  1/5 частину, за  ОСОБА_1. 1/5 частину квартири, за ОСОБА_2. - 1/5 частини квартири, за ОСОБА_4. - 1/5 частина квартири та за ОСОБА_3. - 1/5 частину квартири. Також позивачка просила визнати за нею право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_5 у порядку спадкування за законом.

      В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному

обсязі і,  посилаючись на обставини, викладені в позові, просила позов

задовольнити.

Суд,  заслухавши  позивача, відповідачів  вивчивши матеріали справи,  вважає,

що   позов  підлягає частковому задоволенню   з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, 

відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 липня 1998 року, 

виданого управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської Ради,

квартираАДРЕСА_1, загальною площею 63,7 кв. м. належить на праві спільної сумісної власності    ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3.

Згідно до ст. 368 ЦК України ,  спільна власність двох або більше осіб без

визначення часток кожного із них у праві власності є спільною сумісною

власністю.

Згідно до ст. 370 ЦК України  у разі виділу частки із майна, що є у спільній

сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві

спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю

між ними, законом або рішенням суду. 

  ОСОБА_5помер ІНФОРМАЦІЯ_1і здійснити виділ

частки не можливо.

Як показала в судовому засіданні позивач, після смерті чоловіка  вона  прийняла

спадщину  відповідно до ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом

із спадкоємцем на час відкриття спадщини. В  даний час вона   звернулась з 

заявою  до Шостої дніпропетровської  державної нотаріальної контори  за

отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом.    Однак Шоста

дніпропетровська  державна нотаріальна контора  відмовила в видачі свідоцтва

про право  на спадщину в порядку спадкування за законом,  оскільки в свідоцтві

про право власності на житло право власності на квартиру АДРЕСА_1визначено, як спільна сумісна власність, що

підтверджується листом Шостої державної нотаріальної контори.  

Відповідно до п.224  Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій

нотаріусами України,   нотаріус може видати свідоцтво  про право на спадщину за

законом  після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише

після  виділення  ( визначення)  частки померлого у спільному майні.

Відповідно до   ч.1 ст.1226 ЦК України   частка у праві спільної сумісної

власності спадкується на загальних підставах.

При таких обставинах суд вважає за можливим   визначити за ОСОБА_5- 1/5 частини квартири,  за   ОСОБА_1- 1/5 частини квартири, за ОСОБА_4- 1/5 частина квартири  та за ОСОБА_3- 1/5 частини квартири, за ОСОБА_2- 1/5 частина квартири.

 Згідно до ст.11 ЦПК України  суд розглядає цивільну справу не інакше як за

зверненням фізичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням

часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

 Керуючись ст. ст. 356, 368,370,1226  ЦК України ,  ст.ст.11, 15, 30, 60,212-

215, 356  ЦПК України, суд -

 

В И Р І Ш И В:

 

Позов   ОСОБА_1задовольнити частково.

Визначити розмір часток на праві спільної сумісної власності в квартиріАДРЕСА_1: за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_5- 1/5 частина квартири,  ОСОБА_1- 1/5 частина квартири,  за ОСОБА_4- 1/5 частина, за ОСОБА_3та за ОСОБА_2 - 1/5 частина квартири, право спільної сумісної власності на квартиру припиняється і  квартира належить співвласникам на праві спільної часткової власності.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області

через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня

проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне

оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня

проголошення рішення.

 

 

 

       

  Суддя

:                                                                              

                      В. М. Грищенко