ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

12.01.2012                                                             Справа  № 5008/1542/2011

 9/5008/1542/2011   336/2012

          за позовом публічного акціонерного товариства „Єнні Фудз”, м. Одеса

          до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Виноградів

                                                                                          Суддя Г.Й. Бобрик

 Представники:

від позивача –не з"явився

від відповідача - не з"явився

За заявою відповідача суд здійснював фіксацію судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство „Єнні Фудз”, м. Одеса, заявило позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Виноградів, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.11.11, просить суд стягнути з відповідача суму  29 179,18  грн., з них 25 508, 76 грн. –основний борг, 1 960, 68 грн. - пеня, 1 265,56 грн. - інфляційні витрати, 448,48 грн. - 3 % річних.

Відповідач, повторно заявив клопотання від 04.01.2012 про проведення звукозапису, яке є безпідставним з огляду на те, що відповідач вже заявляв таке клопотання і суд його задоволив.

Відповідач подав заяву від 04.01.2012 про відвід судді Бобрик Г.Й. у зв’язку з тим, що суддя повернула зустрічний позов без розгляду. Про розгляд даної заяви винесено ухвалу, яку оголошено в засіданні та надіслано відповідачу.

Відповідач усно та в письмових поясненнях від 11.01. 2012 стверджує, що отриманий від позивача товар по накладній  № 7345 від 27.12.2010 ним оплачено платіжними дорученнями № 0009 від 18.02.2011, № 0152 від 11.05.2011, квитанцією № 98136 від 24.05.2011 р., квитанцією № 24285 від 15.03.2011р., копії яких долучено до пояснень.

В даних поясненнях відповідач також просить суд стягнути з позивача на його користь суму 18 336,62 грн., що становить вартість неоплаченого бонусу в розмірі 7 % від суми викупленого товару, який передбачено п.6.6 в додатку № 2 до договору № 55/09-д від 16.12.2009 р..

Позивач, подав заяву від 11.01.2012 про долучення до матеріалів справи копії витягу, протоколу зборів, статуту товариства та акту звірки взаємних розрахунків про постачання товару та його оплату відповідачем упродовж періоду 01.12.2009 по 31.12.2011.

Заява позивача судом задоволена.

Позивач в поясненнях на заперечення відповідача від 11.01.2012, вказує, що приватне акціонерне товариство „Єнні Фудз” є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства „Одесахарчокомбінат”, який уклав договір та поставляв товар відповідачеві. Рішенням загальних зборів акціонерів відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008 р., відкрите акціонерне товариство визначено публічним акціонерним товариством.

Позивач зазначив, що зміна назви позивача ВАТ „Одесахарчокомбінат” на ПАТ „Єнні Фудз” відбулась 20.05.2011 і не перешкоджала погашенню заборгованості відповідачем. Строк оплати товару сплинув 25.01.2011, а тому відповідач мав змогу сплатити товар до 01 липня 2011 р. або після отримання претензій.

Кошти сплачені відповідачем платіжними дорученнями № 0009 від 18.02.2011, № 0152 від 11.05.2011, квитанцією № 98136 від 24.05.2011 р., квитанцією № 24285 від 15.03.2011р., отримані та зараховані в оплату відповідачеві за попередні поставки партій товару, що відображено в акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2009 по 31.12 .2011, в якому відображені всі партії поставленого товару та платежі відповідача.

В засіданні суду 11.01.2012 року, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, за згодою сторін оголошувалась перерва до 12.01.2012 р. до 10:00 год.

          У судовому засіданні, представникам сторін повідомлено про дату і час наступного судового засідання.

          Після перерви 12.01.2012 р. на 10:00 год. представники сторін в засіданні суду не з”явились, про причини неприбуття суд не повідомили

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ :  

          Відповідно до договору № 55/09-д від 16.12.2009 р., про діяльність в якості дистриб’ютора, укладеного відкритим акціонерним товариством „Одесахарчокомбінат” та відповідачем по справі - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, відповідач отримував товари, які згідно з умовами п. 3.3.1 договору зобов’язаний був прийняти та оплатити на умовах визначених даним договором.

Додатком № 1 до Договору № 55/09-д від 16.12.2009 р. в п. 2 сторони погодили оплату товару з відстроченням платежу упродовж 30 календарних днів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав по видатковій накладній № 7345 від 27.12.2010 товар на суму 25 508, 76 грн..

Про факт укладення договору № 55/09-д від 16.12.2009 р. з ВАТ „Одесахарчокомбінат” та отримання товару по спірній накладній відповідач не заперечує.

Внаслідок неоплати відповідачем отриманого по спірній накладній партії товару утворився борг, який позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року     № 435-IV зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

ВАТ „Одесахарчокомбінат” (постачальник товару) 27.04.2011 р. та позивач по справі ПАТ „Єнні Фудз” у серпні 2011 з метою досудового врегулювання спору направляли відповідачу претензії, в яких просили погасити заборгованість в добровільному порядку. Проте, заборгованість в повному обсязі відповідач не погасив.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної  облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.               

За невиконання умов п. 2 додатку № 1 до Договору № 55/09-д від 16.12.2009 р. стосовно оплати товару з відстроченням платежу упродовж 30 календарних днів, позивач на підставі п. 8.2 Договору просить суд стягнути пеню в розмірі 1 960, 68 грн. за період прострочення з 26 січня по 30 червень 2011р..

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми.

Згідно розрахунків позивача сума інфляційних витрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення платежу з 26 січня по 30 червня 2011р. від суми боргу складає 1 265,56 грн., а три проценти річних від простроченої суми складають 448,48 грн..

Розрахунки сум пені, інфляційних та трьох відсотків річних містяться в матеріалах справи.

Зважаючи на факт отримання відповідачем товару по спірній накладній,  відсутність відповіді на претензії товариства, відсутність доказів дотримання відповідачем умов Договору № 55/09-д від 16.12.2009 р. з додатками до нього, щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми 25 508, 76 грн. –основного боргу, 1 960, 68 грн. - пені, 1 265,56 грн. –інфляційних витрат, 448,48 грн. - 3 % річних є законними, обґрунтованими матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.     

Доводи відповідача про те, що отриманий ним товар згідно накладної        № 7345 від 27.12.2010 оплачений платіжними дорученнями № 0009 від 18.02.2011, № 0152 від 11.05.2011, квитанцією № 98136 від 24.05.2011 р., квитанцією № 24285 від 15.03.2011р. суд відхиляє так, як у вищезгаданих платіжних документах  в графі " призначення платежу", не зазначено, що кошти перераховані саме за товар отриманий згідно накладної № 7345 від 27.12.2010. Поза як відповідач отримав від позивача кілька партій товару, то кошти сплачені за даними платіжними документами, позивач зарахував в рахунок оплати попердньо поставленого товару.

Про отримання даних коштів та зарахування їх в рахунок погашення заборгованості попередньо поставленого товару свідчить акт звірки взаємних розрахунків, наданий позивачем за період з 01.12.2009 по 31.12 .2011.

Щодо прохання відповідача, про стягнення з позивача на його користь вартість неоплаченого бонусу в розмірі 7 % від суми викупленого товару, що становить 18 336,62 грн., викладеного в запереченні від 11.01.2012, то відповідач вправі звернутися з даною вимогою в окремому позовному провадженні.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 509, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193, 222, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Єнні Фудз”, вул. Бугаївська 3, м. Одесса ( код 00374156 ) суму  29 179,18  грн., ( з них 25 508, 76 грн. – основний борг, 1 960, 68 грн. - пеня,             1 265,56 грн. - інфляційні витрати, 448,48 грн. - 3 % річних) та суму 527,70 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.   

Суддя                                                                                                Г.Й.Бобрик

  Рішення підписано 16.01.2012 р.