Головуючий у I інстанції: Прачук Л.І. Справа № 22-а-2297/08
Радивилівський районний суд Рівненської області ряд. стат. звіту № 48
№ 2-а-15/07
Суддя-доповідач: Онишкевич Т.В.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого-судді - Онишкевича Т.В.,
суддів - Улицького В.З., Багрія В.М.,
при секретарі - Гідеї К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 28 вересня 2007 року у справі № 2-а-15/07 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Радивилівської районної ради Рівненської області про визнання рішення протиправним та його скасування,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому просили визнати протиправними дії голови Радивилівської районної ради Рівненської області (далі - Радивилівської райради) ОСОБА_4 з приводу внесення на обговорення та голосування на десятій позачерговій сесії проекту рішення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 “Про суспіль-політичну ситуацію в Україні”, а також визнати протиправним і скасувати рішення Радивилівської райради № 109 від 11 квітня 2007 “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні”.
Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 28 вересня 2007 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 було задоволено частково та визнано факт порушення регламенту Радивилівської райради від 22 червня 2006 року № 9 депутатами районної ради при внесенні пропозиції про включення до порядку денного позачергової сесії районної ради від 11 квітня 2007 року питання “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні”, а у задоволенні інших позовних вимог було відмовлено за безпідставністю. Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що при внесенні пропозиції про доповнення до порядку денного десятої позачергової сесії Радивилівської районної ради Рівненської області питанням “Про звернення депутатів районної ради у зв'язку із суспільно-політичною ситуацією” депутатами ОСОБА_5, ОСОБА_6 було порушено п. 2.16 регламенту Радивилівської райради. Однак, за включення даного питання до порядку денного проголосувало 39 депутатів - більше половини депутатів від загального складу ради - і воно було включене у порядок денний сесії Радивилівської райради у відповідності до вимог п. 2.17 регламенту. З огляду на те, що регламентом Радивилівської райради не передбачено строк та порядок внесення проектів рішень на позачерговій сесії, суд першої інстанції вважав за можливе застосування аналогії права. При цьому він прийшов до висновку, що головою Радивилівської райради ОСОБА_4 не було допущено порушень вимог п. 3.5. та п. 3.6. регламенту Радивилівської райради. Оскільки депутати брали участь у обговоренні вказаного звернення і за прийняття рішення № 109 від 11 квітня 2007 року “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні” проголосувало 37 депутатів із обраних 63 депутатів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстав для визнання цього рішення протиправним немає, оскільки воно є рішенням колегіального органу, і виражає волю більшості депутатів ради. Оскільки регламент Радивилівської райради є внутрішнім процедурним документом, який визначає порядок роботи сесії ради, а позивачі не довели, що оскаржуване рішення порушує якісь конкретні правові норми, тому дане рішення не можна вважати протиправним.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на той факт, що позивачі мали можливість висловити свою думку та проголосувати відповідно до їх внутрішніх переконань, а п. 3.16. регламенту передбачає у виняткових випадках можливість винесення питання на пленарне засідання без підготовки його у відповідних комісіях.
Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. При оскарженні зазначеного рішення суду першої інстанції апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що оскільки судом визнано факт порушення регламенту Радивилівської райради при включенні до порядку денного позачергової сесії питання “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні” та проекту рішення по цьому питанні, то рішення Радивилівської райради № 109 від 11.04.2004 року, яке прийняте з порушенням регламенту, не може бути чинним і підлягає скасуванню.
При цьому він вважає, що оскільки регламент прийнятий на основі Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, то рішення, прийняті з його порушенням, не відповідають і вимогам зазначених нормативних актів.
Крім того, звертає увагу на те, що відповідно до п.3.5. регламенту головуючий на засіданні ради зобов'язаний забезпечувати його дотримання всіма присутніми, а з урахуванням встановлення судом факту порушення регламенту це спростовує висновок суду про відсутність у діях голови ради ОСОБА_4 порушень.
Просить оскаржувану постанову суду в частині відмови у задоволенні його позову скасувати та прийняти нову про повне задоволення його позовних вимог.
Апелянт ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підтримала повністю, давши пояснення, аналогічні до викладеного у самій скарзі. Додатково свої вимоги аргументував тим, що включення питання “Про звернення депутатів районної ради у зв'язку із суспільно-політичною ситуацією” із порушенням вимог регламенту не дало йому можливість у повній мірі підготуватися до його розгляду.
Інші особи, що беруть участь у справі, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача та апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Аналізуючи та оцінюючи висновки суду першої інстанції у контексті доводів апелянта, викладених у поданій апеляційній скарзі, колегія суддів виходить з таких міркувань.
Відповідно до вимог статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом, депутати Радивилівської райради ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 покликалися на те, що при прийнятті Радивилівською райрадою рішення № 109 від 11 квітня 2007 року “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні” було порушено їх права та позбавлено можливості належним чином виконати свій громадянський та депутатський обов'язок щодо участі в управлінні державними справами. При цьому вони аргументували свої вимоги порушенням ст. 34 Конституції України, якою гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, та ст. 38 Конституції України, якою передбачено право громадян на участь в управлінні державними справами, вільно обирати та бути обраними до органів влади та органів місцевого самоврядування. Крім того, звертали увагу суду першої інстанції на порушення ст. 49 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до положень якої депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворених нею органів, несе обов'язки перед виборцями, виконує їх доручення.
Разом із тим, права депутата місцевої ради у раді та її органах визначені у статті 19 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, де зазначено, що він користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Крім того, депутат місцевої ради має право:
1) обирати і бути обраним до органів відповідної ради;
2) офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;
3) пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;
4) вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
5) вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю;
6) вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;
7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;
8) порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;
9) брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;
10) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;
11) порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;
12) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;
13) ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування;
14) оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення;
15) об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.
Порядок реалізації зазначених прав депутатів місцевих рад визначається цим Законом, іншими законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також регламентом відповідної ради
Судом першої інстанції безспірно встановлено той факт, що позивачі 11 квітня 2007 року приймали участь у пленарному засіданні позачергової сесії Радивилівської райради, мали можливість вільно висловлювати свою позицію і брати участь у голосуванні при прийнятті відповідних рішень Радивилівською райрадою. Самими позивачами не зазначено у чому конкретно проявилися порушення їх прав, як депутатів та громадян, при прийнятті Радивилівською райрадою оскаржуваного ними рішення. З огляду на наведене колегія суддів приходить до переконання, що формальне порушення порядку включення питання до порядку денного Радивилівської райради саме по собі не призвело до порушення права, свободи чи інтереси позивачів у сфері публічно-правових відносин.
Положення статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” регламентують порядок прийняття актів органами та посадовими особами місцевого самоврядування і передбачають, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим або таємним голосуванням. Акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Оскільки у ході судового розгляду не було встановлено факту невідповідності оскаржуваного рішення Радивилівської райради Конституції або законам України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного позивачами рішення Радивилівської райради протиправним, так як формальне порушення вимог регламенту Радивилівської райради при включенні питання у порядок денний не суперечить передбаченому законом порядку прийняття рішення ради на пленарному засіданні, а відтак не ставить під сумнів законність волевиявлення більшості депутатів при прийнятті такого рішення і не може служити підставою для задоволення позовних вимог позивачів про визнання рішення протиправним та його скасування.
Згідно із положеннями ч. 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до положень статті 163 КАС України встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався, викладаються у мотивувальній частині постанови, а у резолютивній частині зазначається висновок суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково, висновок суду по суті вимог, розподіл судових витрат, інші правові наслідками ухваленого рішення, а також строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Поряд із цим, частково задовольняючи позов, суд першої інстанції у резолютивній частині зазначив про встановлення факту порушення регламенту Радивилівської райради від 22 червня 2006 року № 9 депутатами районної ради при внесенні пропозиції про включення до порядку денного позачергової сесії районної ради від 11 квітня 2007 року питання “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні”, хоча такої позовної вимоги позивачі у своїй позовній заяві не ставили. У задоволенні заявлених належним чином позовних вимог було відмовлено за безпідставністю.
На підставі наведеного колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання про допущення судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону, оскільки висновок про встановлення факту порушення регламенту Радивилівської райради від 22 червня 2006 року № 9 депутатами районної ради при внесенні пропозиції про включення до порядку денного позачергової сесії районної ради від 11 квітня 2007 року питання “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні” разом із посиланням на відповідні докази та правову оцінку такому факту слід було викласти не у резолютивній, а у мотивувальній частині постанови суду.
З огляду на наведене колегія суддів вважає за необхідне на підставі положень статті 195 КАС України вийти за межі доводів апеляційної скарги та змінити оскаржувану постанову суду першої інстанції, виключивши з її резолютивної частини покликання на визнання факту порушення регламенту Радивилівської райради від 22 червня 2006 року № 9 депутатами районної ради при внесенні пропозиції про включення до порядку денного позачергової сесії районної ради від 11 квітня 2007 року питання “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні”, залишивши у решті оскаржувану постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 28 вересня 2007 року у справі № 2-а-15/07 без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201 п.1, 205, 207 КАС України колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 28 вересня 2007 року у справі № 2-а-15/07 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Радивилівської районної ради Рівненської області про визнання рішення протиправним та його скасування.
Виключити з резолютивної частини постанови Радивилівського районного суду Рівненської області від 28 вересня 2007 року у справі № 2-а-15/07 покликання на визнання факту порушення регламенту Радивилівської райради від 22 червня 2006 року № 9 депутатами районної ради при внесенні пропозиції про включення до порядку денного позачергової сесії районної ради від 11 квітня 2007 року питання “Про суспільно-політичну ситуацію в Україні”.
У решті оскаржувану постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.В.Онишкевич
Судді В.М.Багрій
В.З.Улицький