УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий у 1-й інст. Подлісна І.М. Рядок статзвіту № 47
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Справа № 22-а-509/08 (22-а-3296/07)
Справа № 2-а-224/07
01 квітня 2008 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого - судді Довгополова О.М.
суддів: Носа С.П., Яворського І.О.
при секретарі Федуніву Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 травня 2007 року, -
встановила:
Оскаржуваною постановою задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов»язання Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області повернути з держбюджету сплачені 28.12.2006. кошти в сумі 2851,70 грн. на рахунок позивачки.
Постанову суду першої інстанції оскаржив начальник Управління ПФУ в м.Тернополі через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, так як позивачем не надано суду довідок про право власності на квартири, де вона проживала і була власником до придбання останньої квартири в АДРЕСА_1 та робиться покликання на ст.11 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» як на підставу для задоволення апеляційної скарги. Тому апелянт з урахуванням наведених аргументів просить рішення суду скасувати, задоволивши апеляційну скаргу.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 27.12.2006. придбала квартиру в АДРЕСА_1 та при цьому сплатила збір на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% його вартості, що становить 2851,70 грн. відповідно до квитанції від 28.12.2006.
В своїй скарзі апелянт та представник апелянта в судовому засіданні стверджують, що позивачем по справі не представлено суду довідок про право власності на квартири, де позивач по справі проживав, та начебто був власником, до придбання квартири за адресою АДРЕСА_1.
Згідно п.1.4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держком -будівництва, архітектури та житлово-комунальної політики України 24.05.2002 року №127 - технічну інвентаризацію та облік новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Долученою до матеріалів справи довідкою від 25.01.2007 року, виданою Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації за № 636, позивачка мала у власності виключно одне житло. А саме придбану на підставі договору купівлі продажу квартиру за адресою АДРЕСА_1. Зазначене додатково підтверджується витягом з єдиного державного реєстру правочинів на ім'я позивача, що також було долучено до матеріалів справи та належним чином оцінено судом першої інстанції.
В апеляційній скарзі апелянт як підставу, на якій ґрунтуються вимоги, відзначає ст. 11 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік». З цього приводу колегія суддів відзначає, що наліз даної статті Закону дозволяє зробити висновок про її констатуючий характер - цією статтею визначаються джерела формування державного бюджету України на відповідний рік та не регламентуються правовідносини з приводу процедурних питань адміністрування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки для цих цілей існує спеціальний нормативно - правовий акт - Закон України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» від 26.06.1997 року та Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740.
Відповідно до п.9. ст. 1. Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» , п.15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій - громадяни, що придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу.
За таких обставин є правильним висновок суду про те, що позивач вперше придбала житло відповідно до договору купівлі-продажу та при цьому зайво сплатила збір на обов»язкове державне пенсійне страхування, який підлягає поверненню, так як вона не відноситься до категорії платників такого збору, а наведені в скарзі мотиви про запровадження реєстру право- чинів лише з 2004 року та часткове використання житлових чеків жодним чином не спростовує висновків суду про підставність позовних вимог.
Колегія суддів відзначає, що оскаржувана постанова суду датована 2006 роком, що являється технічною помилкою та не являється підставою для скасування чи зміни судового рішення, оскільки відповідно до матеріалів справи дана постанова прийнята судом 24 травня 2007 року.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 травня 2007 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом місяця з часу проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді С.П. Нос
І.О. Яворський