Справа № 2а-7104-11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року               Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді                       Сидорова Є.І.

при секретарі                                Нестеренко П.Г.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

В судовому  засіданні  позивач  показав  суду, що він  знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Кіровському  районі  міста Донецька, отримує пенсію за віком.  13 травня 2011 року в зв’язку із збільшенням свого страхового стажу на 24 місяця він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі та стажу. Відповідач при перерахунку пенсії застосував показник середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік в розмірі 1197, 91 грн., але зобов’язаний був застосувати показник середньої заробітної плати в Україні за 2010 рік. Внаслідок такого перерахунку розмір його пенсії був зменшений в зв’язку з чим відповідач відмовив йому в перерахунку пенсії по заробітній платні. Вважає такі дії відповідача незаконними та такими, що грубо порушують його конституційні права на соціальний захист. Так, у відповідності з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний  захист, яке включає право на забезпечення їх у випадку повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття по незалежним від нього обставинам, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення реалізації конституційного права громадян на отримання пенсії  за віком встановлені в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування»№ 1058. Постановою Кабінету  Міністрів України  від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі  питання соціального захисту окремих  категорій громадян»встановлені  вимоги про застосування  при перерахунку пенсії показників середньої  заробітної плати в Україні за календарний рік, який передував року перерахунку пенсії. Рішенням  Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп2007 встановлено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»не можуть скасовувати або змінювати об’єми прав та обов’язків, пільг та компенсацій та гарантій  громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, призупинятися діючі закони України, а також встановлюватися інше правове  регулювання відносин, які є предметом інших законів України.

Крім того, спільним листом Міністерства труда та соціальної політики України від 11 березня 2009 року № 20\0\18-09\029 і Пенсійного Фонду України № 4096\02-01, яке використовується відповідачем при роз’ясненні мотивів застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік суперечать Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493\92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»так як офіційно не опубліковано і не зареєстровано в Міністерстві юстиції України в зв’язку з чим його застосування при встановленні  порядку застосування статей 40 та 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування»при перерахунку пенсії є незаконним. Просить суд визнати  неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька щодо відмови йому в перерахунку пенсії за віком з урахування  показників середньої заробітної платні в Україні за календарний рік, який передував року перерахунку  пенсії та зобов’язати Управління  Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька провести перерахунок пенсії йому з 01 травня 2011 року по нормам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії за рік, який передував року звернення за перерахунком пенсії, а саме, за 2010 рік.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, суду дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник  відповідача –Управління Пенсійного Фонду України в  Кіровському  районі  міста Донецька в судове засідання  не з’явився, надав суду письмові заперечення.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають з  наступних  підстав.

Як вбачається з позовних  вимог, предметом спору є визнання протиправними дій  відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої  сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, який передує року перерахунку пенсії.

Перерахунок  пенсії працюючим  пенсіонерам, у зв’язку із збільшенням середньої  заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу  регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-1У (з наступними змінами та доповненнями) (далі  по тексту –Закон № 1058), який передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії  з урахуванням  страхового  стажу після  призначення  пенсії. Кожний  наступний перерахунок пенсії  провадиться не раніш як через 2 роки  після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок  пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після  визнання  неконституційними змін, внесених підпунктом «г» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не  відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10- рп2008.

Скасування зміни надавали можливість перераховувати пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та які відповідно до цього Закону враховується для  обчислення пенсії  за календарний  рік, що передує перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми  абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії  здійснюється із заробітної  плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового  стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно  від  перерв, та за весь період страхового  стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі  визначення  заробітної  плати (доходу) для  обчислення пенсії  є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії.

При цьому, суд зазначає, що при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для  призначення  пенсії, за календарний  рік, що передує року перерахунку пенсії, оскільки приписами Закону № 1068 в редакції, чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачено.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовується з метою встановлення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки  України.

Суд зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати  працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої  сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії  за календарний  рік, що передує року  перерахунку пенсії»є різними  правовими категоріями.

Крім того, суд зазначає, що позивач 13 травня 2011 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру.

УПФУ шляхом видання розпорядження здійснило перерахунок пенсії за стажем та заробітком.

Розпорядження відповідача у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем  владних управлінських функцій, як  суб’єкта владних повноважень.

Розпорядження про перерахунок пенсії за стажем та заробітком позивачем не оскаржено. Суд зазначає, що правові наслідки для позивача створює саме розпорядження УПФУ, а не дії суб’єкта владних повноважень, тому має місце неправильно вибраний спосіб захисту свого порушеного права.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд –

П  О  С  Т А  Н  О  В  И  В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити.

Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її  проголошення.

Суддя: