Судове рішення #2043888
Справа №2-227/08

Справа №2-227/08

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

    19 лютого 2008 року. Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська  у

складі головуючого судді    Чебикіна  В.П.

     при секретарі    -     Олексенко М.В.

     з участю адвокатів                   ОСОБА_1., ОСОБА_2.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті

Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3в

інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. до

ОСОБА_5, треті особи: Шоста Дніпропетровська державна 

нотаріальна контора, Відділ опіки та піклування Індустріальної районної у місті

Дніпропетровську Ради, КП “ДМБТІ” “Про визнання права власності на ? частини

квартири”,-

 

В С Т А Н О В И В :

 

    У жовтні 2007 року ОСОБА_3 в інтересах

неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

звернулася до суду з позовом до свого колишнього чоловіка ОСОБА_5

, в якому просила визнати частково недійсним договір купівлі-продажу

квартириАДРЕСА_1,

посвідченого державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної

нотаріальної контори 13.12.1996 року. Крім того, позивачка просила визнати за

нею право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1, а за відповідачем ОСОБА_5. -

право власності на ? частину спірної квартири, відступивши від засади рівності

часток подружжя з урахуванням інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_4.

    В судовому засіданні позивачка позовні вимоги в частині визнання за нею

права власності на ? частини квартири  в інтересах неповнолітньої дитини

підтримала. Від вимог про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу

квартири позивачка відмовилася. Відмова була прийнята судом, про що винесена

ухвала Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19.02.2008

року, про закриття провадження у справі щодо цієї частини позовних вимог.

    Відповідач ОСОБА_5. позов не визнав, посилаючись на те, що він та

позивачка мають рівне право на спірну квартиру, підстав для задоволення позову

не мається.

    Представник третьої особи: відділу опіки та піклування Індустріальної

районної у місті Дніпропетровську позов визнала.

    Представник третьої особи: КП “ДМБТІ” надав до суду  лист, в якому просив

розглядати справу без їх участі по наявним матеріалам справи.

    Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення сторін,

показання свідків, думку адвокатів, вважає, що позов підлягає задоволенню з

наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що 29.04.1994 року позивачка ОСОБА_3. зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_5.(а.с. 10).

    13.08.1996 року відповідач ОСОБА_5. на підставі договору купівлі-

продажу, посвідченого 13.08.1996 року Шостою Дніпропетровською державною

нотаріальною конторою, реєстр № 4-7587, придбав у власність квартиру АДРЕСА_1(а.с. 8).

    ІНФОРМАЦІЯ_1у подружжя ОСОБА_5. і ОСОБА_3. народився син 

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.11).

    Відповідно  рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська

від 17.10.2007 р. та 30.10.2007 р. з відповідача стягнуті аліменти на користь

позивачки для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. у розмірі

?  частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття, а також

шлюб між ними був розірваний (а.с.44-45).

      На цей час місцем проживання сторін є квартираАДРЕСА_1

     Позивачка  ОСОБА_2. у судовому засіданні в обґрунтування своїх

позовних вимог пояснила, що у серпні 1996 року, вона і відповідач, знаходячись

у зареєстрованому шлюбі , за спільні сімейні кошти придбали однокімнатну 

квартиру АДРЕСА_1

Покупцем квартири у договорі записали відповідача. Таким чином, їй відповідно

до Закону належить ? частина квартири. Сімейне життя з відповідачем  не

склалося з підстав різних поглядів на життя, а також внаслідок того, що

відповідач зловживав та зловживає на цей час спиртними напоями, вчиняє сварки

та бійки. Вона зверталася до органів внутрішніх справ, до відповідача були

застосовані профілактичні міри. У 2005 році вона припинила з ним подружні

стосунки. У жовтні 2007 року рішеннями суду на її користь були стягнуті

аліменти на утримання неповнолітнього сина, а також шлюб між нею та

відповідачем був розірваний. Розмір аліментів, які вона отримує від відповідача

не є достатнім для забезпечення  фізичного та  духовного розвитку сина, який

мешкає разом з нею. Крім того, є проблеми зі станом здоров'я дитини, в зв'язку

з чим вона зверталася до дитячого психіатра, на цей час син знаходиться на

лікуванні у дитячому психоневрологічному санаторії. Прохала суд в інтересах

неповнолітньої дитини визнати за нею право власності на ? частини спірної

квартири.

     Відповідач ОСОБА_5. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав,

пояснив, що він та позивачка набули спірну квартиру під час знаходження у

шлюбі, тому суду слід застосувати принцип рівності часток , що передбачено

законом. Крім того, відповідач пояснив, що позовні вимоги відносно визнання за

позивачкою права власності на ? частини квартири з урахуванням інтересів дитини

не є обґрунтованими, так як він має можливість надавати синові кошти у такому

розмірі, які необхідні для його забезпечення і більші, ніж визначені судом.

Крім того, відповідач пояснив, що гроші на придбання квартири в більшості дала

його матір - 3200 доларів США , а матір позивачки дала 500 доларів США.

     Суд вважає, що в судовому засіданні доводи позивачки знайшли своє

підтвердження, та можуть бути покладені в основу прийняття рішення по справі,

доводи відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог в

судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.

     Так, відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу,

належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно

від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку

(доходу).

     Згідно ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що

належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання

шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

     Частина 3 ст.70 СК України  свідчить про те, що за рішенням суду частка

майна дружини може бути збільшена, якщо з нею проживають діти, а також, що

розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього

фізичного, духовного розвитку та лікування.

     Суд вважає, що доводи позивачки про необхідність відступу від засад

рівності часток подружжя у бік збільшення частки майна на її користь з

урахуванням інтересів неповнолітнього сина підтверджуються доказами про те , що

неповнолітній син мешкає разом з позивачкою, та фактично знаходиться на її

утриманні. Рішенням суду  відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати  на

користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі

? частини з усіх видів заробітку, але як встановлено в судовому процесі, він

ніде не працює, даних про те, що  надає  не працюючи  достатню матеріальну

допомогу позивачці на утримання сина, він суду не надав. Ствердження 

відповідача про те, що при нагоді він буде надавати необхідну допомогу на

утримання дитини і більш чим це визначено офіційно, суд не має можливості

прийняти до уваги, так як цьому ніякого підтвердження від відповідача не

надійшло. Крім того,  із наданих позивачкою документів вбачається, що вона у зв'

язку з неправомірною поведінкою відповідача за місцем проживання зверталася за

допомогою до Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровської області,

отримала відповідь від 21.01.2008 р. , що приведені нею факти знайшли своє

підтвердження, що ОСОБА_5. буде притягнутий до адміністративної

відповідальності (а.с.66) . Із копії постанови про відмову в порушені

кримінальної справи від 19.10.2005 року вбачаться, що ОСОБА_5. за

місцем проживання  і раніше здійснював неправомірні дії по відношенню до

позивачки, а саме у наслідок конфлікту спричинив їй легкі тілесні ушкодження (а.

с.77). Крім того, як встановлено  в судовому засіданні, неповнолітній син

відповідача має незадовільний стан здоров'я і цим питанням  опікується тільки

позивачка, що підтверджується наданими нею медичними  довідками (а.с.64, 76) та

путівкою, згідно якої  ОСОБА_4 з 09.01.2008 р. по 29.03.2008 року  

знаходиться на лікуванні в дитячому психоневрологічному санаторії (а.с.65).

      Свідок ОСОБА_6. (мати позивачки) показала, що її колишній зять -

відповідач ОСОБА_5. зловживає спиртними напоями, внаслідок чого

матеріальний рівень сім'ї її дочки (позивачки ОСОБА_3.) завжди був

низьким. Вона (свідок)постійно  надавала матеріальну допомогу своїй дочці,

разом з батьками  відповідача виплачувала борг за придбану квартиру.

      Свідок ОСОБА_7. показав, що відповідач ОСОБА_5.  зловживає

спиртними напоями. Борг за квартиру віддавали батьки позивачки та відповідача.

Він(свідок), як хрещений батько неповнолітнього ОСОБА_4 , вважає, що відповідач

ніколи не займався та і в цей час не займається проблемами своєї сім'ї, тобто

відноситься до цього недбало.

      Свідки ОСОБА_8. та ОСОБА_9. показали, що вони давали у борг

батькам відповідача відповідно 700 та 500 доларів США, які ті повернули

протягом одного року.

      Батьки відповідача, свідки ОСОБА_10. та ОСОБА_11., 

показали, що 2000 доларів США у них для придбання квартири для сім'ї сина  були

після спродажу спадщини-будинку в Росії, а 1200 доларів вони взяли у борг у

знайомих ОСОБА_8. і ОСОБА_9. Матір позивачки дала 500 доларів США.

      Суд оцінюючи показання свідків ОСОБА_8., ОСОБА_9.,

ОСОБА_11. , ОСОБА_10., ОСОБА_6.  вважає, що  у

відповідності зі ст.60 СК України встановлені в судовому засіданні відомості

про  джерела , з яких надійшли кошти на придбання спірної квартири, не можуть

вплинути на частки власності на квартиру позивачки і відповідача (1/2+1/2),

тому не можуть бути прийнятті до уваги судом як докази, на підставі яких

позовні вимоги можливо б було визнати як необґрунтованими.

      З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку , що позов ОСОБА_3.  про необхідність відступу в судовому порядку від засад  рівності часток

подружжя в спільній сумісній власності та збільшені її права власності до

розміру  ? часток спірної квартири з урахуванням інтересів неповнолітнього сина

ОСОБА_4, підлягає задоволенню.

      Керуючись ст.ст.3, 7, 14, 57, 58, 60, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.

ст. 60,69,70 СК України, суд -

 

В И Р І Ш И В :

 

     Позовні вимоги ОСОБА_3в інтересах неповнолітнього

сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження - задовольнити.

       Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частини

квартириАДРЕСА_1, а за

відповідачем - ОСОБА_5 право власності на ? частину

квартири АДРЕСА_1

відступивши від засад рівності часток подружжя в спільній сумісній власності  з

урахуванням інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом  20 днів апеляційної скарги.

 

Суддя:                              В.П.Чебикін

                                                                      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація