Справа № 287/489/25

провадження 3/287/2157/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року         м. Олевськ

       Суддя  Олевського районного  суду Житомирської  області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 01.09.2022 року органом 5926, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 049238 від 20.02.2025 року вбачається, що 20.02.2025 року о 05 год. 05 хв. на напрямку н.п. Рудня (Україна) – глушковичі (рб) на північній околиці н.п. Рудня на напрямку прикордонного знаку № 0979-0980 (до лінії ДК 10900м.) було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який намагався незаконно перетнути його поза пунктом пропуску з метою в майбутньому потрапити через територію рб до країн ЄС групою осіб, чим порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про Державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином, проте на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Дослідивши письмові докази долучені до справи, суд встановив наступне.

Відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон країни або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України`визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно ст. 12 Закону України «Про державний кордон України`пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Диспозиція даної статті передбачає настання відповідальності за вчинення умисних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 26.02.2022 №188-ру зв`язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 року пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на всій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону (Придністров`я).

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За результатами досліджених доказів, суд дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності, згідно ст. 251 КУпАП:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 049238 року від 20.02.2025, який складений у відповідності до вимог КУпАП, містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення та який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень;

- рапортом начальника 1 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонної застави (з м.д. АДРЕСА_2 ) НОМЕР_3 прикордонної комендатури (з м.д. АДРЕСА_3 ) лейтенанта ОСОБА_2 , згідно якого 20.02.2025 року о 05 год. 05 хв. було виявлено громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктом пропуску;

- письмовим поясненням ОСОБА_1

- схемою виявлення правопорушника на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_2 ) 20.02.2025 року;

- копією паспорту ОСОБА_1 ;

- довідкою за результатами первинного опитування щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він мав намір перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон країни групою осіб.

Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ч. 2 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, його майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність порушника у відповідності до ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Таким чином, оцінивши обставини вчинення правопорушення та особу порушника,суд приходить до висновку про необхідність накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, у виді мінімального розміру штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 24, 33-35, 40-1, 204-1, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати  ОСОБА_1  винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Штраф перерахувати на р/р UA 048999980313020106000006741, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/ ТГ м. Олевськ/ 21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з  ОСОБА_1   на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: М. Г. Русин