Справа № 287/710/22

провадження 1-кп/287/60/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року         м. Олевськ

        Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора  ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

законного представника потерпілого ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську кримінальне провадження № 12021060520000063 від 04.07.2021 по обвинуваченню ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пояски, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, працюючого на посаді лісничого Радовельського лісництва Білокоровицького надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», не інваліда, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2021 року близько 01 год. 25 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Renault Megane», реєстраційний номер  НОМЕР_1 ,  ОСОБА_5  рухався по вул. Київська в с. Радовель, Коростенського району, Житомирської області, під час маневру повороту ліворуч не надав перевагу у русі водію мотоцикла «Shinerey DS200» без номерного знаку ОСОБА_6  в порушення вимог пункту 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України (перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, і водій що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам), який перевозив в якості пасажира ОСОБА_8 та рухався у протилежному напрямі вказаної автодороги, внаслідок чого між транспортними засобами відбулось зіткнення.

У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, водій мотоциклу «Shinerey DS200» без номерного знаку ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден та поверхневих ран в ділянці лівого колінного суглобу, забійно-рваної рани в ділянці лівого гомілково-ступеневого суглобу, відкритого перелому обох кісток лівої гомілки в нижній третині, які відносяться до тяжких ушкоджень, пасажир мотоциклу «Shinerey DS200» без номерного знака ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми, забійно-рваної рани лоба, носа та лівої верхньої повіки, садна право ліктя, рани лівого ліктя та середньої третини лівого стегна, відкритого уламкового перелому лівого стегна в середній третині зі зміщенням, закритого перелому правого стегна в нижній третині зі зміщенням, закритого перелому правої ключиці зі зміщенням, ЗЧМТ, струсу головного мозку які відносяться до тяжких ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пункту 10.1, 10.4 ПДР України знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, які настали в результаті спричинення, тобто отримання потерпілими тяжких тілесних ушкоджень.

Своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим тяжкі тілесне ушкодження, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

16.05.2025 року прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 уклали угоду про визнання винуватості.

Відповідно до цієї угоди, обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся, відшкодував у повному обсязі потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 спричинену шкоду.

При визначенні узгодженої міри покарання ОСОБА_5 сторони враховують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, небезпечність вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

На момент укладення угоди кримінальне правопорушення (злочин) відноситься до тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_5 , повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, характеризується позитивно, працює, на диспансерних обліках у психіатричному та наркологічному кабінеті не знаходиться, добровільно відшкодував завдану шкоду, потерпілі претензій не мають.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно умов угоди при узгодженні покарання враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди використовують положення ст. 69 КК України та узгоджують більш м`який вид покарання обвинуваченому, не зазначений у санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у виді штрафу у розмірі 7 (семи) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 119 000 (сто дев`ятнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні вказаної угоди.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, надав суду характеризуючи відомості з місця роботи та місця проживання обвинуваченого, а також документи, що підтверджують наявність у нього двох малолітніх дітей.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Також прокурор клопотав стягнути процесуальні витрати на проведення експертиз під час досудового розслідування із обвинуваченого ОСОБА_5 , долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_7 надали письмову заяву в якій не заперечують щодо укладення угоди про визнання винуватості, цивільний позов просять не розглядати, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.

Потерпіла ОСОБА_8 та її законний представник ОСОБА_9 надали письмову заяву в якій не заперечують щодо укладення угоди про визнання винуватості.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та кримінального закону, суд зазначає таке.

Як зазначено в п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнає себе винуватим, віднесене до тяжких злочинів.

Судом роз`яснено у судовому засідання та встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення частини 4 статті 474 КПК України, відповідно до якої: 1) має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Розуміючи це, він погоджується на призначення узгодженого покарання у виді штрафу, який має змогу сплатити, а також на відшкодування процесуальних витрат.

Також наслідки укладення угоди було роз`яснено потерпілим та їх законним представникам.

У судовому засіданні суд з`ясував в учасників та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Учасники судового засідання проти укладення угоди не заперечували, не наполягали на проведенні судового розгляду у повному обсязі.

За приписами ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,  405,  407,  408,  429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Обставинами, що пом`якшують покарання  ОСОБА_5 згідно з ст. 66 КК України країни є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання згідно з ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обвинувачений за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, вчинений ним злочин є необережним.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням особи винного, вбачає за можливе при визначенні міри покарання застосувати ст. 69 КК України. 

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду щодо можливості затвердження укладеної угоди, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5  за ч. 2 ст. 286 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

Суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення ч. 2 ст. 286 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Сторони погодили, що ОСОБА_5 має понести покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі семи тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд вважає, що погоджений сторонами вид та розмір покарання відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 50, 65, 69 КК України.

У зв`язку із заявою цивільного позивача, цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався, питання обрання запобіжного заходу перед судом не ініціювалося. Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну судом не встановлено.

Арешт на майно не накладався.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 .

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 50, 53, 65, 66, 69 ч. 2 ст. 286 КК України, ст. ст. 100, 373, 374, 468-470, 472-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 12021060520000063 від 04.07.2021 року між прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника  ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_5  винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити узгоджене покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі семи тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 000,00 (сто дев`ятнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5   до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов законного представника ОСОБА_7 в інтересах потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, – залишити без розгляду.

Речові докази: вилучені в ході огляду місця ДТП від 04.07.2021 автомобіль марки «Рено Меган» н.з. НОМЕР_1 , мотоцикл марки «Шинрай 200» без н.з., посвідчення водія серії НОМЕР_2 , - повернути власникам (законним володільцям); змиви з дверей водія – знищити.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз: від 30.09.2021 за № СЕ-19/106-21/9190-ФП у сумі 2761,92 грн; від 16.09.2021 за № СЕ-19/106-21/8332-ІТ в сумі 1372,96 грн; від 28.08.2021 за № СЕ-19/106-21/8334-ІТ в сумі 1372,96 грн; від 10.08.2021 за № СЕ-19/106-21/7269-ІТ в сумі 1372,96 грн, а всього в сумі 6880 (шість тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 80 копійок, - стягнути із засудженого ОСОБА_5 .

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Суддя: ОСОБА_1