ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 травня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/15162/23

Головуючий у першій інстанції – Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/774/25

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних симог щодо предмета спору: приватні нотаріуси Чернігівського міського нотаріального округу Бондар Микола Костянтинович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2025 року про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

                                    У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5 , в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 29 грудня 2022 року, видане на ім`я ОСОБА_5 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Бондар М.К. на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6 . До складу спадщини увійшла трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка вцілому належала померлому ОСОБА_6 на підставі договору дарування частини квартири від 16 серпня 2016 року (2/3 частини) та свідоцтва про право власності від 10 листопада 1993 року (1/3 частина). Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернувся позивач та батько спадкодавця ОСОБА_7 (дід позивача), які успадкували квартиру в рівних частинах. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, після його смерті відкрилася спадщина на все майно, яке належало спадкодавцю на день його смерті, у тому числі на 1/2 частину успадкованої після смерті ОСОБА_6 квартири. Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернувся позивач та ОСОБА_5 (син померлого ОСОБА_7 ).

Позивач зазначав, що спадщина мала належати йому та відповідачу ОСОБА_5 в рівних частинах, тобто по 1/4 частині квартири кожному. Всупереч цьому відповідачу ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спірної квартири, замість 1/4 частини. У правовстановлюючому документі указано, що ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, але позивач стверджував, заповіт ніким із спадкодавців не складався, отже ця інформація не відповідає фактичним обставинам справи.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач ОСОБА_5 помер, про що свідчить актовий запис про смерть № 294 від 24 січня 2024 року (а.с. 138).

Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2024 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_5 – ОСОБА_2 , третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4 (а.с. 173).

18 лютого 2025 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Прокоф`євим Б.І. подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в якому зазначено, що після ознайомлення з матеріалами спадкової справи у сторони позивача виникли сумніви щодо справжності підпису у заяві № 27 від 12 травня 2022 року від імені ОСОБА_7 про відмову від спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 . Проведення експертизи сторона позивача просила доручити експертам Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (а.с. 201-202).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2025 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на вирішення якої поставлено  питання: 1. Чи виконано підпис та запис, що його супроводжує на заяві №27 від 12 травня 2022 року від імені ОСОБА_7 про відмову від спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 в графі «ПІДПИС» ОСОБА_7 ? На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції про призначення судової почеркознавчої експертизи незаконною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала не містить мотивів та підстав призначення судової почеркознавчої експертизи. Відповідачка наголошує на тому, що підставою заявленого позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 29 грудня 2022 року стало те, що в цьому правовстановлюючому документі йдеться про видачу ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, якого, як стверджує позивач, спадкодавець не складав. У ході розгляду справи ці твердження позивача вже спростовано і з цих підстав свідоцтво про право на спадщину не може бути визнано недійсним.

Скаржниця вважає недоцільним призначення судової почеркознавчої експертизи через те, що матеріалами справи беззаперечно підтверджено факт звернення ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Бондара М.К., де спадкодавцем особисто написано заяву про відмову від власної частки на користь ОСОБА_5 . При цьому, наявний і заповіт, про який зазначено в оспорюваному свідоцтві про право на спадщину за законом від 29 грудня 2022 року та за яким свідоцтво про право на спадщину ще не видано.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи у встановлений судом строк не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи клопотання позивача, суд визнав за необхідне призначити судову почеркознавчу експертизу для з`ясування обставин, що мають значення у справі. На час проведення експертизи провадження у справі зупинив.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Проаналізувавши наведені норми та враховуючи підстави і предмет позову, характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає хибним висновок районного суду про необхідність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Матеріали справи свідчать, що предметом позову, з яким звернувся ОСОБА_1 , є свідоцтво про право на спадщину від 29 грудня 2022 року, видане на ім`я ОСОБА_5 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Бондар М.К. на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою позову визначено невідповідність частки ОСОБА_5 у спадковому майні, яка, на думку позивача, мала становити 1/4, а не на 1/2 частину квартири. Позивач зазначав, що у правовстановлюючому документі, який оспорюється, безпідставно указано, що відповідачу ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, який, як стверджує ОСОБА_1 , ніким із спадкодавців не складався, отже ця інформація не відповідає фактичним обставинам справи.

В ході судового розгляду підстави позову не уточнювались та не змінювались.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 4, 5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч. 6 ст. 175 ЦПК України).

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів – предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У статті 49 ЦПК України унормовано процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до п. 1, 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Як наводилось вище, ОСОБА_1 предмет чи підстави позову не змінював.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення судової почеркознавчої експертизи і визначаючи об`єктом дослідження заяву № 27 від 12 травня 2022 року про відмову від прийняття спадщини, залишив поза увагою те, що предметом позову є свідоцтво про право на спадщину від 29 грудня 2022 року, видане на ім`я ОСОБА_5 на 1/2 частину квартири, розташованої у АДРЕСА_1 , а не заява ОСОБА_7 про відмову від прийняття спадщини від 12 травня 2022 року за № 27. Судова експертиза призначається з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Районний суд не врахував того, що, звернувшись з позовом, ОСОБА_1 наголошував на недійсності свідоцтва про право на спадщину через те, що мав успадкувати не 1/4, а 1/2 частину спірної квартири внаслідок того, що спадкоємець заповіту не складав. Несправжність підпису спадкодавця у заяві № 27 від 12 травня 2022 року про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_7 позивачем, як підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, не визначались, отже предметом судового розгляду не охоплюються. 

Саме по собі (без відповідного процесуального оформлення) посилання позивача на те, що після ознайомлення з матеріалами спадкової справи виникли сумніви у справжності підпису у заяві № 27 від 12 травня 2022 року від імені ОСОБА_7 про відмову від спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 , не може бути підставою для призначення судової почеркознавчої експертизи, з огляду на підстави заявленого ОСОБА_1 позову.

Судове рішення має бути мотивованим. Без належного обґрунтування підстав та переконливих мотивів необхідності її призначення, висновок суду про призначення судової почеркознавчої експертизи, є хибним. Ухвала суду не містить відповідних обґрунтувань щодо необхідності дослідження підпису на заяві № 27 від 12 травня 2022 року, з урахуванням заявлених позивачем вимог і наявних у матеріалах справи доказів, або неможливості вирішення спору по суті без призначення судової почеркознавчої експертизи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала не містить мотивів та підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи. Дотримання принципу змагальності має бути співмірним з розумністю строку розгляду справи, провадження у якій суд зупинив, призначивши судову почеркознавчу експертизу та не навівши мотивів прийняття такого судового рішення.

Отже, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заявлені в апеляційний скарзі вимоги про скасування ухвали суду першої інстанції шляхом постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання сторони позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи не підлягають задоволенню, оскільки апеляційний суд не наділений такими повноваженнями. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389 ЦПК України, -

                                         У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 16 травня 2025 року.

Головуюча:                                                                     Н.В. Шитченко

Судді:                                                                              Н.В. Висоцька

                                                                                        О.Є. Мамонова