Справа № 2-535/11

провадження 6/287/35/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року         м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Русина М.Г.

за участю

секретаря судових засідань Корнєйчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Островського Валерія Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Островський Валерій Анатолійович звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У поданні зазначено, що на виконанні у Олевському відділі державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження за № 59743817 з виконання виконавчого листа № 2-535/11 виданого 15.09.2019 року Олевським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль» на рахунок № НОМЕР_1 , код 20404691 МФО 311528 заборгованості за кредитним договором в сумі 100002,38 грн, із них - 53 142,41 грн., заборгованості по кредиту; - 31 859,97 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом; - 7500,00 грн, пені за прострочення тіла кредиту; - 7500,00 грн, пені за прострочення відсотків по кредиту та 1356,66 грн, понесених судових витрат при зверненні до суду, а всього на загальну суму 101 359 (сто одна тисяча триста п`ятдесят дев`ять) грн, 04 коп.

13.08.2019 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

Вищевказане рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв`язку з тим, що боржник ухиляється виконувати рішення та не вживає будь – яких заходів для його виконання, виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Старший державний виконавець Олевського відділу ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Островський В.А. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши додані до нього докази в їх сукупності вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на виконанні у Олевському відділі державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-535/11 виданого 15.09.2019 року виданого Олевським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль» на рахунок № НОМЕР_1 , код 20404691 МФО 311528 заборгованості за кредитним договором в сумі 100002,38 грн, із них - 53 142,41 грн., заборгованості по кредиту; - 31 859,97 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом; - 7500,00 грн, пені за прострочення тіла кредиту; - 7500,00 грн, пені за прострочення відсотків по кредиту та 1356,66 грн, понесених судових витрат при зверненні до суду, а всього на загальну суму 101 359 (сто одна тисяча триста п`ятдесят дев`ять) грн, 04 коп (а.с.16).

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виявлено належну у боржника на праві власності земельну ділянку площею 1,94 га, також наявне обтяження № 10137669 на все нерухоме майно (а.с. 5-6).

Встановлено, що боржнику належить на праві власності автомобіль Mercedes-Benz.

Відповідно до відповіді з Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону України, повідомлено про те, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України у 2023 році (а.с. 7-9).

Згідно з викликами державного виконавця від 24.12.2021 № 24330 та 13.03.2025 № 8791 вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язано з`явитися до державного виконавця 10.01.2022 та 25.03.2025 о 10 год. 00 хв. та сплатити борг за вищевказаним виконавчим документом або надати підтверджуючи документи щодо такої сплати. Вказана вимога була направлена боржнику на такі адреси: АДРЕСА_1 . 24.12.2021 року боржнику надсилався виклик щодо явки до виконавця рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, однак конверт повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Також в матеріалах справи відсутні відомості щодо вручення виклику від 22.04.2025 року.

Крім того, з матеріалів подання вбачається, що державним виконавцем не вжито вичерпних заходів з примусового виконання виконавчого документа. Зокрема не встановлено належним чином майновий стан боржника, наявність у нього офіційних доходів (заробітної плати, грошового забезпечення, доходів від підприємницької діяльності, пенсійних виплат тощо). Не вирішено питання щодо примусового стягнення боргу за рахунок виявленого майна боржника. Також, суду не надано доказів, що виконавець звертався до банківських установ, про наявність коштів на рахунках боржника.

Окрім цього, з матеріалів подання не вбачається, що виконавець під час примусового виконання рішення суду отримував відомості про зареєстроване місце проживання боржника, здійснював виїзд за його місцем проживання, звертався до інших установ та організацій з приводу перебування боржника в цих установах, організаціях тощо.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 повідомлення про направлення до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі Закон №3857-ХІІ) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 частини першої статті 6 Закону №3857-ХІІ визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань.

За змістом пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 441 ЦПК України).

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч. 3 ст. 441 ЦПК України).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вільне пересування і вибір місця проживання є невід`ємною складовою загальної свободи особи. Водночас це право особи не є абсолютним, оскільки свобода пересування та вільний вибір місця проживання можуть бути обмежені законом.

Такі обмеження можуть бути покладені на боржника, який ухиляється від виконання судового рішення чи рішення іншого органу (посадової особи), що підлягають виконанню у примусовому порядку. При цьому ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), визначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Відтак ухилення боржника від виконання рішення є підставою для звернення виконавця з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Водночас, сам по собі факт невиконання боржником судового рішення, якщо відсутні відомості про навмисне ухилення його від виконання цього зобов`язання, не є підставою для обмеження права боржника на виїзд за кордон.

Вирішуючи подання державного виконавця, суд ураховує, що представлені заявником докази не дають підстав для висновку про те, що боржник ОСОБА_1 свідомо ігнорує зобов`язання за рішенням суду та навмисно не виконує його, тобто ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання.

Надаючи порівняльний аналіз категорій «прав і свобод інших осіб», що полягають у забезпеченні виконання рішень повноважних органів, з іншою – «право особи на вільне пересування», в тому числі з можливістю залишення країни, суд приходить до висновку про не співмірність та непропорційність запропонованих заходів обмеження гарантованим правам особи на вільне залишення країни як за видом передбачуваного стягнення, так і за рівнем можливості виконання рішення в інший спосіб.

Крім того, після початку бойових дій підхід до вирішення питання обмеження виїзду особи за кордон повинен, крім іншого, супроводжуватись оцінкою безпекових гарантій для особи, порушення яких суперечитиме основам гуманітарного спрямування функціям державних органів.

Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення на час подання заявником не надано, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, суд вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 33, 43 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 260-261, ст. 441 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Островського Валерія Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М. Г. Русин